Особливості бухгалтерського обліку у країнах. Відмінності принципів бухгалтерського обліку та звітності в різних країнах, проблеми їх гармонізації Бухгалтерський облік та аналіз у зарубіжних країнах
Анотація наукової статті з економіки та бізнесу, автор наукової роботи – Унщикова Рашида Т., Кирієнко Єгор А.
На сучасних етапах інтеграції бухгалтерської звітності в Росії стає актуальним питання про законодавче закріплення та модернізацію основ управлінського обліку. У той час як досвід зарубіжних держав свідчить про високому рівнірегулювання системи управлінського обліку, У російських компаніях відсутня чітке бачення дії її механізму. Метою цієї статті є аналіз слабких сторін вітчизняної системи управлінського облікута виявлення поточних причин їх виникнення, предметом порівняльна характеристика російської та зарубіжної моделей ведення управлінського обліку. Автори розглядають основні критерії відмінності даних моделей та приходять до висновку, що механізм дії управлінського облікустане найефективнішим не лише при перегляді нормативно-правових актів, що регулюють питання обліку та подання звітності, а й при вдосконаленні законодавства, що стосується конфіденційностіоблікової інформації Проте відновлення економічних відносин із США та європейськими державами також відіграє актуальну роль у питанні адаптації управлінського облікупід міжнародні стандарти
Схожі теми наукових праць з економіки та бізнесу, автор наукової роботи – Унщикова Рашида Т., Кирієнко Єгор А.
-
Управлінська звітність як об'єкт внутрішнього аудиту
2015 / Вахоріна М.В. -
Принципи обліку та формування інформації про основні засоби у фінансовій звітності: міжнародна та російська практика
2014 / М'ялкіна Ганна Франківна, Оводкова Тетяна Олександрівна, Трегубова Валентина Михайлівна -
Уніфікація облікових процедур як основа для формування консолідованої сегментарної звітності агрохолдингу
2017 / Глущенко Олександра Василівна, Кучерова Катерина Петрівна -
Системи російських та міжнародних стандартів фінансової звітності, їх сучасне співвідношення та перспективи розвитку
2014 / Дружиловська Е.С. -
Синхронізація системи фінансової та управлінської звітності агрохолдингу на основі інтеграції оперативних сегментних статей
2015 / Балашова Наталія Миколаївна, Перепелкіна Олена Федорівна, Меліхов Віктор Олексійович -
Методика обліку та відображення у звітності змін до облікової політики
2014 / Дружиловська Т.Ю., Коршунова Т.М. -
Проблеми бухгалтерського фінансового обліку та звітності у публікаціях сучасних вчених (закінчення)
2015 / Дружиловська Т.Ю. -
Трансформація фінансової звітності до МСФЗ: етапи, способи складання та проблеми
2017 / Смагіна Марина Миколаївна, Топільська Юлія Вікторівна -
Процесно-орієнтований підхід до розкриття інформації про сегменти у сезонних галузях
2018 / Федорова І.Ю. -
Обліково-звітна інформація: принципи підготовки в умовах обмежень
2015 / Рудакова Т.О.
На сучасному етапі integration of financial statements в Russia the question of legislative consolidation and modernization of the basics of management accounting becomes relevant. While the experience of foreign countries shows a high level of management accounting regulation, Russian companies lack a clever vision of its mechanism of action. Природа цієї сторінки є analyze weaknesses of національна система управління акаунтом і identify їхніх поточних causas, суб'єктом дослідження є comparative characteristics of Russian and foreign models of management accounting . Правителі вважають, що основна характеристика різних аспектів цих моделей і спрямована на розуміння того, що mechanismus action of management accounting will be most effective, не тільки в оцінці нормативних і легальних дій, що regulation the accounting and reporting, але also improving законодавчого поняття confidentiality of accounting information. Неймовірно, реставрація економічних відносин з US і Європейськими державами також грає важливу роль в управлінні управлінського менеджменту за міжнародними стандартами.
Текст наукової роботи на тему «Порівняльна характеристика російського та зарубіжного досвіду ведення та нормативно-правового регулювання управлінського обліку»
УДК 33:657
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОСІЙСЬКОГО І ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ВЕДЕННЯ І НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ
Рашида Т. Унщикова1" Єгор А. Кирієнко1" @
1 Кемеровський державний університет, Росія, 650000, м. Кемерово, вул. Червона, 6@ [email protected] @ [email protected]
Надійшла до редакції 27.12.2016. Прийнято до друку 05.04.2017.
Ключові слова: інтегрована звітність, управлінський облік, міжнародні стандарти фінансової звітності, прозорість діяльності організації, конфіденційність.
Анотація: На етапах інтеграції бухгалтерської звітності у Росії стає актуальним питання законодавчому закріпленні і модернізації основ управлінського обліку. У той час як досвід розвинених країн свідчить про високий рівень регулювання системи управлінського обліку, в російських компаніях відсутнє чітке бачення дії її механізму. Метою цієї статті є аналіз слабких сторін вітчизняної системи управлінського обліку та виявлення поточних причин їх виникнення, предметом – порівняльна характеристика російської та зарубіжної моделей ведення управлінського обліку. Автори розглядають основні критерії відмінності даних моделей і приходять до висновку, що механізм дії управлінського обліку стане найефективнішим не лише при перегляді нормативно-правових актів, що регулюють питання обліку та подання звітності, а й за вдосконалення законодавства щодо конфіденційності облікової інформації. Проте відновлення економічних відносин із США та європейськими державами також відіграє актуальну роль у питанні адаптації управлінського обліку під міжнародні стандарти.
Для цитування: Унщикова Р. Т., Кирієнко Є. А. Порівняльна характеристика російського та зарубіжного досвіду ведення та нормативно-правового регулювання управлінського обліку // Вісник Кемеровського державного університету. Серія: Політичні, соціологічні та економічні науки. 2017. № 1. С. 58 – 62.
Основною тенденцією, що спостерігається в сучасній системі бухгалтерського обліку, є інтеграція її основ з положеннями, викладеними в міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ). Економічні реалії ведення бізнесу в Росії такі, що для здійснення стабільної та фінансово захищеної діяльності компаній їх акціонерам необхідно прагнути до підвищення рівня прозорості, яку можна досягти за допомогою досвіду, запозиченого у західних держав, за збереження вже усталених вітчизняних правил та норм ведення обліку. Незважаючи на те, що російські організації тривалий час добровільно або примусово застосовують на практиці стандарти МСФЗ, залежно від об'єктів користування облікової інформації було прийнято виділити з системи бухгалтерського обліку дві основні категорії - фінансовий та управлінський облік.
На практиці економічні експерти виявляють більшу зацікавленість до фінансової звітності, ніж до управлінської, що в першу чергу пов'язано з високим рівнем об'єктивності, яку дає інформація, отримана в результаті фінансового обліку. Однак для внутрішніх користувачів компанії важливо акцентувати увагу на системі управлінського обліку, оскільки саме в ній калькулюється собівартість продукції, що виробляється, і, як наслідок, на наступних етапах встановлюється її ціна. Маючи інформацію про рівень цін на продукцію, що реалізується, акціонери компанії можуть
давати оцінку обсягу продажу та величині прибутку, які будуть досягнуті в перспективі.
Слід зазначити, що значне збільшення витрат, які у час терпить низку як російських, а й світових організацій, безумовно, є прямим наслідком проявів глобальних економічних проблем . Не можна заперечувати те що, що у рівень витрат надає колосальне вплив організація раціонального планування і контролю над діяльністю підприємства. Можна зробити висновок, що за сучасних умов розвитку національного господарства найбільш підходящим способом своєчасного обліку витрат та очікування економічних перспектив діяльності окремо взятої організації є система управлінського обліку.
