Оформлення списку літератури. Правила оформлення бібліографічного посилання і списку використаних джерел Як вказати джерело інформації

Основні правила складання та оформлення списку використаної літератури та інших джерел, а також посилань і виносок

складання списку

Найбільш часто вживається послідовність розташування:
У верхній частині списку розташовуються (якщо є) закони, укази, законодавчі акти (в алфавітному порядку).
Далі - інші друковані джерела в алфавітному порядку за прізвищем автора або назви (якщо автор не зазначений).
В кінці списку - електронні ресурси (також в алфавітному порядку).

наприклад:

1. Толстой А. Н.
2. Толстой Л. Н.

наприклад:

1. Мостаев Л. В. Дві гори
2. Мостаев Л. В. Небо високо

Складання бібліографічного опису документа

Під час підготовки до письмової роботи (при пошуку матеріалу) записуйте відомості про кожному джерелі, який вам знадобився. Майже всі відомості про книгу знаходяться на титульному аркуші або на звороті титульного аркуша.
Якщо в процесі вивчення відібраної літератури для письмової роботи ви робили описи джерел, то вам залишиться тільки розташувати ці відомості в певному порядку.
Як же скласти бібліографічний запис для списку використаних джерел?
Бібліографічний запис має багато тонкощів. Для списку літератури використовується короткий бібліографічний опис, тому досить засвоїти деякі основні правила.

Основна схема опису книги:
Прізвище та ініціали автора. Назва твору (без лапок): (двокрапка) Відомості, що відносяться до назви (якщо є) / (коса риска) повторюються ініціали та прізвище автора (авторів або укладачів). - (точка і тире) відомості про видання (номер, доповнення і т.д.). - (точка і тире) Місце видання (місто, де була видана книга). : (Точка і двокрапка) Назва видавництва (без лапок), (кома) рік видання (без букви «г»). - загальна кількість сторінок або номери сторінок, якщо використовувалася частина книги.

Знаки запропонованої пунктуації (основні):

. - точка і тире
. точка, крапка
, кома
: двокрапка
; крапка з комою
/ коса риска
// дві косі риси
() круглі дужки
квадратні дужки

Приклад 2-х варіантів запису:
Колесникова, Н. І. Від конспекту до дисертації: навчальний посібник з розвитку навичок письмової мови / Н. І. Колесникова. - М.: Флінта, 2002. - 288 с.

Колесникова, Н. І. Від конспекту до дисертації: навчальний посібник з розвитку навичок письмової мови / Н. І. Колесникова. -, 2002. - 288 с.

Для списку використаних джерел назву видавництва в опис можна не включати.
При цьому список повинен бути однаковим. Наприклад, якщо ви вирішите не писати назву видавництва, то треба цим слідувати в описах всіх джерел.
В кінці кожного опису джерела ставиться крапка.

Якщо авторів більше трьох, опис робиться під назвою, а за косою рискою наводяться прізвища авторів в такому порядку:
У книзі чотирьох авторів за косою рискою / можуть бути вказані всі автори або тільки перший з позначкою в квадратних дужках [и др.]
У книзі п'яти і більше авторів можуть бути приведені один або три автори з позначкою в квадратних дужках [и др.]

Приклад опису книги чотирьох авторів:
Формування інформаційної культури особистості в бібліотеках та інформаційних установах: навчально-методичний посібник / Н. І. Гендина [и др.]. - 2-е изд., Перераб. - М.: Шкільна бібліотека, 2003. - 296 с.

Якщо відомий тільки укладач або редактор:
Відомості про редактори та упорядники найчастіше знаходяться на звороті титульного аркуша. Якщо у книги є тільки укладач або редактор, то опис робиться на назву і за косою рискою / пишеться: / ред. Ю. А. Іванов або / уклад. О. М. Петров.

Приклад опису книги під упорядником:
Я пізнаю світ. Література: енциклопедія / авт.-упоряд. Н. В. Чудакова; худож. Е. В. Гальдяева. - М., 2007. - 382 с.

Відомості про інших людей, причетних до видання:
Якщо є інші відомості про людей, причетних до видання, які важливі для вашої роботи (перекладач, художник), то вони записуються після прізвищ авторів і укладачів, а відомості про них розділяються крапкою з комою (;). Наприклад: / уклад. Ж.-Б. Готьє; пер. з франц. Р. Б. Сашиной; худож. С. В. Дуганов.

При описі частини джерела (наприклад, зі збірки різних авторів) використовується інша схема опису:

Загальна схема опису складової частини:
Відомості про складову частину видання // Відомості про видання в якому вміщена складова частина. - сторінки, на яких поміщена складова частина

Приклади опису складової частини книги:
Богданов, А. Між стіною і безоднею: Леонід Андрєєв та його творчість / А. Богданов; вступ. ст. // Андрєєв Л. Н. Зібрання творів: в 6 т. Т. 1. - М., 1990. - С. 5-40.

Сахаров, В. Повернення чудової книги: нотатки про роман М. А. Булгакова «Майстер і Маргарита» / В. Сахаров // За рядком підручника: збірник статей. - М., 1989. - С. 216-229.

При описі статті з журналу або газети використовується загальна схема опису складової частини, в яку включають деякі специфічні елементи:

Схема опису статті з журналу (газети):
Автор. Назва // Назва журналу (або газети). - Рік виходу (рік випуску газети). - № журналу (дата випуску або № газети). - Сторінки, на яких поміщена публікується стаття.

Приклади опису статті з журналу і статті з газети:
Затула, В. Чому вчить музика // Абітурієнт. - 2010 року. - № 12. - С. 22-24.

Данилова, М. Школярі всіх привчать до порядку // Радянська Сибір. - 2011 року. - 27 жовтня. - С. 7.

Крім друкованих джерел під час підготовки письмової роботи використовуються і інші джерела інформації (електронні оптичні диски, бази даних з Інтернету, портали, сайти, веб-сторінки і т.д.), які отримали назву «електронні ресурси»:

Приклад опису електронного ресурсу локального доступу (електронні оптичні диски):
Етикет [Електронний ресурс]: енциклопедія. - Сергієв Посад, 2006. - 1 CD-ROM.

При описі джерел з Інтернету записують також електронну адресу документа і дату звернення до мережного ресурсу.

Приклади опису вилучених електронних ресурсів (з Інтернету):
Вікіпедія - вільна енциклопедія [Електронний ресурс]. -http://wikipedia.org . - (дата звернення: 14.11.2011).

При наборі Інтернет-адреса часто стає посиланням (кольоровий шрифт і підкреслення). Щоб змінити колір і прибрати підкреслення, наведіть курсор на адресу, натисніть праву кнопку мишки, клацніть «Видалити гіперпосилання».

