VI. Голосні після шиплячих і ц у суфіксах і закінченнях § 35. Голосні о і е після шиплячих 1. Після шиплячих під наголосом пишеться про, відповідно до вимови: а) в закінченнях іменників, наприклад: бліндажем, віражем (поворотом), листажем, літражем, метражем,

§ 1. Перевірені ненаголошені голосні Ненаголошені голосні кореня перевіряються наголосом, тобто в ненав'язливому складі пишеться та ж голосна, що і у відповідному ударному складі однокорінного слова, наприклад: ліси (ліс), лисиці (ліси), приміряти (ме ?рить) костюм - примиряти (світ)

§ 2. Неперевірені ненаголошені голосні Написання ненаголошених голосних, які не можуть бути перевірені наголосом, визначається за орфографічним словником, наприклад: бадмінтон, бетон, мотузка, бідон, бодяга, бріолін, валідол, ватрушка, вентиляція, вестибюль, шинка,

§ 3. Чергові голосні Чергування а і о1. У корені гар- - гір- під наголосом пишеться а, без наголосу - о; загар, угар - засмаглий, угоріти. Винятки: вигарки, ізгар, пригар (спеціальні та діалектні слова).2. У корені зар- - зор- під наголосом пишеться голосна в

VI. ГОЛОСНІ ПІСЛЯ ШИПЧИХ І Ц У СУФФІКСАХ І ЗАКІНЧЕННЯХ § 34. Голосні о і е після шиплячих 1. Після шиплячих під наголосом пишеться про, відповідно до вимови:а) в закінченнях іменників, наприклад: бліндажем, віражем (поворотом) літражем, метражем,

§ 35. Голосні після ц 1. Після ц в закінченнях і суфіксах під наголосом пишеться про, без наголосу е. Наприклад: кінцем - пальцем, купців - торгівців, пальців - плащівці, берцо? вий - сітцевий, кільцевий - кільцевий.2. Після ц у закінченнях та суфіксах пишеться ы (в

Ненаголошені голосні в корінні § 34. Відповідно до загального правила (див. § 33) написання літер на місці ненаголошених голосних у коренях встановлюється шляхом перевірки словами і формами з тим самим коренем, в яких голосний, що перевіряється, знаходиться під наголосом, напр.: вода? (СР води,

Ненаголошені голосні в приставках § 38. Відповідно до загального правила (див. § 33) написання букв на місці ненаголошених голосних у приставках (крім приставки раз-/роз-, див. § 40) встановлюється шляхом перевірки словами та формами з тією ж приставкою , в яких голосний, що перевіряється

Ненаголошені голосні в суфіксах § 42. Відповідно до загального правила (див. § 33) написання літер на місці ненаголошених голосних у суфіксах встановлюється шляхом перевірки словами і формами з тим же суфіксом, в яких голосний, що перевіряється, знаходиться під наголосом.

Ненаголошені швидкі голосні в коренях і суфіксах іменників і прикметників Вступні зауваження. Правильне написаннялітери на місці ненаголошеного голосного в ряді випадків визначається втікістю цього голосного. Біглий голосний з'являється в багатьох іменах

Ненаголошені сполучні голосні § 65. При поєднанні основ двох і більше слів в одне складне слово, а також при утворенні складних слів зі складовими частинами міжнародного характеру використовується сполучний голосний, що передається на листі літерами про і

Ненаголошені голосні у дієслівних формах Голосні у дієслівних закінченнях § 74. Написання ненаголошених голосних у дієслівних закінченнях підпорядковується загальному правилу (див. § 33): ненаголошені закінчення перевіряються відповідними ударними. Застосування цього правила вимагає вміння

Ненаголошені частки не і ні § 77. Існують дві різні за значенням і вживанням частинки - не і ні. Порівн. випадки, коли вони виступають під наголосом: Він не? був сьогодні у школі. Хто б він? був, з ним треба поговорити. Але в більшості випадків частки не і не ненаголошені і в

Розділи: початкова школа

Досвід показує, що однією з найважчих орфограм для учнів початкових класів є правопис відмінкових закінчень -е і -і в іменниках. Джерелом помилок у зазначених випадках є звуковий збіг ненаголошених закінчень іменників у поєднаннях типу по селі – з села, у гаю – з гаю, на майданчику – на площі тощо.