Так, під управлінським обліком розуміється підсистема бухгалтерського обліку, що сприяє забезпеченню внутрішніх користувачів окремої компанії інформацією, необхідної для здійснення функцій планування, управління, контролю та аналізу за актуальними показниками її діяльності на ринку.
Як згадувалося вище, застосування положень управлінського обліку у російських компаніях перебуває на менш високому рівні, ніж використання методики фінансового обліку. Як основні фактори, що гальмують його становлення, виділяються: відхід низки компаній у тіньовий сектор економіки, низький кваліфікаційний рівень співробітників економічного відділу (фінансової служби), а також відсутність універсальної моделі ведення управлінського
обліку. У зв'язку з цим виникає гіпотеза, що запозичення зарубіжного досвіду ведення бухгалтерського обліку не дало бажаних результатів щодо практичної дії механізму управлінського обліку у Росії. Необхідний глибинний розвиток його методології та нормативно-правове закріплення.
Таким чином, головною проблемою, що розглядається в рамках цієї статті, є дослідження сла-
бих сторін вітчизняної системи управлінського обліку та виявлення причин їх виникнення. Для її вирішення необхідно провести порівняльну характеристикунормативно-правового регулювання управлінського обліку за низкою критеріїв з прикладу як вітчизняних, і зарубіжних підприємств (таблиця).
Таблиця. Порівняння російської та зарубіжної моделі ведення управлінського обліку Table. Comparing Russian and foreign models of management accounting
№ Критерії порівняння Російська модель управлінського обліку Зарубіжна модель управлінського обліку
1 Передумови виникнення Сукупність економічних, юридичних та технологічних факторів; тенденція інтеграції Ринковий характер економічної системи розвинених країн
2 Еволюція основних цілей застосування Потреба узагальнення інформації з окремих організаційним підрозділам Управління витратами організації; менеджмент внутрішньої організаційної структури
3 Мета обліку Прозорість діяльності організація та оцінка її майна Здійснення функцій планування, управління, контролю та аналізу
4 Схема побудови управлінського обліку 1. Збір даних бухгалтерського обліку; 2. Передача даних у фінансову та податкову звітність; 3. Передача даних до управлінської звітності 1. Збір даних управлінського обліку; 2. Передача даних у фінансову звітність; 3. Передача даних у бухгалтерську звітність
5 Об'єкт обліку Акумулювання інформації з окремих структурних підрозділів Акумулювання інформації з усієї діяльності організації
6 Користувачі облікової інформації Організація та її підрозділи; у деяких випадках - зовнішні користувачі Організація та її підрозділи
7 Юридична відповідальність за підсумки обліку Адміністративні санкції в середині організації Адміністративні санкції в середині організації
8 Нормативно-правова база Федеральний закон від 06.12.2011 № 402-ФЗ «Про бухгалтерський облік»; положення з бухгалтерського обліку (ПБО 10/99, ПБО 12/2010) Міжнародні стандартифінансової звітності (МСФЗ 1, МСФЗ 8, МСФЗ 10, МСФЗ 14)
З інформації, поданої в таблиці, видно, що досвід та характеристики ведення управлінського обліку на західних підприємствах істотно відрізняються від російських стандартів. Так, основним моментом для корінних розбіжностей у системах управлінського обліку слід віднести їхнє історичне виникнення та характер економічної системи. Оскільки запозичена Росією західна модель управлінського обліку базується на досвіді Франції та США - держав з розвиненою ринковою економікою, а в Росії процеси перебудови командної системи в змішану почали здійснюватися лише на початку 1990-х рр., стає очевидним, що закордонні держави мали великий тимчасовий запас для адаптації обліку під мети підприємств, що діють на той момент часу. Крім того, як важлива передумова формування управлінського обліку в Росії слід розглядати процеси інтегрування звітності, що знаходяться на стадії перетворення.
Головною метою управлінського обліку в зарубіжних країнахспочатку служило управління витратами організації, згодом змінене в систему ме-
неджменту внутрішньої організаційної структури. Для низки ж російських організацій мету застосування системи управлінського обліку дослідники пов'язують із необхідністю узагальнення облікової інформації з їхньої окремим підрозділам. Слід зазначити, що Росія запозичила в західних держав такі системи обліку витрат, як «стандарт – кіст» і «директ-костинг», що дозволяють враховувати витрати підприємства у повному обсязі або за окремими статтями.
В даний час мета зарубіжної моделі управлінського обліку зводиться до здійснення функцій планування, управління, контролю та аналізу за основними показниками діяльності підприємства. Слаборозвинений характер російської моделі обліку не дозволяє повною мірою здійснювати раціональну роботу даних функцій, а лише сприяє підвищенню прозорості ведення бізнесу та формуванню підсумкової оцінки майна окремо взятої організації. Синтезуючий підхід, вироблений під впливом особливостей вітчизняного бухгалтерського обліку, має суттєвий недолік, оскільки упускає з уваги важливі елементи, впливаю-
щі на величину витрат продукції, що реалізується, якщо на даному підприємстві здійснюється виробничий процес. Але все-таки стає очевидним, що невисокий рівень здійснення функцій планування та аналізу надає негативний впливта на підприємства невиробничої сфери.
Кардинальні відмінності між вітчизняним та зарубіжним досвідом ведення управлінського обліку простежуються й у схемах його побудови. Якщо Росії облікова інформація акумулюється по окремих структурних підрозділах підприємства, то зарубіжна модель передбачає збір даних безпосередньо з його діяльності. Такий алгоритм пов'язаний з тим, якими каналами передається і перетворюється необхідна інформація. У Росії на першому етапі збирають дані, необхідні для цілей бухгалтерського обліку, а потім - для цілей фінансового та податкового обліку. Отримана інформація відображається у фінансовій та податковій звітності, яка на заключному етапі буде використана для цілей управлінського обліку. Західна схема побудови управлінського обліку є повною протилежністю російської. Так, спочатку збираються дані управлінського обліку, що згодом відображаються у фінансовій звітності, а на заключному етапі дані фінансового обліку менеджмент підприємства використовує для ведення бухгалтерського обліку та формування звітності.
Юридично слабке регулювання управлінського обліку у Росії призвело до того що, що володарями облікової інформації, що виступає комерційної таємницею і призначеної лише внутрішнього користування, найчастіше може бути представники довкілля. Відповідальність за витік конфіденційної інформації в більшості випадків покладається на співробітників підприємства, відповідальних за збирання та зберігання даних (у разі розголошення або зливу інформації третім особам співробітнику може загрожувати кримінальна відповідальність, що регулюється статтею 183 КК РФ «Незаконні отримання та розголошення відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю»).
Відповідальність за прозорість, якість і актуальність інформації, що надається, як у зарубіжній, так і в російській моделі ведення управлінського обліку не є строго регламентованою і обмежується адміністративними санкціями всередині компанії (штрафами, в деяких випадках - звільненням менеджера, що здійснює збір даних для цілей обліку). Враховуючи більш розвинений характер західної системи обліку та жорсткий контроль з боку управлінського персоналу, слід зазначити, що в країнах Європи та США такі санкції можуть мати більш жорстке підґрунтя.