Шкільний світ: енциклопедії [Електронний ресурс]. -http: //school.holm.ru/enciclopedia. - (дата звернення: 14.11.2011).

Правила оформлення посилань
У тексті будь-якої письмової роботи цитата полягає в лапки і робиться посилання на джерело. Важливо: в посиланнях і виносках при описі джерела. - (точку і тире) замінюють. (Точкою)

існують три поширених варіанту. На початку роботи вам необхідно визначитися, яким варіантом посилань ви будете користуватися, щоб ваша письмова робота була виконана в єдиній манері.

Список використаних джерел:

Все частіше мені доводиться спостерігати картину, коли навіть в шанованих онлайн-виданнях не вказують джерело, звідки переведений / передрукований матеріал. Мене це зачіпає, може, через загостреного почуття справедливості, може, через те, що мої тексти крали не раз і видавали за свої ...

Накипіло, товариші. Давайте подивимося, що пишеться в законах щодо використання чужих текстів, і розберемося, як використовувати НЕ свої матеріали так, щоб потім не відповідати в суді.

Що таке добре, що таке погано

Ще з дитинства люблячі батьки розповідають нам, що красти - погано. Але чомусь ми розуміємо це тільки щодо матеріальних речей: мобільника там, або сумки. Щось ефемерне, то, що не можна помацати, розкрадається часто безкарно.

У багатьох підхід до чужої інтелектуальної власності простий: а на що ти, дорогенький, сподівався, виливаючи текст, картинку, фото в інтернет? Виклав в загальний доступ - Не ний тепер, що всі беруть і у себе викладають. І взагалі, доведи, що це твоє.

Проблема ось у такому ставленні до авторства в нашій країні. Ніхто не вважає негожим скопіювати чужий текст, або перевести і видати за свою роботу, використовувати чужі слова і ідеї в своїх цілях (комерційних чи ні - без різниці). І поки відношення до авторів і їх прав не поміняється - проблема буде жити. Повірте, це надовго - хоч як не сумно це усвідомлювати.

Причин для такого безсовісного поведінки безліч:

Уявна анонімність в інтернеті ( «... хто мене зловить, хто покарає, я ж безликий анонімусів, нас Легіон);

Елементарне невігластво ( «... а що, треба ще на когось посилатися?»);

Неповага до чужої праці ( «... так подумаєш там, пару букв написав, теж мені, автор ...»).

Починають замислюватися про «некрасиво» своїх вчинків тільки після першого прецеденту - коли користувачі вкажуть на нечесність, або сам автор знайде свій, незаконно використовуваний, праця.

І то, як показує практика, зовсім небагатьох це вчить.

Що говориться в законі

І це все при тому, що авторське право в нашій країні охороняється законом. А саме, авторського права та його захист присвячена ч.4 ГК РФ.

Зупинимося на цікавлять нас моментах - саме використання результатів чужої інтелектуальної діяльності. В із статтею 1229 зазначено, що:

«Правовласник може на свій розсуд дозволяти або забороняти іншим особам використання результату інтелектуальної діяльності або засоби індивідуалізації. Відсутність заборони не рахується згодою (дозволом) ».

Це означає, що перш, ніж використовувати чужий текст, потрібно впевнитися, що його автор дозволяє це робити, і дізнатися, за якими умовами. Якщо на сайті нічого з цього приводу не вказано - використовувати текст за умовчанням не можна.

«Інші особи не можуть використовувати відповідні результати інтелектуальної діяльності або засіб індивідуалізації без згоди правовласника, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Використання результату інтелектуальної діяльності або засоби індивідуалізації (в тому числі їх використання способами, передбаченими цим Кодексом), якщо таке використання здійснюється без згоди правовласника, є незаконним і тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншими законами ... »

Тобто, щоб використовувати чужий текст - потрібно отримати дозвіл його автора на це. Немає дозволу - ви порушуєте закон, вас можуть притягнути до відповідальності.

Що стосується цитування, про нього мова йде в статті 1274:

1) цитування в оригіналі і в перекладі в наукових, полемічних, критичних чи інформаційних цілях правомірно оприлюднених творів в обсязі, виправданому метою цитування, включаючи відтворення уривків з газетних і журнальних статей у формі оглядів преси ».

Таким чином, законно використовувати чужий текст можна тільки трьома способами:

Все інше - незаконно. Тобто, прирівнюється до крадіжки.

Справа може зважитися і простіше - вас попросять видалити матеріал з сайту. Якщо ви опублікували крадену роботу не на своєму сайті - автор має право поскаржитися адміністрації, і вас можуть забанити.

Так в сучасному світі на даному етапі вирішується ця проблема. У будь-якому випадку, якщо виявляється факт крадіжки чужої роботи - для злодюжки це ганьба. Рознесуть по всіх соцмережах, форумах, Твіттер - не скоро відмиєтеся.

Як правильно…

У законах ніде не прописані жорсткі правила, як саме потрібно оформляти посилання на джерело, як вказати автора. Практично це можна зробити в будь-якій формі - головне, щоб ім'я автора було видно, а посилання на оригінал була правильною і працювала.

... вказати джерело перекладу

Перш ніж переводити, ознайомтеся з правилами використання сайту. Багато автора забороняють не тільки копіювати, цитувати, але і переводити свою працю. Якщо заборонено - значить, заборонено, не чіпайте цей матеріал.

Ви можете побачити найрізноманітніші варіанти посилань на оригінал на сайтах. Одного конкретного стандарту щодо оформлення немає, важливий сам факт - посилання на джерело.

Якщо ви просто перевели - правильно буде дати посилання на першоджерело. Хтось просто пише слово «Джерело» і до нього чіпляє посилання, хтось пише назву сайту, а посилання дає на сторінку зі статтею, але правильніше за все - вказати назву статті і автора.

Якщо ви адаптували чужу статтю під наші, російські реалії, тобто, дещо прибрали з оригіналу, дещо від себе додали, але загальна ідея залишилася - теж потрібно вказати на це. Зазвичай пишуть «Адаптація статті (назва статті посиланням)».

Хтось взагалі на початку статті чесно пише - ось, я побачив цю статтю, вона мені сподобалася, перекладаю її для вас. Ось посилання на оригінал, дивіться. Це теж правильно.

Якщо використовували матеріали кількох статей - вкажіть їх все.

Давайте ще подивимося на приклади відомих онлайн-видань.

Ось як оформляють переклади статей в «Ланч-таймах» на Cossa:

Під заголовком перекладу - назва оригіналу, оформлене посиланням на першоджерело.