Діти дуже часто неправильно пишуть закінчення у словах тому, що неправильно визначають відмінок. Молодшим школярам ускладнює розрізнення відмінків. Втім, буває і так: учень грамотно пише закінчення в словах, а розбирає форми іменників невірно.

Здавалося, така проста на перший погляд тема: “Іменник”, але скільки важливих питань вирішується при її вивченні. Найголовніший і найважливіший – як навчити грамотно писати?

Три роки вчитель ретельно відпрацьовує вміння дітей швидко знаходити іменник у групі інших частин мови за суттєвими ознаками, готує до роботи на важливому етапі – правопис закінчень.

Спочатку доцільно познайомити учнів з відмінками, не співвідносячи їх із якимось певним відмінюванням. Діти знайомляться з назвами відмінків, з відмінковими питаннями. Вони вчаться ставити питання до іменників при визначенні відмінка.

На цій початковій сходинці знайомства з відмінками учні не з'єднують відмінок іменників з конкретними закінченнями.

Для з'ясування поняття “відмінок” доцільно давати учням іменники різних відмін (чоловічого, жіночого та середнього роду; 1, 2, 3-го відмінювання). Тоді відмінок буде сприйматися дітьми як показник зв'язку іменників з іншими словами в реченні (або словосполученні). На даному етапі важливо, щоб діти зрозуміли, що відмінок залежить

від слова, з яким пов'язане іменник, і від питання, яке ставиться від іншого слова. Наприклад: чи бачили кого? (що?) Собаку, ведмедя, рись - один відмінок (винний) для всіх іменників; купалися у чому? в річці, в озері, в затоці - один відмінок (прийменниковий) для всіх іменників, що відповідають на питання де? (У чому?).

При вивченні трьох типів відмінювання таке розуміння відмінка буде затверджуватись і зміцнюватися. У результаті початкового знайомства з відмінками учні зрозуміють, що всього відмінків шість; кожен відмінок відповідає на певне питання; будь-які іменники, якщо вони відповідають на те саме питання, стоять в тому самому відмінку (наприклад: бачу кого? синичку, солов'я; роблю що? табуретку, стіл).

При відмінюванні різниця між іменниками полягає в закінченнях, а не в відмінках. Іменники, що належать до різних відмін, відрізняються один від одного закінченнями.

Вивчення теми: “Зміна відмінками” відбувається у певному порядку. Перш за все дітям дається поняття про те, що іменники змінюються з питань в залежності від інших слів. Після цього йде ознайомлення з окремими відмінками та з відмінковими питаннями. Кожен відмінок спочатку береться без прийменників, потім учні дізнаються, які прийменники з'єднуються з тими чи іншими відмінками.

Дуже важливо спочатку давати іменники з ударними закінченнями, використовуючи такі види робіт, як розбір речень, словосполучень, із встановленням зв'язку між словами, складанням речень і словосполучень з вивченими відмінковими формами іменників, зокрема іменників, що відповідають на питання де? куди? звідки?

Важливо й те, щоб у процесі вивчення цієї теми учні чітко зіставляли відмінки друг з одним, з'ясовували роль кожного з відмінків і прийменників.

Щоб діти зрозуміли відмінність у відмінкових закінченнях іменників і правильно їх писали необхідно навчити визначати і тип відмінювання іменників за їх родовими ознаками. Діти повинні зрозуміти, що за родом і ударними закінченнями можна визначити тип відмінювання: до 1-го відмінювання відносяться ім. ж.р. та м.р. з закінченнями -а,-я(Земля, сестра, ....). Кожне відмінювання має різні закінчення в тому самому відмінку.

А далі йде вивчення кожного відмінювання окремо. Використовуються всі можливості для порівняння відмін один від одного, для того щоб діти навчилися знаходити подібність їх у відмінку і відмінність в закінченнях (Р. - школи, будинки, степи; Д. - школі, будинку, степу і т.д.).
З іншого боку, діти вчаться правильно писати ненаголошені закінчення за аналогією з ударними у іменників, що належать до одного і того ж відмінювання і стоять в тому самому відмінку (по кімнат е, по села е – по вод е ).