Нормативно-правове забезпечення управлінського обліку у Росії - окреме питання, що вимагає обов'язкового розгляду рамках цієї статті. Оскільки з метою даного виду обліку менеджери організації можуть видобувати необхідну інформацію з різних джерел, російське законодавствовідсутній єдиний нормативно-правовий акт, в якому могли бути чітко прописані вимоги та обмеження щодо його регулювання та складання звітності. Так, ведення управлінського обліку в Російської Федерації
здійснюється на підставі наступних нормативно-правових актів: Конституція Російської Федерації, укази Президента Російської Федерації та постанови Уряду Російської Федерації, федеральні та конституційні закони і т. д. Крім даних об'єктів нормативно-правової бази, російська модель управлінського обліку регламентується положеннями Федерального закону від 06.12 .2011 № 202-ФЗ «Про бухгалтерський облік», незважаючи на відсутність у ньому та низці інших законодавчих актів офіційного визначення терміна «управлінський облік» .
Складові елементи управлінського обліку можна виявити в федеральних стандартах- Положення з бухгалтерського обліку (ПБО). Дійсно, у ПБО 10/99 «Витрати організації» міститься інформація щодо видів витрат, необхідні виробництва, і навіть які враховуються при калькулюванні собівартості продукції. ПБУ 12/2010 «Інформація щодо сегментів» встановлює вимоги для оцінки показників звітного сегменту, які надаються внутрішнім користувачам компанії.
Крім законодавчих актів, до нормативно-правової бази управлінського обліку в Росії входить положення «Про облікову політику організації», в якому викладаються основні пункти, необхідні для потреб управлінської інформації (облік матеріально-виробничих запасів, загальновиробничих і загальногосподарських витрат, продажів і собівартості) реалізованої продукції і т. д.).
Щодо нормативно-правової бази ведення управлінського обліку за кордоном слід зазначити, що основну регламентуючу інформацію подано у положеннях міжнародних стандартів фінансової звітності. Наприклад, фінансовому менеджеру, який готує звіт для управлінських нуд, необхідно в першу чергу звернутися до таких стандартів, як: МСФЗ 1 «Подання фінансової звітності», МСФЗ 8 «Облікова політика, зміни в бухгалтерських оцінках та помилки», МСФЗ 10 «Події після закінчення звітного періоду», МСФЗ 14 «Сегментна звітність» .
Оскільки впровадження МСФЗ у російську практику отримало неоднозначну оцінку і зараз перебуває на недостатньо високому рівні, слід зазначити, що у найближчій перспективі неможливо передбачити терміни, протягом яких відбудеться реформація нормативно-правової бази, що стосується управлінського обліку. Тенденція невідомості призводить до того, що система управлінського обліку залишається нерозвиненою і відповідно не отримує належного застосування в економічній діяльності. Крім того, витрати, пов'язані з веденням даного виду обліку, є неприйнятними для акціонерів, що сприяє все більшій перевагі в російських компаніях фінансового обліку. Економічна криза, зумовлена нестабільністю національної валютита загостренням політичних відносин із країнами Заходу, також гальмує процеси модернізації російської системи управлінського обліку.
Таким чином, інтеграція бухгалтерського обліку в Росії носить більшою мірою теоретичний, ніж практичний характер, оскільки і види обліку, і від-
парність є недостатньо адаптованими під європейських держав, процес інтеграції набуде
сучасні реалії ведення бізнесу. Є ймовірність, інший, ефективніший характер. Але через який про-
що як тільки Росія зможе відновити спокійні проміжок часу буде здійснено примирення сто-
відносини зі США та низкою економічно сильних єврон - відкрите питання.
Література
1. Краснослободцева Є. А. Ефективність системи управлінського обліку // Т-Сотт: Телекомунікації та Транспорт. 2014. Т. 8. № 7. С. 43 – 44.
2. Дегальцева Ж. В., Ремезков А. А., Тончу Є. А. Проблеми розвитку управлінського обліку в сучасних умовах // Політехнічний мережевий електронний науковий журналКубанського державного аграрного університету. 2014. № 98. С. 1009 – 1041.
3. Сергєєва І. А. Історія становлення та розвитку управлінського обліку // Інноваційна наука. 2015. Т. 1. №1-2. С. 150 – 154.
4. Вахоріна М. В. Управлінська звітність як об'єкт внутрішнього аудиту // Фінансова аналітика: проблеми та рішення. 2015. № 9 (243). С. 48 – 54.
5. ІгошинаЮ. А. Система внутрішнього контролю як елемент управлінського обліку // Вісник НДІЕД. 2014. № 1 (32). С. 59 – 69.
6. Кримінальний кодекс Російської Федерації від 13.06.1996 № 63-ф3 (ред. Від 07.03.2017) (зі зм. І доп., Набрання чинності з 30.03.2017) // Відомості Верховної Ради України. 17.06.1996. № 25. Режим доступу: www.consultant.ru/document/cons_doc_LAW_10699 (дата звернення: 27.11.2016).
7. Федеральний закон «Про бухгалтерський облік» від 06.12.2011 № 402-ФЗ (зі змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. 12.12.2011. № 50. Режим доступу: www.consultant.ru/-document/cons_doc_LAW_122855 (дата звернення: 27.11.2016).
8. Кулакова Ю. В., Лобковська О. 3., Руднєва Н. М. Нормативно- правове регулюваннябухгалтерського фінансового та управлінського обліку в Росії // Вісті Тульського державного університету. Економічні та юридичні науки. 2014. №2-1. С. 34 – 39.
9. Стандарти МСФЗ (РЯБ). Режим доступу: www.msfofm.ru/ifrs (дата звернення: 26.11.2016).
10. Павленко О. Ю., Пишненко О. С., Проніна М. А. Управлінський облік в організаціях у російській та зарубіжній практиці // Концепт. 2015. Т. 30. С. 496 – 500.
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF THE RUSSIAN AND FOREIGN EXPERIENCE IN CONDUCTING AND REGULATORY MANAGEMENT ACCOUNTING
Rashida T. Unshchikova1" @1, Egor A. Kirienko1" @
1 Kemerovo State University, 6, Krasnaya St., Kemerovo, Russia, 650000 @1 [email protected] @ [email protected]
Received 27.12.2016. Abstract: На сучасному етапі integration of financial statements in Russia
Accepted 05.04.2017. the question of legislative consolidation and modernization of the basics of man-
agement accounting becomes relevant. While the experience of foreign countries shows a high level of management accounting regulation, Russian companies lack Keywords: integrated re^rtrn^ man- a clever vision of its mechanism of action. Принцип цієї сторінки є analyze agement acœuntin^ International Fi- the weaknesses of the національний system management accounting and identify nancial Reporting StoMar^ ü"anspa- their current causas, the subject of the research is comparative characteristics of rency organization, c Російські та іноземні modely of management accounting.
Основні критерії різних аспектів цих моделей і спрямовані на розуміння того, що mechanismus action of management accounting буде most effective, не тільки в оцінці нормативних і громадських дій, що regulation the accounting and reporting, але також у несприятливому законодавстві визнання confidentiality з бухгалтерської інформації. Неймовірно, реставрація економічних відносин з US і Європейськими державами також грає важливу роль в управлінні управлінського менеджменту за міжнародними стандартами.
Для citation: Unshchikova R. T., Kirienko E. A. Sravnitel "Naya characteristika rossiiskogo i zarubezhnogo opyta vedenia i normativno-pravovo regulationuya upravlencheskogo ucheta . Bulletin of Kemerovo State University. 62 (In Russ.)
1. Красноslobodtseva E. A. Effektivnost" система upravlencheskogo ucheta . T-Comm: Телекомунікацій і транспорту = T-Comm: Telecommunications and Transport, 8, № 7 (2014): 43 - 44.