Ось як вказано джерело перекладу на лайфхакери:

Це чудові приклади - візьміть на озброєння.

... оформити цитату

Для початку потрібно розібратися, що таке - цитата, а що - копіпаст. Якщо ви використовуєте уривок з чужої праці з метою підтвердити свої слова (як я - статті законів в цьому матеріалі) - то це цитата.

Якщо ж вся ваша стаття складається з уривків творів інших авторів - це плагіат.

Цитати, як правило, беруться в лапки, вказується назва твору, автор і сторінка (якщо це взято з книги). Якщо цитата з сайту, з авторської статті - вказується назва статті, сайту, автор, дається посилання на статтю.

Для цитування, згідно закону, питати дозволу автора не потрібно - в цьому ми вже розібралися.

... скопіювати текст

Якщо вам дуже сподобалася стаття, і ви хочете розмістити її у себе, подивіться, чи немає з цього приводу спеціальних вказівок під самою статтею або в футере сайту. Зазвичай пишуть: «Копіювання матеріалів сайту можливо тільки за умови посилання на першоджерело». Це найпоширеніша практика. Тобто ви можете скопіювати статтю, а під нею - вказати, звідки взяли, з живою посиланням.

На сайті Roem.ru, наприклад, цей момент прописаний в правилах:

Іноді можна зустріти повідомлення іншого характеру - «Копіювання можливе тільки з письмового дозволу автора». Якщо дуже вже потрібен вам цей матеріал - пишіть автору, просите. Зазвичай дозволяють, теж з посиланням на першоджерело та зазначенням авторства. Я так робила не раз - дозволяли завжди. Ще й завела декількох хороших друзів, знайомство з якими так і почалося - з прохання використовувати їх матеріал :)

Теж можна написати адміністрації, якщо не вказано взагалі нічого і ніде. Може, люди просто забули про цей нюанс. Але якщо знайдуть потім у вас свою статтю - проблем можуть створити багато. А краще керуйтеся правилом - нічого не сказано, значить, не чіпати.

Тому що про це написано і в законі (із статтею 1229 ЦК України): « Відсутність заборони не є згодою (дозволом) ».

Якщо ж зазначено, що використовувати матеріали сайту заборонено під будь-яким приводом - не ризикуйте. Залиште цей сайт в спокої, і нічого не беріть. Якщо сильно потрібно - теж спробуйте написати адміністрації, авось зроблять виняток.

Я взагалі радила б писати у всіх випадках. Це хороший тон, а також можливість отримати на руки письмовий дозвіл автора на використання роботи. А ще так ви можете завести нове знайомство.

Але, повторюся, якщо дозволено використовувати, давши посилання - використовуйте.

... отрерайтіть текст

Рерайт - це окрема, животрепетна тема. Рерайтерів відносять до нижчого ланці «друкуючих» працівників, нижче їх - тільки складачі тексту. Ну що цікавого в переписуванні чужих думок своїми словами?

Але в той же час багатьох замовників таке влаштовує, і попит на послуги рерайтерів є чималий. Ось хочеться такий текст, як у конкурента, але щоб унікальним був - для просування потрібно.

Ось «завдяки» унікальності отрерайтенного тексту довести, що він був списаний саме звідси, не можна. І за законом, якщо чесно, притягнути ніхто нікого до відповідальності не зможе. Тому що не зможе довести, що джерелом виступав саме цей текст, саме на його сайті. Тому що текстів цих, схожих, на одну тему, в інтернеті греблю гати. І кожен унікальний. І ніде, крім новинних порталів, ви не побачите джерело. Тільки в новинах ще пишуть щось на кшталт «Як повідомляє ІТАР-ТАСС», з посиланням.

А рерайт адже, по своїй суті - ніщо інше, як безкарне злодійство чужих думок та ідей.

Ви знаєте, я багато постів бачила і на зарубіжних сайтах, які як дві краплі води схожі один на одного. Видно, що рерайт, і я знаю, де ця стаття була опублікована раніше. Навіть блогери на медіум постять рерайт з TNW, Awwwards і інших знаменитих порталів. І джерело, ясна річ, не вказують.

Але з міркувань етики я б рекомендувала посилатися на першоджерело. Навіть якщо їх декілька, і ви переробили їх до невпізнання. Чи не надавайте собі чужі медалі, тобто чужі думки. Навіть не завжди потрібно виносити список в кінці статті. Напишіть просто в тексті, що я, мовляв, читав там і там (з посиланнями), що справа йде ось так. Ви не покажете себе дурнем - навпаки, людиною, яка цікавиться справами в галузі, багато читає, розвивається. Розбавити своїми думками і коментарями - і вийде хороший, експертний, професійний матеріал.

Наукова робота або публікація завжди ґрунтується на будь-яких джерелах, звідки взято основні поняття, факти, аксіоми, почерпнуті найбільш важливі думки.

Тому кожна стаття, реферат, курсова робота, дипломний проект, монографія та інші авторські праці обов'язково повинні мати список використаних джерел, оформлених відповідно до вимог чинних стандартів ГОСТ.

Що може бути взято в якості джерела

Джерелами для отримання інформації з метою створення абсолютно нового праці можуть бути нормативні акти, довідники, наукові видання, бібліотечні каталоги, періодика, підручники, посібники, методичні рекомендації, електронні ресурси.

Саме використана література для написання будь-якої наукової роботи служить підтвердженням її достовірності, хорошою опрацювання та аналізу інформаційного матеріалу і гарантує якість створеного праці.

Найчастіше існує головне джерело, на якому заснована робота. Список використаних джерел та літератури може бути як одиничним (мати один головне джерело), \u200b\u200bтак і множинним.

Види і розміщення посилань в роботі

• розташовані всередині тексту (внутрітекстовие);
• що знаходяться під текстом, після риси в самому низу документа, звані виносками (підрядкові);
• розташовані після всього тексту документа, в його окремій частині, іншими словами, винесення (затекстовой).

Роль списку літератури в роботі

Список літератури друкується на окремій сторінці в кінці роботи між укладенням та додатками. Кожен новий джерело нумерується по порядку і вказується з нового рядка.

Не варто недооцінювати значення списку джерел для всього праці в цілому. Невеликі розділи наукової роботи: висновок, список використаних джерел, введення - є хоч і найбільш короткими її частинами, але за ступенем важливості і информационности не поступаються основних розділів.

Введення несе загальну інформацію про описуваної проблеми, її суть, важливість, дозволяє заманити і зацікавити читача.

У висновку наводяться всі узагальнені висновки після проведеного аналізу.

А в списку літератури вказані найважливіші посилання на інформацію, тобто вся суть, ядро, на якому побудована робота. Без нього наукова праця не має під собою ніякої доказової бази, визнаних фактів, значить, може нести неправдиві, вигадані або неправдиві відомості.