Завдання, яке стоїть перед учителем при вивченні в IV класі іменників 1-го відмінювання, полягає в тому, щоб допомогти дітям зрозуміти, що ударні та ненаголошені закінчення іменників зазначеного відмінювання однакові, і навчити дітей перевіряти правопис ненаголошених закінчень іменників на зіставленні між собою відмінків : родового та давального, родового, давального та прийменникового і т.д. Закінчення цих відмінків легко переплутати, тому важливо відпрацювати і розвинути у дітей здатності перевіряти написання закінчень підставляючи замість іменника з ненаголошеним іменником того ж відмінювання і того ж відмінка з ударним закінченням (з сіл і- із земл і ; до сіл е– до землі е). Тепер легко засвоїти, що закінчення родового відмінка - -і (-и), давального і прийменникового відмінків - е. Вміння розрізняти відмінки допомагає і розрізнення закінчень, наприклад: біля села (Р.п.), по селі (Д.п.) , у селі (П.п.). Всі ці слова відповідають одне й те питання де?, але мають різні закінчення, т.к. у різних відмінках.

Правопис закінчень іменників 2-го відмінювання викликає менше труднощів. Ненаголошене закінчення прийменникового відмінка звучить ближче до і, ніж до неї: "в доми, парки". Запитання де? характерний як для прийменникового відмінка. Тому дітям можуть допомогти: 1) знання того, що характерне закінчення прийменникового відмінка іменників 2-го відмінювання –е; 2) зіставлення з іменником того ж відмінка і відміни, але з ударним закінченням (у місто е, в парк е,в Смоленськ е- у стіл е , все л е, в Орл е ).

3-е відмінювання протиставляється 1-му і 2-му відмінюванню. Важливо показати, що іменники 3-го відмінювання ніколи не мають закінчення -е, що тільки в трьох відмінках є закінчення -і (степу -Р.п., до степу - Д.п., про степу - П.п.) .

Все вище сказане ще раз доводить, що однією з найбільш актуальних тем російської мови в правописі слів з ненаголошеними голосними в слові є "Правопис ненаголошеної голосної в закінченні іменника".

Навіть уміння схиляти іменники і визначати в них відмінок не завжди призводить до грамотного написання даної орфограми. У класі зустрічаються такі діти, які не можуть використовувати слова-помічники при листі: діти з низьким рівнем уваги своєчасно не можуть визначити потрібну орфограму в слові, з низьким рівнем пам'яті не можуть швидко запам'ятати потрібне закінчення іменника у певному відмінюванні та відмінку.

У цій ситуації вчитель повинен використовувати всі форми та прийоми роботи, щоб домогтися свідомого засвоєння цієї теми та застосування знань у практичній діяльності.

Велику допомогу у роботі вчителя з усім класом можуть надати картки з індивідуальними завданнями.

Тобто. "важливо прагнути до того, щоб кожен учень працював на повну міру своїх сил, відчував впевненість у собі, відчував радість навчальної праці, свідомо та міцно засвоював програмний матеріал, просувався у розвитку." (Деменєва Н.Н. “Диференціація навчальної роботи молодших школярів)

У сучасній освітівирішується питання розвитку навичок навчання кожної дитини певному рівні. Ось чому важливим є індивідуальний підхід, який має реалізуватися шляхом диференційованого навчання.

Використовуючи різні методита прийоми психологічного обстеження дітей (методика “Дослідження словесно-логічного мислення”, дослідження пам'яті за методиками Т.Ротанової та Богданової Т.Г., увага – методика Бурдона, спостереження, усні та письмові роботи дітей) показали, що за ступенем навчання можна виділити три групи дітей:

перша - з низьким ступенем навчальності;

друга - група із середнім ступенем навчальності;

третя - група з високим ступенемнавченості.

Фрагменти уроку на тему: “Іменник”

Цілі. 1. Вчити порівнювати та писати ударні та ненаголошені закінчення
іменників одного й того ж відмінювання.
2. Формувати стійкість та розподіл уваги, аналітико-синтетичне мислення,
навички самоперевірки.

Пояснення нового матеріалу

К – №1

Уважно розгляньте таблицю. Просхиляйте ці слова.

1) Прочитайте завдання на картках, виберіть завдання за своїми можливостями та виконайте його.

3) Самостійна робота. (По одному учню кожного рівня завдання виконують на плівці, перевірка здійснюється за допомогою кодоскопа.)

2) Порівняння ударних і ненаголошених закінчень прикметників (починаю з 1-го рівня).