2. Дегальцева Ж. В., Ремєжков А. А., Тончу Е. А. Проблеми развітія upravlencheskogo ucheta в современних us-loviiakh . of Kuban State Agrarian University, № 98 (2014 ): 1009 – 1041.
3. Sergeeva I. A. Istoriia stanovleniia i razvitia upravlencheskogo ucheta. Innovatsionnaia nauka = Innovative science, 1, no. 1-2 (2015): 150 – 154.
4. Vakhorina M. V. Upravlencheskaia відчётность "як ob"ekt внутрішнього audita. Finansovaia аналітика: problemy i resheniia = Financial Analytics: problems and solutions, no. 9(243) (2015): 48 – 54.
5. Igoshina Iu. A. Система внутрішнього контролю як елемент управлінського учта. VestnikNGIEI = Bulletin NGII, no. 1(32) (2014): 59 – 69.
6. Уголовні кодеки Rossiiskoi Federatsii від 13.06.1996 № 63-FZ (ред. від 07.03.2017) (з ізм. і доп., вхід. в силу з 30.03.2017) . Sobranie zakonodatel'stva Rossiiskoi Federatsii = Collection of legislation of the Russian Federation, no. 25 (17.06.1996).
7. Federalnyi zakon «Про bukhgalterskom uchete» від 06.12.2011 № 402-FZ (з izmeneniiami i dopolneniiami) . 50 (12.12.2011). Available at: www.consultant.ru/-document/cons_doc_LAW_122855 (accessed 27.11.2016).
8. Кулакова Іу. В., Лобковская О.З., Руднова Н.М. Izvestiia Tul"skogo gosudarstvennogo universiteta. Економічні і юридичні науки = News of Tula State University. Economic and legal sciences, no. 2-1 (2014): 34 - 39.
9. StandartyMSFO (IFRS). Available at: www.msfofm.ru/ifrs (accessed 26.11.2016).
10. Павленко О. Іу., Пишненко О. С., Проніна М. А. Upravlencheskii uchet в organizatsiiakh в rossiiskoi і zarubezhnoi практики . Kontsept = Concept, vol. 30 (2015): 496 – 500.
Вступ
Бухгалтерський облік, як політика, і ідеологія, не знає національних кордонів. Облікові технології експортуються та імпортуються, що доводить схожість існуючих систем обліку в різних країнах. Це дозволяє провести класифікацію національних системобліку.
Чинники, що визначають рівень розвитку бухгалтерського обліку, взаємопов'язані. Так, у більшості країн, які мають жорстке правове регулювання економічної діяльності, банки чи уряд історично розглядалися як основні кредитори, тоді як у країнах загальноправової спрямованості у забезпеченні фінансових запитів бізнесу більше покладалися на розширення акціонерної власності та ринків цінних паперів.
Бухгалтерський облік здійснюється суб'єктами господарювання всього світу. Головною його функцією є акумуляція фінансової інформації. Проте відомості бухгалтерського обліку можуть бути різним цілям. Так, у деяких країнах, наприклад у США, така інформація спрямована на задоволення потреб інвесторів та кредиторів. У більшості країн Південної Америки на перше місце може бути надано достовірну інформацію державним органам, що здійснює контроль за належним виконанням податкового законодавства. У деяких країнах система бухгалтерського обліку формується з пріоритету макроекономічних цілей.
Безперечно одне, метою бухгалтерського обліку різних країн світу є стандартизація відображення операцій компанії, незалежно від її типу, а також від того, хто є користувачем інформації.
Особливості бухгалтерського обліку там.
Загальна характеристика бухгалтерського обліку
Бухгалтерський облік здійснюється суб'єктами господарювання всього світу. Головною його функцією є акумуляція фінансової інформації. У цьому бухгалтерський облік дозволяє стандартизувати відбиток операцій компанії, незалежно від її типу, і навіть від цього, хто є користувачем інформації.
Бухгалтерська інформація використовується великою кількістюлюдей: інвесторами та кредиторами (зовнішні користувачі), менеджерами компанії (внутрішні користувачі), службовцями державних органів, конкурентами та ін.
Основними цілями та завданнями фінансової звітності є надання інформації, яка була б корисною для прийняття рішень про інвестиції та надання кредитів, допомагала б користувачам оцінювати майбутній рух грошових коштів, відбивала б зміни у економічних ресурсах.
Принципи бухгалтерського обліку у країнах світу значно різняться. Ці відмінності обумовлюються як різноманітністю існуючих форм організації господарської діяльності, і впливом на практику обліку зовнішніх факторів(Економічних, політичних, соціальних, географічних та ін).
У деяких країнах, наприклад у США, інформація, що генерується в рамках бухгалтерського обліку, спрямована насамперед на задоволення потреб інвесторів та кредиторів. В інших країнах роль бухгалтерського обліку та пріоритети можуть бути іншими. Так, на перше місце може бути поставлено надання достовірної інформації державним органам, які здійснюють контроль за належним виконанням податкового законодавства. Саме такий підхід характерний для бухгалтерського обліку у більшості країн Південної Америки.
У деяких країнах система бухгалтерського обліку формується з пріоритету макроекономічних цілей, зокрема: досягнення заданих темпів зростання національної економіки, Зниження інфляції, корисності облікової інформації для податкових органів, а також для інвесторів та кредиторів.
Серед чинників, які впливають зміст облікової практики у тій чи іншій країні, можна назвати такі:
* тип кредиторів та інвесторів як основних користувачів облікової інформації;
* Число фізичних та юридичних осіб, залучених у процес інвестування капіталу;
* Участь інвесторів в управлінні бізнесом;
* ступінь розвитку фінансового ринку та ринку цінних паперів;
* ступінь участі у міжнародному бізнесі.
Вплив цих чинників можна проаналізувати з прикладу розвитку країн.
Наприклад, промислова революція США, Великобританії призвела до різкого збільшення багатства, переважно рахунок зародження середнього бізнесу. Саме цей процес вплинув на розвиток фінансового обліку, оскільки зростала кількість інвесторів, кредиторів, їх склад ставав все більш різноманітним. Багато компаній переросли у корпоративну форму власності. Власники компаній, інвестори дедалі більше відокремлювалися від оперативного управління своїм капіталом, передаючи ці функції професійним управляючим. У цій ситуації фінансова облікова інформація стає найважливішим джерелом даних про добробут компанії. І невипадково з'явилася практика надання управлінським персоналом фінансових звітів акціонерам контролю за ефективним використанням ресурсів. Саме ця обставина зумовила націленість фінансової звітності на інформаційні потреби інвесторів та кредиторів. Така орієнтація фінансового обліку була властива США та Великобританії протягом багатьох років. У цих країнах були створені ринки та біржі цінних паперів. Через війну фінансові звіти компаній цих країн відрізняються аналітичності, і визначення рентабельності господарську діяльність є метою фінансового обліку. В інших країнах (Німеччина, Швейцарія) фінансова політика визначається невеликою кількістю банків, які задовольняють значну частину потреб бізнесу. Одночасно відбувається концентрація в акціонуванні компаній. Цей шлях є більш простим та ефективним, оскільки компанія має обмежену кількість власників та кредиторів (наприклад, один великий банк). Уряд цих країн вимагає публікувати деяку інформацію про компанії, тому компанії також змушені готувати фінансову звітність, але в менш детальному вигляді, ніж, наприклад, американські компанії.
У Франції та Швеції бухгалтерський облік має дещо іншу орієнтацію. Тут держава грає визначальну роль управлінні національними ресурсами. Підприємства мають дотримуватися урядової економічної політики, зокрема у межах макроекономічного планування. Уряд у цих країнах не лише контролює фінансові можливостібізнесу, а й виступає за необхідності у ролі інвестора чи кредитора.