Правила оформлення списку використаних джерел

Оформлення списку використаних джерел для зручності і швидкого пошуку потрібного відбувається в алфавітному порядку. При цьому якщо присутні назви книг або прізвища авторів іноземною мовою, вони вказуються в тому ж списку новим алфавітним поруч, після того як будуть перераховані всі джерела на російській мові.

Весь список умовно складається з нормативно-правових актів та інших друкованих видань (монографій, статей), як би розділяючись на дві частини. Візуального поділу між частинами не роблять, список джерел йде одним суцільним поруч.

Список використаних джерел: частина перша

Нормативні акти повинні бути вказані відповідно до їх силою дії в порядку убування:

• міжнародні законодавчі та правові акти, Конституція;
• закони, укази, розпорядження і постанови президента;
• урядові розпорядження і постанови;
• статути і закони суб'єктів РФ;
• документи, що втратили силу (з зазначенням в дужках про це).

Однакові за силою нормативні документи розміщуються в списку хронологічно від прийнятих законодавством пізніше до більш раннім. Обов'язкове посилання на джерело, звідки взято правовий акт (Конституція, кодекс, електронний ресурс, ін.). Окремим пунктом не прийнято вказувати акти про внесення доповнень і змін, пов'язаних з законами, в список використаних джерел.

1. Закон Краснодарського краю «Про приватних підприємствах Краснодарського краю» від 20 липня 2007 року з доповненнями від 22 січня 2008 р // Газета Росії. 2009. - 30 вересня.

Друга частина списку використаних джерел

Друга частина може містити в собі наступні видання:

• монографії, збірники статей;
• книги, підручники, посібники;
• статті, публікації в періодичних виданнях;
• електронні ресурси.

Список використаних джерел оформлюється в такому порядку:

• прізвище, ініціали автора (до трьох авторів); якщо їх більше, то після третього пишеться "і ін.";
• назва;
• призначення видання (посібник, підручник, збірник статей);
• місто видання; допускається скорочення міста Москва (М.) і Санкт-Петербург (СПб.);
• видавництво;
• рік видання;
• загальна кількість сторінок в джерелі, для статті - номери сторінок, на яких вона розміщена в збірнику.

Стаття вказується в списку з назвою не тільки самої публікації, а й періодичного видання, в якому вона надрукована, номером журналу, сторінкою газети і датою виходу.

Оформлення списку використаних джерел відбувається в строго визначеної послідовності, з використанням знаків пунктуації відповідно до вимог і правил російської мови.

1. Ковальов А.В. Історичний розвиток банківської системи: посібник для вузів. - СПб .: Видавництво ВВМ, 2007. - 334 с.

2. Распутін О.М. Соціальне становлення суспільства // Культура і розвиток: матеріали регіональної конференції вчених. Кишинів: ММП, 2003. - С. 26-34.

електронні посилання

Список електронних ресурсів оформляється в такому ж порядку, за тими ж правилами, що і список монографій, книг, статей, але доповнюється посиланням і датою звернення до ресурсу.

1. Борисов Ю.М. Оптимальне керування ресурсами підприємства - Сочі: Економіст, 2011. - 347 с. [Електронний ресурс]. URL: http: // .... (26.11.2012).

Достовірність інформації залежить від того, з яких джерел вона буде взята і наскільки автори опрацьованого матеріалу визнані і шановані в своїй галузі науки. Відбір якісного матеріалу, взятого для роботи і вивчення, - найбільш важливий етап в написанні будь-якого наукового праці.

На закінчення варто відзначити, що правильно складений список використаних джерел - важлива складова частина всієї роботи в цілому. Тому особливу увагу слід приділити відсутності орфографічних і пунктуаційних помилок, друкарських помилок в прізвищах та ініціалах авторів.

Цифровий індентіфікатор doi

Електронні публікації, яким міжнародною організацією Digital Object Identifier присвоєно цифровий ідентифікатор об'єкта (doi), описуються аналогічно друкованим виданням, із зазначенням doi без точки після нього. В цьому випадку URL не наводиться, оскільки doi дозволяє однозначно ідентифікувати об'єкт в базах даних, на відміну від мережевої адреси, який може змінитися.

Evans A.V. Imagination is a trend // Journal of biosocial science.2010. Vol. 39. P. 147-151. doi: 10.1017 / s0021932006001337

Публікації без doi

Слід вказувати позначення матеріалів для електронних ресурсів [Електронний ресурс]. Електронна адреса і дату зверненнядо документа в мережі Інтернет призводять завжди. Дата звернення до документу - це дата, коли людина, що становить посилання, даний документ відкривав, і цей документ був доступний (формат: чч.мм.гггг).

Даль В.І.Тлумачний словник живої великоросійської мови Володимира Даля [Електронний ресурс]: підгот. по 2-му печ. изд. 1880-1882 рр. М .: ACT і ін .: 1998. 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).

Білоус Н.А. Прагматична реалізація комунікативних стратегій в конфліктному дискурсі [Електронний ресурс] // Світ лінгвістики і комунікації: електрон. наук. журн. 2006. N 4. URL: http://www.tverlingua.by.ru/archive/005/5_3_1.htm (дата звернення: 15.12.2007).

За інформацією на головній сторінці сайту / порталу даються: назва та опис ресурсу, якщо вказано - місце і рік видання.

Лапічкова В.П. Стандартизація бібліотечних процесів. Досвід Національної бібліотеки Республіки Карелії [Електронний ресурс] // Library.ru: інформ.-довідковий портал. М., 2005-2007. URL: http://www.library.ru/1/kb/articles/article.php?a_uid\u003d225 (дата звернення: 24.12.2007).

В примітках наводять відомості, необхідні для пошуку і характеристики технічних специфікацій електронного ресурсу. Відомості приводять в наступній послідовності: системні вимоги, відомості про обмеження доступності, дату поновлення документа або його частини, електронну адресу, дату звернення до документу.

Відомості про обмеження доступу призводять в тому випадку, якщо доступ до документа можливий, наприклад, з якогось конкретного місця (локальної мережі, організації, для мережі якої доступ відкрито), тільки для зареєстрованих користувачів і т.п. В описі в такому випадку вказують: "Доступ з ...", "Доступ для зареєстрованих користувачів" і ін. Якщо доступ вільний, то у відомостях не вказують нічого.

Системні вимоги призводять в тому випадку, коли для доступу до документа потрібно спеціальне програмне забезпечення, наприклад Adobe Acrobat Reader, Power Point і т.п.

В електронних публікаціях часто присутня дата, яку включають в опис. Спочатку слід рік, а потім число і місяць.