Які ударні закінчення виписали хлопці, які виконують першу картку? (перегляд та порівняння виконаного завдання учнями 1-го рівня);
- Подивіться уважно, як виконали завдання хлопці на другій картці.
В якій частині слова стоїть наголос?
- На закінчення.
- Порівняйте закінчення з першої картки та з другої. Зробіть висновок.
- Закінчення ударні.
- Подивіться на 3 картки. Що ви помітили порівняно з першими двома?
- На перших двох картках закінчення ударні, а на третій – ненаголошені.
– Хто помітив ще одну особливість?
- Ударні та ненаголошені закінчення іменників пишуться однаково.
- Які слова можна використовувати на допомогу, коли писатимемо слова з ненаголошеним закінченням?
РІЧКА, ЗЕМЛЯ, ДВІР, КІНЬ, ВІКНО, СТЕП.
– Прочитайте висновок на 82 сторінці підручника.

Первинна перевірка нового матеріалу

(Диференціація за рівнем труднощі)

К – №2

Перевірка здійснюється за допомогою кодоскопа (по одному учневі кожного рівня виконували завдання на плівці).

• Прочитайте завдання та перевірте свої роботи та роботи своїх товаришів.
• Назвіть слова – помічники 1-го, 2-го, 3-го відмінювання.
• Прочитайте завдання другої картки, візьміть сигнали так і ні, перевіримо свої роботи.

Якщо хлопці вважають, що закінчення поставлено правильно, демонструють “так”, а то й згодні – демонструють “ні”.

• Які слова-помічники ви використали у своїй роботі?
• (Аналогічна роботапроводиться з перевірки третьої картки)

Закріплення вивченого матеріалу

(Завдання можна опрацювати у двох варіантах)

В 1.
(Диференціація з обсягу навчального матеріалу.)

Завдання вправи:

• Поставте іменники зі дужок у потрібному відмінку. Напиши словосполучення.

Визначте відмінок і відмінювання іменників. Виділіть закінчення. Позначте наголос.

1. Перше речення виконується з коментуванням.
2. Самостійна робота

1-й рівень – 2, 3 пропозиція;

2-й рівень – 2, 3, 4 пропозиція;

3-й рівень - 2, 3, 4, 5 речення, вказати перевірочні слова.

Проводиться за допомогою карток з ненаголошеними відмінковими закінченнями:
-е, -і, -а, -я, -ой, -ей, -ом, -ем, -у, -ю.

В 2.
(Диференціація за рівнем самостійності)
Вправа 181 сторінка 83.

1. Ознайомлення із завданням.
2. Діти 3-го рівня приступають до виконання завдання.
3. За допомогою вчителя учні 1 та 2-го рівнів працюють над 1, 2 пропозиціями.
4. Учні 2-го рівня продовжують працювати самостійно, а учні 1-го рівня виконують роботу самостійно під контролем вчителя.
5. Перевірка виконаного завдання.
   (здійснюється з 3-ї пропозиції)

Формування умінь та навичок

1-й рівень

О м'якот…, по пустелях…, на пароплав…, від радостей…, з барлог…,
до перемог…, для бібліотек…, на обрій…, про осінь…, по горст…,
про мишу…, про капель… .

2-й рівень
Спишіть, поставте наголос, визначте відмінювання і відмінок їм. іменників, вставте та виділіть пропущене закінчення.
Від кашок… до гвоздик…, по доріжок… до гаїв…, до осинок… до сирен…,
на маківку… їв…, від сіл… до річок…, біля грядок… на капусту…, від гілочок…до гілок.. .

3-й рівень
Напишіть словосполучення за даними схемами. Закінчення іменників повинні бути ненаголошеними.

У (1скл., ж.р.. П.п) близько (2скл., м.р., Р.п.)
У (1скл., Ж.Р., Р.п.) (3скл., Р.п.)
На (2скл., М.Р., П.П.) по (1скл., М.Р., Д.П.)
У (1скл., Ж.Р., Р.П.) на ((1скл., Ж.Р., П.П.)
По (1скл., Ж.Р., Д.П.) на (2скл., М.Р., П.П.)
На (2скл., СР, В.П.) до (1скл., Ж.Р., Р.П.)