Таким чином, основним фактором, що визначає організацію системи бухгалтерського обліку, в тих чи інших країнах, є потреба державних планових органів, і фірми змушені дотримуватися уніфікованих стандартів у сфері обліку та звітності.
3.1. Ієрархія та зміст джерел регулювання бухгалтерського обліку та звітності в зарубіжних країнах
У кожній країні є свої національні правила чи стандарти фінансового обліку, і немає двох країн, які використовують однакові облікові стандарти. Дані стандарти можуть розроблятися професійними бухгалтерськими організаціями (як, наприклад, у США) або бути вимогами законодавства (як, наприклад, у Німеччині).
Стандарти фінансового обліку в США мають назву Загальноприйнятих принципів обліку (Cenerally Accepted Accounting Principles – GAAP). З огляду на смислового навантаження термін GAAP найчастіше використовують, як синонім національних стандартів обліку різних держав (GAAP Німеччини, GAAP Франції та інших.) .
У силу інтернаціоналізації виробничої та комерційної діяльності підприємств, виникнення транснаціональних корпорацій, розвитку ринків капіталу виникла потреба уніфікації вимог до фінансової звітності та розробки «наднаціональних» стандартів. Такі стандарти розробляють як на регіональному, так і на міжнародному рівні.
Регіональні стандарти існують та діють у кількох країнах певного регіону (наприклад, у Західній Європі, Африці, Південній Америці та інших регіонах) та регулюють тим чи іншим чином фінансовий облік.
Інтенсивна інтеграція політичних та економічних систем країн Західної Європи знайшла свій прояв в уніфікації законодавства для країн - учасниць ЄС, у функціонуванні Європейського парламенту, уряду (Європейська комісія) та судових органів, у прийнятті загальноєвропейської валюти (євро), у створенні єдиного емісійного центру та інших формах співробітництва. Це не могло, не позначиться і на процесах регулювання питань, пов'язаних із бухгалтерським обліком та звітністю.
Найбільш відомими регіональними стандартами є Європейські Директиви. Їхні вимоги розроблялися з урахуванням різних національних практик, і нині мають обов'язковий характер (характер закону) та включені до національного законодавства країн - членів Європейського Союзу (ЄС).
Міжнародні стандарти фінансової звітності спочатку розроблялися як «узагальнення» різних національних підходів до обліку тих чи інших фактів господарської діяльності, а нині деякими країнами (переважно розвиваються) вони застосовуються як національні стандарти. Згідно з рішенням Європейського Співтовариства, застосування міжнародних стандартів найближчим часом також буде обов'язковим для складання консолідованої звітності всіма європейськими компаніями, котируючими свої акції на біржах.
Міжнародні стандарти фінансової звітності мають справді міжнародне значення, поєднуючи досвід багатьох країн. Незважаючи на рекомендаційний характер, вони використовують компанії різних країн для складання фінансової звітності.
Вимоги «наднаціональних» та національних стандартів взаємопов'язані: перші узагальнюють національні правила, і водночас задають певні вимоги, що включаються до національних стандартів.
Чинні стандарти фінансового обліку схематично представлені на рис.3.1.
Слід особливо зупинитись на європейських облікових стандартах. Найбільший вплив на систему бухгалтерського обліку західноєвропейських країн надали 4-та Директива ЄС про річну фінансову звітність компаній (від 25.07.78 р.) та 7-ту Директиву ЄС про консолідовану звітність (від 13.06.83 р.), підготовлені Європейською комісією та прийняті Європейського Співтовариства. Велике значення має також 8-а Директива, присвячена порядку здійснення аудиторської діяльності.
4-та Директива ЄС «Про бухгалтерські звіти компаній» є найбільш важливим документом, що визначає шляхи, форми та методи гармонізації та уніфікації бухгалтерського обліку та звітності країн Західної Європи.
Рисунок 3.1 – Чинні стандарти бухгалтерського фінансового обліку
Вона визначає вимоги до того формату (переліку та угрупованню показників), за яким мають складатися бухгалтерський баланс та звіт про прибутки (збитки), а також містить набір основних вимог, яким повинен задовольняти бухгалтерський облік, який здійснюється приватними компаніями, акціонерними товариствами та товариствами з обмеженою відповідальністю.
У статті 31 4 Директиви ЄС визначаються шість принципів, які повинні застосовуватися при роботі з бухгалтерськими документами.
1.Принцип безперервності функціонування: компанія веде свій бізнес так, щоб він продовжувався надалі.
2. Принцип єдиного підходу: методи визначення вартісних показників, що застосовуються в компанії, не повинні змінюватися від одного фінансового року до іншого.
3.Принцип розсудливості: визначення вартісних показників має відбуватися виходячи з міркувань розсудливості, зокрема:
Повинні враховуватися лише ті доходи, які відображені у балансовому звіті;
Бухгалтерська звітність повинна готуватися з урахуванням усіх майбутніх до виконання зобов'язань та потенційних збитків, що виникають протягом фінансового року, навіть якщо про ці зобов'язання чи збитки стало відомо в останній момент складання звіту;
Бухгалтерська звітність повинна складатися з урахуванням амортизаційних відрахувань, незалежно від того, чи результат фінансового року виявився збитковим або прибутковим.
4. Принцип нарахування: бухгалтерський звіт повинен враховувати надходження та витрати, що стосуються цього фінансового року, незалежно від фактичної дати отримання надходжень або здійснення платежів.
5. Визначення вартісних показників за статтями активів та пасивів має робитися окремо.
6. Початковий балансовий звіт наступного фінансового року повинен відповідати підсумковому балансовому звіту за попередній фінансовий рік .
Перелічені принципи лягли в основу низки нормативних документів з бухгалтерського обліку та в нашій країні (зокрема нові Положення з бухгалтерського обліку (ПБО), особливо Положення з облікової політики організацій та ін.).
У четвертій Директиві ЄС виділено три фундаментальні бухгалтерські причини: безперервне функціонування; сталість; нарахування.
Крім цього, названо три підстави, виходячи з яких, слід обирати вид бухгалтерської політики:
Розсудлива обережність (обачність, консерватизм);
Сутність перевищує форму (форма обліку в бухгалтерських документах повинна визначатися швидше істотою та фінансовою реальністю операцій, що проводяться, а не приписаними зразками);
Матеріальність (вказівка всіх факторів та компонентів, що реально впливають на показники вартісних оцінок).
У ключовому положенні 4-ої Директиви ЄС розкриваються цілі обліку та річної звітності. Зокрема, там йдеться про те, що дані, відображені на бухгалтерських рахунках, мають бути об'єктивними та правдивими, щоб відображати справжній стан справ на підприємстві. У випадках, коли відображеної на рахунках інформації недостатньо для об'єктивної оцінки фінансового станупідприємства, необхідно здійснювати додаткове її розкриття у спеціальних коментарях та поясненнях до рахунків. Допускається можливість відхилень від правил обліку під час підготовки пояснень до рахунків з метою забезпечення об'єктивного та правдивого подання інформації про економічний стан підприємства.
4-та Директива ЄС стандартизує вимоги, яким мають задовольняти дві основні форми звітності будь-якого закордонного підприємства – бухгалтерський баланс та звіт про прибутки (збитки). У цьому встановлено гнучкий підхід до побудови звітності. Передбачено два варіанти балансу та чотири можливі варіантизвіту про прибутки (збитки). Відмінності варіантів незначні. В основному вони стосуються класифікацій, угруповань і розташування показників, що відображаються у звітах. Зміст різних варіантів звітних форм, загалом забезпечує сумісність даних. Вибір тієї чи іншої варіанта звіту залежить головним чином розміру підприємства міста і типу власності.