Панасюк А.Ю. Імідж: визначення центрального поняття в іміджелогії [Електронний ресурс] // Академія іміджелогії. 2004. 26 березня. URL: http://academim.org/art/pan1_2.html (дата звернення: 17.04.2008).

Дата поновлення документа або його частини вказується в тому випадку, якщо вона зафіксована на сайті. Якщо дату поновлення встановити не можна, то не вказується нічого.

Загальні ресурси з лінгвістики і філології: сайт Ігоря Гаршина. [Електронний ресурс]. 2002. Дата поновлення: 05.10.2008. URL: http://katori.pochta.ru/linguistics/portals.html (дата звернення: 05.10.2008).

Не слід посилатися на електронні ресурси, що порушують авторське право.

Приклади оформлення бібліографічних посилань по ГОСТ Р 7.0.5-2008

Електронні публікації займають в даний час все більш значне місце в бібліографічних списках і посиланнях. З 1 липня 2002 р введений в дію в якості державного стандарту Російської Федерації ГОСТ 7.82-2001 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис електронних ресурсів. Загальні вимоги та правила складання", Який визначає правила опису електронних видань, включаючи ресурси мережі Інтернет. При цьому основна увага приділена цілісним електронних ресурсів та електронних видань локального і віддаленого доступу, таким як, наприклад, інформаційні ресурси на магнітних і оптичних (CD, DVD) носіях, закінчені інтернет-сайти, мережеві електронні періодичні видання, бази даних.

Російський стандарт на опис електронних ресурсів пропонує наступну схему бібліографічного опису:

Основний заголовок [Загальне позначення матеріалу]: / відомості про відповідальність. - Відомості про видання / відомості про відповідальність, що відносяться до видання, додаткові відомості про видання. - Позначення виду ресурсу (обсяг ресурсу). - Місце видання: ім'я видавця, дата видання (Місце виготовлення: ім'я виробника, дата виготовлення). - Специфічне позначення матеріалу і кількість фізичних одиниць: інші фізичні характеристики; розмір + відомості про супровідний матеріал. - (Основний заголовок серії або підсерії \u003d Паралельний заголовок серії або підсерії: відомості, що відносяться до заголовку серії або підсерії / відомості про відповідальність, що відносяться до серії або підсерії, ISSN; нумерація усередині серії або підсерії). - Примітка. - Стандартний номер \u003d Ключове назву: умови доступності і (або) ціна.

Схема дуже докладна і розрахована, в першу чергу, на опис ресурсу для електронного або карткового каталогу.

Правила оформлення коротких бібліографічних посилань на електронні ресурси локального і віддаленого доступу сформульовані в ГОСТ 7.0.5-2008. "Бібліографічна посилання. Загальні вимоги та правила складання"(Введений в дію 01.01.2009). Зазначений ГОСТ регламентує правила складання посилань не тільки на електронні ресурси в цілому (електронні документи, бази даних, портали, сайти, веб-сторінки, форуми і т. Д.), Але і на складові частини електронних ресурсів (розділи і частини електронних документів, порталів, сайтів, веб-сторінок, публікації в електронних серіальних виданнях, повідомлення на форумах і т. п.).

(Російські правила каталогізації, Ч. 1. Основні положення і правила [Електронний ресурс] / Ріс. Бібл. Ассоц., Межрегіон. Ком. По каталогізації. - М., 2004. - 1 CD-ROM. - Загл. З етикетки диска )
(Російська книжкова палата: [сайт]. URL: http://www.bookchamber.ru) -.
(URL: http://www.bashedu.ru/encikl/tltle.htm) - допускається скорочений вигляд посилання.

59 Довідники по напівпровідникових приладів // [Персональна сторінка В.Р. Козака] / Ін-т ядер. фізики. [Новосибірськ, 2003]. URL: http://www.inp.nsk.su/%7EKosak/start.htm (дата звернення: 13.03.06).
61 Офіційні періодичні видання: електрон. путівник / Ріс. нац. б-ка, Центр правової інформації. [СПб.], 2005-2007. URL: http://www.nir.ru/lawcenter/izd/index.html (дата звернення: 18.01.2007)
71 URL: http://www.nir.ru/lawcenter/izd/index.html - допускається спрощений вид посилання, якщо про публікації йдеться в тексті документа.

5. Енциклопедія тварин Кирила і Мефодія. М .: Кирило і Мефодій: New media generation, 2006. 1 електрон. опт. диск (DVD-ROM).
7. Діріна А.І. Право військовослужбовців Російської Федерація на свободу асоціацій // Військове право: мережевий журн. 2007. URL: http://www.voennoepravo.ru/node/2149 (дата звернення: 19.09.2007).
9. Чліянц Г. Створення телебачення // QRZ.RU: сервер радіоаматорів Росії. 2004. URL: http://www.qrz.ru/articles/article260.html (дата звернення: 21.02.2006).

При складанні посилань на електронні ресурси та їх частини враховують ряд особливостей.

Якщо по екранної титульній сторінці електронного ресурсу віддаленого доступу (мережевого ресурсу) неможливо встановити дату публікації або створення, то слід вказувати самі ранні і самі пізні дати створення ресурсу, які вдалося виявити.

У примітці приводять відомості, необхідні для пошуку і характеристики технічних специфікацій електронного ресурсу. Відомості приводять в наступній послідовності: системні вимоги, відомості про обмеження доступності, дату поновлення документа або його частини, електронну адресу, дату звернення до документу.

Відомості про системні вимоги призводять в тих випадках, коли для доступу до документа потрібне спеціальне програмне забезпечення (наприклад, Adobe Acrobat Reader, Microsoft PowerPoint і т. п.):

11. Волков В.Ю., Волкова Л.М. Фізична культура: курс дистанційним. навчання по ГСЕ 05 «Фіз. Культура »/ С.-Петерб. держ. політехн. ун-т, Межвуз. центр з фіз. культурі. СПб., 2003. Доступ з локальної мережі Фундамент. б-ки СПбДПУ. Систем. вимоги: Power Point. URL: http://www.unilib.neva.ru/dll/local/407/oe/oe.ppt (дата звернення: 01.11.2003).

Примітка про обмеження доступності призводять в посиланнях на документи з локальних мереж, а також з повнотекстових баз даних, доступ до яких здійснюється на договірній основі або за передплатою (наприклад, «Кодекс», «Гарант», «КонсультантПлюс», «EBSCO», «ProQuest», « Інтерум »і т. п.):

14. Про введення надбавок за складність, напруженість і високу якість роботи [Електронний ресурс]: вказівка \u200b\u200bМ-ва соц. зашиті Рос. Федерації від 14 липня 1992 № 1-49-У. Документ опублікований на був. Доступ з справ.-правової системи «КонсультантПлюс».