1-й рівень
Запиши слова у два стовпчики після закінчення.
На долон…, на тополі…, від бол…, по кімнат…, о геро…, до полк…, в деоевн…,
У конкурс…, у зелений…, від радостей…, про молодь…, на сопілку… .

2-й рівень
Спішіть. До слів підберіть однокорінні слова іншої відміни в тому ж числі і відмінку.

На брош... - __________________________

Біля ліжка… - ____________________

По колисок ... - ______________________

Про медал… - ___________________________

У пляшку ... -__________________________

Про ніч… - _____________________________

На сніг... _____________________________

3-й рівень

1. Утворіть 2-3 іменників від дієслів: ЗГИБАТИ, ЗБИТИ, ЗДАТИ, СТИСТИ.
2. Поставте отримані слова Р.п, Д.п, П.п., Т.п.

(Диференціація з обсягу навчального матеріалу)
Підібрати слова – помічники, вказати відмінювання.
1-й рівень – поставити ім. іменники у форму од.ч., Р.п та В.п.;
2-й рівень – поставити ім. іменники у форму од.ч., Р.п., В.п., Д.п.,
3-й рівень – поставити ім. іменники у форму од.ч., Р.п., В.п., Д.п., Т.п., П.п.

К - №8

(Диференціація за рівнем труднощі та творчості)

1-й рівень - Знайти у словнику слова, що позначають людей і поставити їх у Р.П та П.П.
2-й рівень – Знайти у словнику слова, що позначають людей і їх у Р.п. та П.п. .
Знайти зайве словоі пояснити свій вибір (пасажир – подвоєна згодна).
3-й рівень - Знайти у словники слова, що позначають людей і поставити їх у Р.П. та П.п.
Розділити слова на дві групи та пояснити своє рішення.

Професія людей.

Назви людей.

Підібрати синоніми до слів: солдат, учень, товариш, учень, учитель.

К-№9

(Диференціація за рівнем складності)

1-й рівень
Списати, розкриваючи дужки. Поставити наголос, виділити закінчення, визначити відмінювання і відмінок.

Говорити про (казка, повість), писати в (зошит, зошит), плисти на (човен, пароплав), купатися в (річка, озеро), зустрітися біля (альтанка, пристань), відпочивати в (село, табір), зустрітися близько (альтанка, пристань), мчали на (машина, кінь), розповісти про (випадок, життя).

2-й рівень
Записати іменники в три стовпчики, поставити наголос, виділити закінчення, вказати відмінок. (слова із завдання для 1-го рівня).

3- рівень
Знайти і виправити допущені помилки, у дужках написати перевірочне слово, виділити закінчення, поставити наголос, визначити відмінок і відмінювання.

Говорити про казки, повісті; писати у зошиті, у зошиті; пливти на човні, на пароплаві;
Купатися у річці, в озер…; зустрітися біля альтанки, пристані; відпочивати у селі, у таборі; мчали машиною, на коні; розповісти про випадки, про життя.

Первинне закріплення теми:

“Правопис ненаголошених закінчень іменників х”

К-№10 (диференціація за ступенем складності)

1-й рівень
Визначити відмінювання і відмінок іменників. Виділити закінчення.

Без кисті, по краплі, з неба, про річку, потім друг…, до діброви, на колосі, над лісом, біля гори, під дверима, у товариша, про матір, на сонці, до дядька.

2-й рівень.
Списати, вставити і виділити закінчення, визначити відмінювання і відмінок іменників.

Без кіст…, по краплі…, з неба…, о річк…, потім друг…, до дібрів…, на колос…, над ліс…, біля гір…, під двері…, у товариш…, о матер……, на сонця…, до дядька… .

3-рівень.
Поставити іменники в потрібному відмінку з прийменником.
Пензель – Р.п., крапля – Д.п., річка – П.п., (після) друг – Р.п., діброва - Д.п.,
Колос – П.п., ліс – П.п., гірка – Д.п., двері – Р.п., товариш – П.п., мати – П.п.,
Мати – Р.п., сонце – П.п., дядько – Р.п., дядько – П.п.

К - №11

1-й рівень
Скласти речення, використовуючи дані слова; у іменників виділити закінчення, вказати відмінювання і відмінок.

а) через, сонечко, визирнуло, хмарки;
б) по, поїздки, хлопці, з, повернулися, Калуги;
в) мисливці, узліссі, навколо, відпочивали, пристані, ліси.