Сформовано єдині вимоги до балансу – точність, повнота, ясність, правдивість, наступність, єдність.
Основні відмінності, що стосуються форми бухгалтерського балансу, полягають у розташуванні складових його груп показників (розділів). Так, у Великій Британії баланс традиційно будується за принципом:
активи – зобов'язання = власний капітал.
В інших країнах Європи прийнято дотримуватися наступної балансової рівності:
активи = власний капітал + зобов'язання.
Як переважний метод оцінки майна, що відображається в балансі, рекомендовано використовувати первісну історичну вартість або принцип «витрат, що історично склалися», хоча допускається і оцінка за реальною вартістю з урахуванням інфляції.
Для підприємств, які мають чисельність працівників менше 50 осіб, статутний капіталменше 1 млн. євро або виручку менше 2 млн. євро, дозволено складати баланс за скороченою формою, тобто без деталізації за однорідними групами або статтями.
Звіти про прибутки (збитки) відрізняються один від одного або різними підходами до класифікації витрат (за їх економічним змістом або функціональним призначенням), або розташуванням показників (по вертикалі або по горизонталі).
Горизонтальний формат звіту про прибутки (збитки) з відображенням витрат на їх економічний зміст традиційно притаманний більшості континентальних європейських країн. У його основі лежить уявлення, що показником діяльності підприємства не лише обсяг продажу, а й обсяги виробництва та споживання товарно – матеріальних запасів, і ресурси, використані збільшення основного капіталу. Витрати у такому звіті класифікуються за типами, незалежно від місця їх виникнення.
Практика складання звіту у функціональному форматі поки що не цілком устояла.
Спеціальний пункт 4 Директиви присвячений додаткам, які повинні доповнювати звітність. У додатку відображається інформація про облікові методи, які застосовувалися організацією при оцінці вартості активів (ЛІФО, ФІФО, середньозважена оцінка, пряма ідентифікація), при обчисленні амортизації, а також обороти в розрізі основних видів діяльності та географічних ринків, деталізація розмірів та причин значних боргових зобов'язань, виплати членам ради директорів, відрахування до пенсійних фондів та інших показників, що мають істотне значення для об'єктивної оцінки фінансового стану організації.
4-я Директива містить лише найбільш загальні положеннята залишає достатню свободу дій країнам - членам ЄС та транснаціональним компаніям. Їй притаманна низка недоліків, пов'язаних головним чином з відмінностями та змінами, що відбуваються в національних законодавствах, наприклад з питань специфіки лізингових операцій, звітності про рух грошових коштів, з обліку різних фінансових інструментів, за контрактами, що укладаються на довгостроковій основі.
Основні положення 7-й Директиви ЄС «Про консолідацію бухгалтерських звітних документів» присвячені взаємовідносинам материнської та дочірніх компаній, складання консолідованої звітності транснаціональних корпорацій, аудиторським перевіркам, порядку оприлюднення звітності підприємств.
Прийняття 7-ї Директиви було обумовлено необхідністю уніфікації питань відображення в обліку та звітності операцій з іноземними валютами, методів приведення показників бухгалтерського балансу, звіту про прибутки (збитки) та інших форм до єдиної валюти, термінів складання звітності, методів забезпечення сумісності даних, стабільності прийомів та способів консолідації звітів.
В даний час складання консолідованих рахунків та відповідної звітності транснаціональних корпорацій є характерною ознакою глобалізації економіки та гармонізації західноєвропейських країн.
Ключовим питанням правил консолідації облікової інформації є те, які компанії підлягають включенню до консолідованих звітів. Основні положення 7 Директиви стосуються тих компаній, які були сформовані в результаті придбання, а не об'єднання або злиття. Така організаційна модель бізнесу передбачає наявність однієї головної «батьківської» («материнської») компанії та надання статусу «дочірніх» компаній решті членів об'єднаної групи підприємств. Дочірня компанія - ця та, яка контролюється іншою компанією.
Відповідно до положень 7 Директиви ЄС, взаємні вимоги, фінансові зобов'язання, доходи, витрати, прибутки та збитки дочірніх компаній повинні виключатися з консолідованого звіту.
У додатках до консолідованої звітності мають відображатися показники, що мають значний вплив на об'єктивність оцінки фінансового стану материнської та дочірніх компаній. Це фінансові зобов'язання, їхнє майнове забезпечення, найдорожчі контракти та інвестиції та ін.
Дані консолідованої звітності мають бути доступні широкому колу заінтересованих осіб, тому обов'язковим є опублікування бухгалтерського балансу, звіту про прибутки (збитки) та інших форм у їхньому консолідованому вигляді.
Консолідована звітність має піддаватися регулярним аудиторським перевіркам.
8-а Директива ЄС «Про аудит» присвячена аудиторській діяльності. У ній сформульовані вимоги до рівня кваліфікації аудиторів, морально – етичних норм, порядку здійснення аудиту.
Основними вимогами, зафіксованими у 8-й Директиві ЄС, є: незалежність аудиторів, наявність необхідної академічної та практичної (не менше трьох років) підготовки, а також державної акредитації. Отримання права на проведення аудиту здійснюється за умови успішного складання здобувачем серії спеціальних комплексних іспитів з бухгалтерського обліку, аудиту, фінансового аналізу, права. Дозволяється допускати до іспитів осіб без вищої освіти, що мають досвід професійної діяльності не менше 15 років у галузі обліку, контролю та аналізу.
Аудитору, який успішно склав усі іспити, надається право на виконання перевірок діяльності не тільки промислових, сільськогосподарських, транспортних, торгових та інших підприємств, а й банків, страхових компаній, інвестиційних та пенсійних фондівта інших видів бізнесу.
При регулюванні бухгалтерського обліку національному рівні створюються блоки документів різних рівнів.
1. Документи законодавчих органів.Вони можуть мати такі назви, як "Закон про діяльність компаній", "Закон про бухгалтерський облік та звітність", або в тих країнах, де на перше місце стає податкове законодавство, що домінує над бухгалтерським обліком, - "Закон про податки". У деяких країнах, наприклад, у Швеції, до всіх структур, що формують та представляють бухгалтерську звітність, застосовується єдиний «Закон про бухгалтерський облік та звітність». У Німеччині та Іспанії бухгалтерський облік регулює «Торговий кодекс», у Японії – Закон «Про норми контролю та порядок його здійснення». У США важливим регулюючим актом є «Закон про цінні папери та фондові біржі», а взагалі, у США для різних категорій суб'єктів звітності існують власні нормативні документи.
2. Документи урядових органів.У деяких країнах органи, призначені урядом, мають право формулювати чи інтерпретувати норми бухгалтерського обліку та звітності. Наприклад, в Іспанії це Інститут бухгалтерів та аудиторів. У США, Конгрес делегує владні повноваження щодо регулювання системи бухгалтерського обліку компаній, зареєстрованих на фондових біржах, Комісії з цінних паперівта біржам - органу, який призначається урядом. У Росії її облік регулюється документами Уряди РФ, Мінфіну РФ тощо.
3. Документи професійних організацій. Для оптимізації процесу розробки та впровадження нових стандартів бухгалтерського обліку необхідно об'єднання зусиль наукових та практичних працівників, зайнятих у цій сфері. Таке об'єднання може бути досягнуто шляхом створення професійних об'єднань облікових працівників та налагодження зв'язків з аналогічними об'єднаннями інших країн та міжнародних асоціацій.