При наявності відомостей про дату останнього оновлення або перегляду мережевого документа, їх вказують на засланні, випереджаючи відповідними словами «Дата поновлення» ( «Дата перегляду» і т. П.). Дата включає в себе день, місяць і рік.

14. Економічне зростання // Нова Росія: [бібліогр. указ.] / упоряд .: Б. Берхін, О. Коковкіна, С. Канн; Отд-ня ДПНТБ СВ РАН. Новосибірськ,. Дата поновлення: 6.03.2007. URL: http://www.prometeus.nsc.ru/biblio/newrus/egrowth.ssi (дата звернення: 22.03.2007).

Для електронних ресурсів віддаленого доступу призводять примітка про режим доступу, В якому допускається замість слів «Режим доступу» (або їх еквівалента іншою мовою) використовувати для позначення електронної адреси абревіатуру «URL» (Uniform Resource Locator - уніфікований покажчик ресурсу).
Інформацію про протокол доступу до мережного ресурсу (ftp, http і т. П.) І його електронна адреса призводять в форматі уніфікованого покажчика ресурсу.
Після електронної адреси в круглих дужках наводять відомості про дату звернення до електронного мережного ресурсу: після слів «дата звернення» вказують число, місяць і рік:

5. Весь Богородский повіт: форум // Богородська - Ногінськ. Богородское краєзнавство: сайт. Ногінськ, 2006. URL: http://www.bogorodsk-noginsk.ru/forum/ (дата звернення: 20.02.2007).

46. \u200b\u200bІнвестиції залишаться сировинними // PROGNOSIS.RU: щод. інтернет-изд. 2006. 25 Січня. URL: http://www.prognosis.ru/print.html?id\u003d6464 (дата звернення: 19.03.2007).

9. Житлове право: актуальні питання законодавства: електрон. журн. 2007. № 1. URL: http://www.gilpravo.ru (дата звернення: 20.08.2007).

10. Авілова Л.І. Розвиток металлопроизводства в епоху раннього металу (енеоліт - пізній бронзовий вік) [Електронний ресурс]: стан проблеми і перспективи досліджень // Укр. РФФД. 1997. № 2. URL: http://www.rfbr.ru/pics/22394ref/file.pdf (дата звернення: 19.09.2007).

Один з видів широко поширених в Інтернеті електронних документів - електронний лист, на жаль, не знайшов відображення в ГОСТ 7.0.5-2008. Спираючись на стандартну схему бібліографічного опису електронного ресурсу і враховуючи думку фахівців (наприклад, В. Степанов. Інтернет в професійній інформаційній діяльності: [сайт]. URL: http://textbook.vadimstepanov.ru/chapter7/glava7-2.html), можна сформувати набір елементів, що дозволяють ідентифікувати документ: автор листа (відправник); Тема листа; Тип документа; адреса електронної пошти відправника; дата відправлення. Тоді бібліографічна посилання на електронний лист може бути представлена \u200b\u200bнаступним чином.

Інструкція

Визначте вид цитованого вами документа. Оформити посилання можна на сайт в цілому, окрему web-сторінку, on-line-книгу або її частину, інтернет-журнал або з нього і т.д. Від виду документа залежить склад опису.

Завжди посилання на оригінал. Наприклад, цитуючи статтю з американського інтернет-журналу, відомості про неї в приводите тільки мовою. Інформацію для опису документа беріть тільки з нього самого. Уважно вивчіть головну сторінку сайту і той web-розділ, в якому розміщена публікація. Якщо який-небудь елемент опису знайти не вдалося, пропустіть його.

Запам'ятайте основні відомості, які необхідно вказати при оформленні посилання на інтернет-джерело:

1. Автор публікації. В описі вкажіть прізвище та ініціали без розшифровки, наприклад: «Іванов І.І.». Зверніть увагу на те, що автор повинен бути творцем саме цитованого вами тексту, а не інтернет-сайту. Після цього елементу в описі ставиться крапка.

2. Назва документа. Тут потрібно вказати назву конкретної публікації або web-сторінки. Наприклад: «10 способів розбагатіти» або «Міська відповідає».

3. Тип документа. Використовуйте стандартне формулювання «електронний ресурс». Цей елемент полягає в квадратні дужки: [Електронний ресурс].

4. Відомості про відповідальність. Тут перераховують авторів публікації, якщо їх більше трьох, або організацію, в якій створено електронний документ. Найчастіше використовується при описі книг. Перед цим елементом опису ставиться коса риска. Наприклад: «/ І. І. Іванов, В. В. Петров, С.С.Сідоров, І.К.Кіріллов і ін.» або «/ НДІ офтальмології».

5. Відомості про основний документ. Використовується при складанні опису частин книг або статей з журналів. Елементу передують дві косі риси. Наприклад: «// Вісник Академії Наук».

6. Місце і дата публікації. Для книг цей елемент буде виглядати так: «М., 2011». В описі електронних статей вказують рік і номер журналу: «2011. № 3 ».

7. Примітки. Вкажіть відомості, важливі для розуміння специфічних характеристик інтернет-документа: системні вимоги для перегляду сторінки (наприклад, необхідність графічного редактора), обмеження доступу до ресурсу (наприклад, після платної реєстрації) і т.д.

8. Електронна адреса та дата звернення до документу. Вкажіть абревіатуру URL, замість попередньої російське словосполучення «Режим доступу». Далі приведіть повний http-адреса сайту або окремої сторінки. У дужках напишіть дату, коли ви відвідали цей інтернет-ресурс, наприклад: «(Дата звернення: 25.12.2011)». Конкретне число бажано вказувати завжди, тому що електронні документи часто змінюють свою «прописку» або зникають зовсім.

Вивчіть наведені нижче приклади найбільш поширених посилань на інтернет-документи. Складіть опис цитованого вами документа, спираючись на один з них.

Московський державний університет ім. М.В.Ломоносова: [Електронний ресурс]. М., 1997-2012. URL: http://www.msu.ru. (Дата звернення: 18.02.2012).

Інформація для вступників: [Електронний ресурс] // Московський державний університет ім. М.В.Ломоносова. М., 1997-2012. URL: http://www.msu.ru/entrance/. (Дата звернення: 18.02.2012).

Секретар-референт. 2011. № 7: [Електронний ресурс]. URL: http://www.profiz.ru/sr/7_2011. (Дата звернення: 18.02.2012).

Каменєва Е.М. Форми реєстрації документів: // Секретар-референт. 2011. № 7. URL: http://www.profiz.ru/sr/7_2011/formy_registracii_dokov. (Дата звернення: 18.02.2012).