Знайди зайві.

2-й рівень
Скласти пропозиції, використовуючи дані слова, вставити пропущені закінчення.
Вказати відмінювання і відмінок іменників.

а) через, сонечко, визирнуло, хмара ...;
б) по, подорож…, хлопці, з, повернулися, Калуг…;
в) на, мисливці, опушк…, навколо, відпочивали, пристан…, ліс….

Чи всі слова знадобляться для складання речень?
Знайди зайві. Розкажи про його значення.

3-й рівень
Використовуючи дані слова скласти та записати пропозиції. Іменники поставити в потрібному числі і відмінку, використовуючи прийменники.

а) сонечко, хмаринка (од.ч., Р.п.), визирнуло;
б) хлопці, поїздка(од.ч., Р.п.), повернулися, Калуга(од.ч., Д.п.)
в) мисливці, узлісся (од.п., п.п.), відпочивали, пристань(од.ч, Р.п.), ліс (од.ч, Р.п.).

Чи всі слова знадобляться для складання речень?
Знайди зайве. Розкажи про його значення. Підбери слова на ту саму тему, що й слово пристань.

Є.А. Маковей, вчитель російської мови МОУ ЗОШ №1 м. Адигейська,
А.І. Архіпова, професор Кубанського держуніверситету

§ 4. Правопис закінчень

Закінчення - це змінна частина слова, яка утворює форму слова і служить для утворення зв'язку слів у словосполученні та реченні.

4.1. Правопис ненаголошених закінчень іменників

Вибір ненаголошеної голосної закінчення імені іменника залежить від типу його відмінювання.

У Кита.., в Коре.., в Німеччині.., в Заполяр.., у здивуванні.

Щоб з'ясувати написання іменника, виконайте такі дії:
1) поставте іменник у початкову форму (хто що?);
2) визначте за таблицею тип його відмінювання;
3) підставте на його місце перевірочне слово для даного типу відмінювання (у цього слова в різних відмінках ударне закінчення, яке підкаже потрібну голосну).

*Особлива група іменників включає разноклоняемые іменники, а також іменники 1 і 2 відмінювання з особливими закінченнями (так звані іменники на -ия, -ие, ий).
У Китаї - (Китай, 2 скл., У столі).
у Кореї - (Корея, 1 скл., у стіні).
у Німеччині - (Німеччина, особ. гр., в дорозі).
у Заполяр'ї (Заполяр'я, 2 скл., у столі).
в подиві - (здивування, особ. гр., в дорозі).

4.2. Правопис ненаголошених закінчень прикметників і причастя

Ненаголошені закінчення прикметників і причастя перевіряються по ударному закінченню перевірочного слова.

У літаку, що летить..м; змінюющ..мся думкою; могутній..й голос.

Визначити закінчення можна за перевірочним словом — питанням яким? (Він підкаже ударну голосну в кінці):
у обертовому циліндрі (у якому? - Закінчення -ом / -єм) у обертовому;
з мінливим вітром (з яким? - Закінчення -им / -им) з мінливим;
турбується матері (який? - закінчення -ой/-ей) матері, що турбується;
на тонучому судні (На судні якому? - Закінчення -ом / -єм) на тонучому.

Виняток:
у формі називного (винувального) відмінка м. н. од. ч. закінчення прикметника (причастя) слід запам'ятати: -ЙИЙ / -Й.
Зникла людина; кучерявий димок.

4.3. Правопис ненаголошених особистих закінчень дієслова

Вибір ненаголошеної голосної в особистому закінченні дієслова залежить від типу його відмінювання.

Ми кле..м; ти чуєш..ш; вони бор..ться.

Щоб з'ясувати написання закінчення дієслова, виконайте такі дії:
1) поставте дієслово у невизначену форму ( що робити/що зробити?);
2) визначте по таблиці тип його відмінювання;
3) підставте перевірочне слово (ударне закінчення перевірочного слова підкаже потрібну голосну).

Ми кле…м (клеїти, II відмінювання, ми говоримо) — клеїмо
Ти чуєш (чути, II відмінювання, ти кажеш) - чуєш
Вони борються (борються, I відмінювання, вони беруть) - борються

У літаку, що летить (у якому?).
Змінною думкою (якою?).
Могутній голос (викл.).