У силу інтернаціоналізації ринків капіталу, глобалізації економіки, розширення та поглиблення світових економічних зв'язків, створення транснаціональних компаній на розвиток бухгалтерського обліку надають величезний вплив міжнародні організації.
Актуальними питаннями гармонізації та стандартизації обліку займається ціла низка міжурядових та міжнародних професійних бухгалтерських організацій.
Облік у зарубіжних країнах
Вступ
Курс Облік у країнах є спеціальної дисципліною, що розкриває теоретичні основи та практичні питання організації бухгалтерського обліку на зарубіжних підприємствах.
Предметом курсу є господарські кошти, джерела їхньої освіти та процеси, що відбуваються у виробничій діяльності підприємств.
Мета дисципліни – навчити студентів правильно застосовувати практично отримані знання з курсу “Облік у країнах”. Для досягнення поставленої мети необхідно вивчити широке коло питань організації фінансового та управлінського обліку у зарубіжних країнах.
Курс лекцій є систематизований огляд теорії та практики обліку в зарубіжних країнах. Особлива увага приділяється загальноприйнятим міжнародним принципам та моделям обліку. Розглядаються основні цілі та вимоги до складання фінансової звітності на закордонних підприємствах.
Дисципліна “Облік у країнах” передбачає наявність комплексу знань з дисциплін: бухгалтерський облік, фінансова звітність, управлінський облік, економічний аналіз.
ТЕМА 1 МІЖНАРОДНІ ПРИНЦИПИ
І СИСТЕМИ ОБЛІКУ
1.1 Роль та значення бухгалтерського обліку
Бухгалтерський облік здійснюється суб'єктами господарювання всього світу. Головна функція бухгалтерського обліку- Акумуляція фінансової інформації. При цьому бухгалтерський облік дозволяє стандартизувати відображення операцій компанії, незалежно від її типу, а також того, хто є користувачем інформації.
Бухгалтерська інформація використовується великою кількістю користувачів: існуючими та потенційними інвесторами, працюючими, кредиторами, клієнтами, урядовими установами, громадськістю та ін.
Цілями та завданнямифінансової звітності є надання інформації, яка:
Була б корисною для прийняття рішень про інвестиції та надання кредитів;
Допомагала б користувачам оцінювати майбутній рух коштів;
Відбивала б зміни в економічних ресурсах підприємства.
Принципи бухгалтерського обліку у різних країнах світу різняться. Ці відмінності обумовлюються як різноманітністю існуючих форм організації господарську діяльність, і впливом на практику обліку зовнішніх чинників (економічних, політичних, соціальних, географічних).
У деяких країнах, наприклад, у США інформація, що аккумулюється в рамках бухгалтерського обліку, спрямована насамперед на задоволення інформаційних потреб інвесторів та кредиторів. В інших країнах, роль бухгалтерського обліку та пріоритети можуть бути іншими. У більшості країн Південної Америки перше місце приділяється інформаційним потребам державних органів, які здійснюють нагляд за належним виконанням податкового законодавства.
У деяких країнах система бухгалтерського обліку формується з пріоритету макроекономічних цілей: досягнення заданих темпів зростання національної економіки, зниження інфляції тощо.
Чинники, що впливають зміст облікової практики у різних країнах світу:
Ступінь розвитку фінансового ринку та ринку цінних паперів;
Тип кредиторів та інвесторів як основних користувачів облікової інформації;
Число фізичних та юридичних осіб, які займаються інвестуванням;
участь інвесторів в управлінні бізнесом;
Ступінь участі у міжнародному бізнесі.
1.2 Правове регулювання бухгалтерського обліку там
У світовій практиці склалося два напрями правового регулювання бухгалтерського обліку, що різняться на кшталт законодавства та ступеня його впливу на різні сторони життя.
До першого напряму належать країни, які мають розгалужений кодекс законів щодо бухгалтерського обліку. До другого напряму – держави, які використовують законодавство загальноправової орієнтації.
У першому випадку закони носять жорстко визначальний характер, фізичні та юридичні особиповинні суворо дотримуватися букви закону. У більшості країн використовується цей підхід, облікові стандарти зводяться до рангу державних законів. Головним завданням бухгалтерського обліку при цьому підході є обчислення державних податків та контроль за правильністю їх нарахування та стягування. До таких країн належать: Аргентина, Німеччина, Франція.
Друга група країн обмежується зведенням законів загального права, що являють собою серію обмежень на кшталт “ви не повинні”. Закони цього вказують на межі, у межах яких фізичні та юридичні особи мають свободу дії. У країнах облікові стандарти не регулюються державою, а визначаються різними професійними організаціями бухгалтерів. Стандарти при цьому є більш гнучкими і схильні до впливу різних нововведень. До цієї групи країн належить: Велика Британія, США та ін.
1.3 Класифікація моделей (систем) бухгалтерського обліку
Багато дослідників стверджують, що у світі не існує двох країн з ідентичними системами обліку. Однак у країнах із схожими соціально-економічними умовами системи обліку мають багато спільного.
У зв'язку з цим виділяються такі моделі бухгалтерського обліку: англійсько-американська, континентальна, американська, ісламська та міжнародна.
Британо-американська Модель. Основні її принципи розроблені у Великій Британії, США та Голландії, для неї не характерна жорстка регламентація обліку. Основна особливість моделі - орієнтація обліку на інформаційні запити інвесторів та кредиторів.
До країн із британо-американською моделлю відносяться: Австралія, Багами, Великобританія, Венесуела, Гонконг, Ізраїль, Індія, Індонезія, Ірландія, Кіпр, Мексика, Нігерія, Нова Зеландія, Пакистан, Панама, Сінгапур, США, Танзанія, Трінідад Філіппіни, Центральноамериканські країни, ПАР, Ямайка та ін.
Континентальна модель. Ця модель й у країн Європи. Тут бізнес має тісні зв'язки з банками, державою, які в основному задовольняють фінансові запити компаній. У цій системі бухгалтерський облік регламентується законодавчо та відрізняється консервативністю. Облікова політика спрямована насамперед задоволення вимог уряду, особливо щодо оподаткування. Орієнтація на управлінські запити кредиторів перестав бути першочерговим завданням обліку.
Континентальну модель використовують: Австралія, Алжир, Ангола, Бельгія, Берег Слонової Кістки, Гвінея, Греція, Данія, Єгипет, Іспанія, Італія, Камерун, Люксембург, Малі, Марокко, Норвегія, Португалія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Франція, Німеччина, Швейцарія, Швеція, Японія.
Американська модель.Основною відмінністю цієї моделі є перманентне коригування облікових даних на темпи інфляції. Облік орієнтований потреби державних планових органів, а методики обліку уніфіковані. Інформація, необхідна контролю за виконанням податкових розпоряджень, докладно відображається в обліку та фінансовій звітності.
Американську модель використовують: Аргентина, Болівія, Бразилія, Гайана, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі, Еквадор.
Ісламська модель. Ця модель розвивається під впливом богословських ідей та має свої особливості. Зокрема, забороняється отримання фінансових дивідендів заради самих дивідендів. При оцінці активів та зобов'язань компанії перевага надається ринковим цінам.
Міжнародна модель.Необхідність її розвитку пов'язана з потребою у міжнародній узгодженості обліку, насамперед на користь МНК та іноземних учасників міжнародних валютних ринків.