Степанов В. Інтернет в професійній інформаційній діяльності: [Електронний ресурс]. 2002-2006. URL: http://textbook.vadimstepanov.ru. (Дата звернення: 18.02.2012).

Степанов В. Електронні документи інтернет: опис і цитування: [Електронний ресурс] // Степанов В. Інтернет в професійній інформаційній діяльності. 2002-2006. URL: http://textbook.vadimstepanov.ru/chapter7/glava7-2.html. (Дата звернення: 18.02.2012).

Відео по темі

джерела:

• ГОСТ Р 7.0.5-2008 «Бібліографічна посилання. Загальні вимоги та правила складання »
• як оформляти електронний документ

Будь-наукова праця містить посилання на опубліковані раніше джерела інформації, присвячені цій темі. Кожен такий джерело повинен мати своє бібліографічний опис - вихідні відомості, що включають в себе вказівку авторів, найменування книги, статті або журналу, видавництво, рік випуску. У бібліографії, яка прикладається до наукової праці, міститься список бібліографічних описів використовуваних джерел.

Інструкція

Бібліографія може бути складена за різними принципами. Джерела можуть бути вказані в хронологічному, алфавітному порядку, з урахуванням статусності або в порядку появи даної бібліографічної в тексті наукової роботи. Найчастіше принцип або вказівка \u200b\u200bджерел в алфавітному порядку.

Якщо в включено згадку нормативних актів, то в списку спочатку вкажіть повну назву документа і дату його прийняття, і найменування органу, які його прийняв. Обов'язково вкажіть джерело, в якому даний нормативний акт був опублікований.

У тому випадку, коли бібліографічний джерело має одного учасника, то на початку вкажіть його прізвище та ініціали, назву монографії або статті без лапок, через кому. Після цього поставте крапку і тире. Якщо праця - монографія, то вкажіть місце і рік видання, поставте двокрапку і вкажіть назву видання та кількість сторінок в даній книзі.

Якщо це колективна праця, спочатку вкажіть прізвище та ініціали автора, який стоїть першим у списку, потім назва монографії і після знака «/» перерахуйте інших авторів. Якщо їх більше п'яти, то після першої прізвища допускається написати «і ін.». У тому випадку, якщо зазначений редактор, то після перерахування авторів напишіть фразу «Под ред.» і вкажіть прізвище редактора. Потім поставте крапку і тире і перерахуйте інші дані.

Коли в якості джерела вказана стаття, перед точкою і тире поставте знак «//» і напишіть назву журналу, де вона була опублікована, а після точки і тире - рік видання, том, номер сторінки.

У тому випадку, якщо ви посилаєтеся на опубліковані матеріали наукової конференції, то після імені автора і назви статті поставте двокрапку, вкажіть найменування даного збірника статей і конференції, місто, де вона проходила, видавництво, рік і номера сторінок, на яких дана стаття опублікована.

У будь-якій науковій роботі, будь то реферат, курсова, дипломна робота або дисертація, оформлення грає таку ж важливу роль, як і зміст. Часто трапляється так, що на оформлення списку використаних джерел і посилань йде не просто кілька годин, а кілька днів. Посилання на різні види джерел оформляються по-різному.

Інструкція

Перший вид джерела -, навчальний посібник або наукова праця, який написали від одного до трьох авторів.
Оформляється він так: і ініціали автора, праці (з великою), місто, в якому була видана книга, точки і двокрапка, назва видавничого дому, рік видання, точка, кількість сторінок, точка.
Приклад: Пропп В.Я. Морфологія "чарівної". М .: Лабіринт, 1998. 256 с.

Якщо книга складається з одного тому, але авторів у неї більше трьох, то на початку вказується назва книги, а потім один з авторів з позначкою [и др.]. При бажанні можна перерахувати всіх авторів, за помилку це зараховано не буде.
Приклад: Професійне здоров'я оперативного персоналу АЕС: методи підтримки і відновлення / В.І. Євдокимов, Г.Н. Роддутін, В.Л. Марищук, Б.Н. Ушаков, І.Б. Ушаков. М.; Воронеж: Витоки, 2004. 250 с.

газети оформляється за тим же принципом, що і книга (також грає роль кількість авторів). Різниця лише в тому, що назва статті та назву видання поділяють дві косі риси, ще потрібно вказувати номер видання.
Приклад: Латиніна Ю. Л. Бюджет для бойовиків // Нова газета. 2011. №85. С. 9-10.

Якщо ви використовуєте багатотомне видання, то потрібно вказати на засланні, який саме тому ви використали.
Приклад: Соловйов В. С. Краса в природі: соч. в 2 т. М: Прогрес, 1998. Т.1. 355с.

Велику частину інформації сьогодні доводиться брати з інтернету, електронні джерела інформації оформляються по-особливому. Спочатку вказується автор і назва публікації, потім, назва і тип електронного ресурсу. Після дається посилання на сторінку з текстом і вказується дата звернення до нього.
Приклад: Приклад: Латиніна Ю. Л. Бюджет для бойовиків // Нова газета [сайт]. URL: http://www.novayagazeta.ru/data/2011/084/12.html (Дата звернення: 04.08.2011).

джерела:

• як оформляти джерела

Оформлення електронного списку літератури часто викликає цілий ряд труднощів. У різних навчальних закладах можуть пред'являтися свої вимоги, часто застарілі. Щоб бути впевненими в правильності свого оформлення, користуйтеся державним стандартом: ГОСТ Р 7.0.5-2008.

Інструкція

Відкрийте програму Microsoft Word і створіть новий документ. Встановіть наступні параметри: шрифт - Times New Roman, розмір - 14, інтервал - 1,5. Ці параметри є стандартними.

Встановіть необхідні значення полів. Для цього двічі клацніть по лінійці, розташованій в лівій частині вікна програми. У вкладці «Поля» вкажіть необхідні значення.

Приступайте до оформлення списку літератури. На панелі інструментів клацніть по кнопці «Нумерований список». Таким чином, кожен наступний елемент електронного списку буде автоматично отримувати свій номер. Клацніть по маркеру списку (одиниці) і за допомогою повзунків на верхньої лінійці над документом встановіть значення відступу першого рядка, виступу і відступу зліва.

Для внесення до списку книги спочатку вкажіть прізвище автора та його ініціали (якщо авторів декілька, то прізвище й ініціали першого з них). Потім напишіть повну назву книги і поставте косу риску (/). Після неї вкажіть всіх авторів книги, але не більше трьох. Якщо авторів більше, то поставте «і ін.». Через крапку з комою вкажіть, під чиєю редакцією випущена книга (якщо така інформація є). Далі поставте тире, напишіть місто (Москва, Санкт-Петербург і деякі інші вказуються скорочено) і через двокрапку вкажіть видавництво. Далі поставте крапку, тире і вкажіть число сторінок видання. Знову через тире вкажіть ISBN видання.

Для внесення до списку електронного ресурсу спочатку вкажіть автора матеріалу, потім його назву, після чого в напишіть «Електронний ресурс». Якщо автор невідомий - починайте з вказівки назви. Далі через дві косі риси (//) вкажіть назву джерела, звідки взято матеріал. Якщо це веб-сайт, в квадратних дужках напишіть «сайт». Після цього напишіть URL, поставте двокрапку і вставте посилання на матеріал. У звичайних круглих дужках напишіть «Дата звернення» і через кому вкажіть її.

джерела:

• ГОСТ Р 7.0.5-2008

Бібліографією часто називають бібліографічний список літератури, використаної при написанні курсової чи дипломної роботи, дисертації, наукової або історіографічної публікації і т.д. У список зазвичай включають всі види документів: книги, брошури, газети, журнали, аудіо- та відеозаписи, архівні матеріали, публікації в інтернеті і електронні книги. Щоб перелік літератури став повноцінним бібліографічним списком, його потрібно упорядкувати відповідно до певних правил.

Інструкція

Почніть створювати бібліографічний список одночасно з написанням тексту. Для цього заведіть окремий блокнот, куди ви будете вносити інформацію про всі переглянутих книгах, або створіть спеціальний файл. Однак найзручніше використовувати картки з щільного однакового розміру, наприклад, 125х75мм. Збираючи їх в коробку, ви отримаєте картотеку. З нею легко працювати, додаючи нові картки, вилучаючи непотрібні і міняючи місцями залишилися.

Робіть опис літератури відповідно до чинного ГОСТ 7.1-2003 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги і ». Як зразок використовуйте картки в каталогах бібліотек. Співробітники бібліографічних відділів допоможуть вам опис в складних випадках. Крім того більшість навчальних закладів випускають методичні рекомендації щодо складання бібліографічних описів різних документів.

Позначте картки спеціальними знаками і забезпечуйте коментарями. Це потрібно для того, щоб швидше згадати використовували ви книгу або вона виявилася марною. Наприклад, якщо ви знайшли важливу цитату, її можна записати на картці із зазначенням номерів сторінок, на яких розміщується цей текст.

Систематизуйте накопичені картки. Найбільш часто при складанні бібліографічних списків використовуються наступні способи угруповання описів: алфавітний, хронологічний, тематичний, в порядку згадування в тексті, за видами видань.

Алфавітний бібліографічний список - найпростіший і найпоширеніший спосіб систематизації. У ньому все опису розташовують в строгому алфавіті авторів і назв. Видання іноземними мовами поміщають в кінці списку також в алфавітному порядку. Такий список найчастіше використовують при невеликій кількості документів.

В хронологічному списку бібліографічні описи документів мають у своєму розпорядженні по роках видання, всередині кожного року - за алфавітом авторів і назв.

У тому випадку, коли в роботі використано велику кількість літератури з різних галузей знань, доцільно скласти тематичний список. Розділи такого списку Озаглавлювати по розділах основного тексту. Окремо перераховують джерела, що відносяться до роботи в цілому.

Список, складений в порядку згадування джерел у тексті, відображає послідовність цитування тих чи інших документів. При цьому важливо пам'ятати, що документ, процитований неодноразово, в списку згадується тільки один раз.

У студентських та науково-дослідних роботах часто використовується бібліографічний список літератури за видами видань. У ньому послідовно перераховуються: офіційні документи, ГОСТ і нормативна документація, інструкції, словники і довідники, наукові та навчальні видання, популярна література, статті в пресі.

Озаглавьте бібліографічний список, наприклад, «Список використаної літератури» або «Література» і т.д. Пронумеруйте його. Порядок нумерації використовуйте суцільний у всіх розділах списку, якщо немає іншої вимоги з боку викладача або редактора. Кожен опис в списку починайте з нового рядка. Розмістіть бібліографічний список в кінці статті. В дипломних роботах список поміщають після укладення, але перед додатками.

Відео по темі

джерела:

• ГОСТ 7.1-2003. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання

Працюючи над будь-яким документом, статтею або списком літератури, стикаєшся з такою проблемою як посилання на електронні ресурси. Електронним ресурсом вважається будь-яка інформація, розміщена в інтернеті і використовувана вами в роботі. Як же створити посилання на електронний ресурс?

Вам знадобиться

• - права адміністратора.

Інструкція

Якщо ви працюєте в текстовому редакторі Microsoft Word, ви можете ставити посилання на електронний ресурс на певному слові. Для цього на панелі завдань виберіть опцію «Вставка». Потім виділіть слово, яке будете пов'язувати з електронним ресурсом. Клацніть по команді «Гіперпосилання» на панелі інструментів. Перед вами відкриється вікно для внесення електронної адреси ресурсу, на який ви посилаєтеся. У списку ліворуч виберіть тип посилання, вказавши на web-сторінку. Тепер ваше слово буде пов'язано з тим адресою, який ви вкажете нижче.

У центрі вікна розміщується поточна папка, куди поміщений документ. Під нею розташована рядок для введення електронної адреси. Введіть в цей рядок повний електронну адресу ресурсу, посилання на який буде видно в вашому документі. Натисніть Ok. Посилання встановлена.

Є й інші можливості для оформлення посилань. На панелі задач є опція «Посилання». Вона призначена для створення виносок, посилань, списків літератури і т.д. Щоб створити посилання, клацніть по відповідній кнопці, тобто «Вставити посилання». У списку, виберіть команду «Додати нове джерело». Ви можете додавати різні посилання на ресурси, по-різному оформляти їх, тобто встановлювати певний колір, шрифт, розмір і багато іншого.

Перед вами відкриється вікно автозаповнення форми. Внесіть всі необхідні дані і натисніть Ok. Посилання створена відповідно до вимог ГОСТу. Також варто відзначити, що посилання на який-небудь інтернет-ресурс можна оформити стандартними методами. Скопіюйте в браузері посилання і в текстовому редакторі просто натисніть правою клавішею миші та виберіть пункт «Вставити». Посилання відразу ж з'явиться в тому місці, де був курсор.

В даний час в список літератури крім книг і статей додають інтернет-джерела. Їх перерахування починається після опису статей в алфавітному порядку. Правила оформлення регламентує ГОСТ 7.82-2001 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис електронних ресурсів. Загальні вимоги та правила складання ».