1.4 Міжнародні стандарти обліку та звітності
У другій половині ХХ ст. комерція набуває міжнародних масштабів, а, отже, бухгалтерський облік, який називають “мовою бізнесу”, також набуває міжнародного характеру.
Для забезпечення гармонізації фінансової звітності у 1973 р. було створено Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО). Він був створений на основі угоди, укладеної професійними організаціями бухгалтерів Австралії, Великобританії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Мексики, США, Франції та Японії. З 1983 р. членами КМСБО є всі професійні організації бухгалтерів, що входять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ). В даний час він об'єднує 143 професійні організації зі 104 країн світу.
Метою КМСБУє: створення, публікація та вдосконалення стандартів бухгалтерського обліку, а також сприяння їх прийняттю та дотриманню у всіх країнах світу. За 25 років своєї діяльності КМСБО розробив 39 міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО), з яких сьогодні діють 33.
МСБО не визначають порядок ведення бухгалтерського обліку, вони описують загальні правилаоцінки та подання інформації у фінансових звітах. У деяких випадках МСБО передбачають два облікові підходи до тих самих операцій або подій. В цьому випадку один підхід є базовим, а інший - альтернативним.
Для розуміння та практичного застосування МСБО важливе значення має їхня Концептуальна основа (Framework). Вона містить виклад концепцій, на яких ґрунтується фінансова звітність загального призначення. Концептуальна основа не входить до складу МСБО, у зв'язку з цим у разі виникнення розбіжностей між Концептуальною основоюта окремим стандартом пріоритетами є вимоги МСБО.
З метою оперативного реагування на проблеми практичного застосування стандартів КМСБО видає пояснення відповідних положень чинних стандартів та їхньої Концептуальної основи.
Методологія бухгалтерського обліку з МСБО визначається:безпосередньо МСБО, Концептуальною основою МСБО, поясненнями.
Принципи та термінологія, що використовуються в МСБО, орієнтовані насамперед на приватний сектор. Тому державні підприємства та неприбуткові організації, які бажають застосовувати МСБО, у разі потреби можуть змінювати назви окремих звітів та опис певних статей, а також надавати додаткові пояснення до фінансових звітів.
Процес розробки та затвердження стандартів включає безліч етапів та аналітичних стадій, включаючи вивчення національних та регіональних бухгалтерських вимог практики та інших матеріалів, аналіз усіх питань, пов'язаних з темою стандарту, що розробляється, публікацію та обговорення проекту організаціями – затвердження стандарту Комітетом.
Поряд із Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку проблемами уніфікації та гармонізації обліку займаються ООН та Організація економічного співробітництва та розвитку, а також Міжнародна федерація бухгалтерів, яка з 1977 р. публікує міжнародні стандарти аудиту.
На регіональному рівні проблемами уніфікації обліку та звітності займаються країни ЄС, які розробляють директиви (або закони) з обліку та звітності, які є обов'язковими до виконання компаніями європейських країн. Найважливіші з них – 4-та Директива “Про уніфікацію форм звітності, правил їх аудіювання” від 25.07.1978 та 7-ма Директива “Про засади складання консолідованої звітності” від 13.06.1983.
Башкирська академія державної служби та управління при Президентові республіки Башкортостан
Відділення професійної перепідготовки
"Оцінка вартості підприємства (бізнесу)"
Курсова роботапо предмету "Бухгалтерський облік та аудит"
На тему: "Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах"
Виконав:
Абубакірова Н.М.
Перевірив:
ст. пр. кафедри
"Бухгалтерський облік
та аудит” УДНТУ
Кірєєва О.А.
Метою курсової є узагальнення принципів бухгалтерської звітності у різних національних системах.
У процесі роботи було використано різні методидослідження: узагальнення, порівняльного аналізу, систематизації, прийоми логічного ув'язування даних
Курсова робота складається із трьох розділів. У першому розділі розглядається поняття бухгалтерського обліку та звітності у зарубіжних країнах. У другому розділі наведено основні вимоги до складання звітності. У третій главі дано аналіз національних систем бухгалтерського обліку, і докладніше розглянутий французький план рахунків як найближчий до російського.
Глава 1. Загальне уявлення пробухгалтерський облік у зарубіжних країнах
За кордоном основою визначення фінансового результату є використання методу "витрати-випуск",рекомендованого до використання нормами Міжнародного комітету з бухгалтерських стандартів та Четвертої Дирекції Європейського економічного Співтовариства у 1978 р.
Основою цього є визначення фінансового результату порівняннямвитрат з випуском у фінансовій бухгалтерії, витрати враховуються лише за елементами, що дозволяє визначати у бухгалтерському обліку новостворену вартість та фінансовий результат.
Загальний фінансовий результат встановлюється двома варіантами, що забезпечують збереження особливостей французької та англо-саксонської систем бухгалтерського обліку. У французькому варіанті загальний результат роботи підприємства визначається шляхом підсумовування експлуатаційного, фінансового та надзвичайного результатів.
Фінансова бухгалтерія призначена для визначення фінансового стану фірми за зонами (ризику, постійної уваги, нормальної роботи, розширення) залежно від питомої ваги власних джерел балансу та швидкості оборотності оборотних коштів, фінансових результатів тоза період і рівня ліквідності коштів та джерел фірми. Вона є обов'язковою і регламентується державою. Обов'язковість ведення фінансової бухгалтерії в країнах Східної Європи виникає при перевищенні наступних показників: чисельність персоналу - 50 осіб, результат балансу - 1 млн. ЕКЮ, річний обсяг реалізації - 2 млн. ЕКЮ. Спрощений варіант використовується фірмами, які на дату складання балансу не перевищують дв ухіз трьох цих лімітів.
По кожному з видів діють льонос і виробляється порівняннявитрат з випуском прод укції (реалізації) та визначення фінансового результату. В англосаксонському варіанті фінансовий результат визначається за функціями підприємства: виробництво, реалізація та адміністрування.
В управлінській бухгалтерії фінансовий результат визначається за виробами і на цій основі потім за внутрішніми та зовнішніми сегментами діяльності.
Управлінська бухгалтерія використовується визначення фінансового результату по виробам, центрам відповідальності, новим технологічним рішенням, зонам реалізації у країні й її межами, каналам реалізації, категоріям покупців, групам населення та інших позиціям, якими приймаються тактичні і стратегічні рішення. Управлінська бухгалтерія використовується середніми та великими фірмами.
Сегментом діяльності є будь-яка позиція, за якою визначається фінансовий результат зіставлення витрат із випуском. Вони поділяються на внутрішні (вироби, центри відповідальності) та зовнішні (нові потреби у продукті, зони та канали реалізації, представництва та ін.).
Фінансовий результат відбивається на спеціальному рахунку "Аналітичний фінансовий результат", результат якого, як правило, дорівнює експлуатаційному результату фінансової бухгалтерії. При цьому в управлінській бухгалтерії результат встановлюється за статтями калькуляції при використанні повної собівартості або лише за змінними витратами при обчисленні усіченої собівартості. У разі визначаються дві категорії маржі. Маржа - це різниця між ціною виробу та змінними витратами. Маржа першої категорії визначається після віднімання змінних витрат, другої категорії - після віднімання прямих постійних витрат. Використовується в ціноутворенні для визначення мертвої точки, в якій рівень прибутку дорівнює нулю і нижче за яку знаходиться зона збитку, а вище зона прибутку.
1.2. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку
Проблема невідповідності моделей бухгалтерського обліку має глобальний характер. У процесі роботи укладачів та користувачів фінансових звітів у всьому світі виникає проблема уніфікації бухгалтерського обліку.
Завантаження...