Описані в телеграмі події сталися в 1916 році. Уривок з телеграми воєначальника. Система оцінювання екзаменаційної роботи

«Всі чудово усвідомлювали, що при обстановці, що склалася, і при фактичному керівництві і напрямку внутрішньої політики безвідповідальними громадськими організаціями, а також величезного розкладу впливу цих організацій на масу армії, останню відтворити не вдасться, а, навпаки, армія як така повинна розвалитися через два-три місяця. І тоді Росія має укласти ганебний сепаратний світ, наслідки якого були б для Росії жахливі. Уряд приймав напівзаходи, які, нічого не виправляючи, лише затягували агонію і, рятуючи революцію, не рятував Росію. Тим часом завоювання революції можна було врятувати лише шляхом порятунку Росії, а для цього передусім необхідно створити дійсну сильну владу та оздоровити тил. Генерал Корнілов висунув низку вимог, проведення яких у життя затягувалося. За таких умов генерал Корнілов, не переслідуючи жодних особистих честолюбних задумів і спираючись на ясно виражену свідомість усієї здорової частини суспільства та армії, що вимагало якнайшвидшого створення міцної влади для порятунку Батьківщини, а з нею і завоювань революції, вважав за необхідне більш рішучі заходи, які забезпечили б встановлення порядку в країні ... »

2) З якою метою генерал Корнілов ініціював події, причину яких пояснює автор документа?

У тексті йдеться про події серпня 1917 року. Генерал Корнілов розпочав наступ на Петроград з метою встановити сильну владу і зупинити зростаючий вплив більшовиків. Виступ Корнілова було зупинено, сам генерал був заарештований за наказом Керенського. Автор телеграми - прихильник продовження війни з Німеччиною, оскільки не хоче укладання сепаратного світу, а також підтримує дії генерала Корнілова.

Завдання 7.9

1. Які напрями внутрішньої політики КПРС та держави названі у резолюції? Вкажіть будь-які три напрямки.

Запровадження ефективних методів господарювання;

підвищення реальних доходів трудящих;

збільшення виробництва споживчих товарів;

Розширення житлового будівництва;

2. Який результат реалізації аналізованого стратегічного курсу партії?

підсумок:
- невдача у подоланні кризи;
- розпад СРСР;

З Програми КПРС

За комунізму не буде класів, зникнуть соціально-економічні та культурно-

відбудеться органічне поєднання розумової та фізичної праці у виробничій діяльності людей. Інтелігенція перестане бути особливим соціальним прошарком, працівники фізичної праці за своїм культурно-технічним рівнем піднімуться рівня людей розумової праці. Таким чином, комунізм покінчить з розподілом суспільства на класи та соціальні верстви, тоді як вся історія людства, за винятком первісних

часів, була історією класового суспільства. Поділ на протилежні класи вело до

експлуатації людини людиною, класової боротьби та антагонізму між націями та

державами. При комунізмі відбуватиметься все більше всебічного зближення

наційна основі повної спільності економічних, політичних та духовних інтересів,

братерської дружби та співробітництва. Комунізм - це лад, де розквітають і повністю

розкриваються здібності та таланти, найкращі моральні якості вільної людини.

Сімейні стосунки остаточно очистяться від матеріальних розрахунків і будуть цілком

будуватися на почуттях взаємної любові та дружби. КПРС як партія наукового комунізму,

висуває та вирішує завдання комуністичного будівництва в міру підготовки та

дозрівання матеріальних і духовних передумов, керуючись тим, що не можна перестрибувати через необхідні щаблі розвитку, так само як і затримуватися на

досягнутому, стримувати рух уперед. Вирішення завдань будівництва комунізму

здійснюється послідовними етапами. У найближче десятиліття (1961-1970 роки)

Радянський Союз, створюючи матеріально-технічну базу комунізму, перевершить за

виробництва продукції на душу населення найбільш потужну та багату країну

капіталізму – США; значно підніметься матеріальний добробут та культурно-

технічний рівень трудящих, всім буде забезпечено матеріальний достаток; Усе

колгоспи та радгоспи перетворяться на високопродуктивні та високоприбуткові господарства; в

здебільшого будуть задоволені потреби радянських людей у впорядкованому житлі;

зникне важка фізична праця; СРСР стане країною найкоротшого робочого дня. У

в результаті другого десятиліття (1971-1980 роки) буде створено матеріально-технічну базу

комунізму, що забезпечує достаток матеріальних та культурних благ для всього

населення; радянське суспільство впритул підійде до здійснення принципу

розподілу за потребами, відбудеться поступовий перехід до єдиної загальнонародної

власності. Таким чином, в СРСР буде в основному збудовано__комуністичне

суспільство. Повністю побудова комуністичного суспільства завершиться наступного

1) Які характерні риси майбутнього комуністичного суспільства зазначені у цьому

документ? Вкажіть будь-які три характерні риси.

2) Залучаючи історичні знання, вкажіть, якими обставинами керувалися

члени Президії ЦК КПРС, коли ухвалювали рішення про публічне засудження культу

особи та його наслідків на ХХ та ХХП з'їздах партії.

1). Комунізм - це (по-перше) безкласовий суспільний устрій з єдиною загальнонародною власністю на засоби виробництва (по-друге), повною соціальною рівністю всіх членів суспільства (по-третє), де разом із всебічним розвитком людей виростуть і продуктивні сили на основі постійно розвиваються науки і техніки, всі джерела суспільного багатства поллються повним потоком і здійсниться великий принцип "Від кожного - за здібностями, кожному - за потребами".

2) Вже в перші роки свого перебування на посаді першого секретаря ЦК партії Хрущов розумів, що дійсним лідером країни він стане лише в тому випадку, якщо його політика відповідатиме насущним інтересам правлячого прошарку СРСР – радянської бюрократії. А головним у цьому відношенні тим, що об'єднувало реформаторів і консерваторів, тобто все без винятку верстви чиновників, було їх бажання унеможливити надалі криваві чистки серед керівних кадрів.

Справді, за Сталіна влада та привілеї радянських чиновників урівноважувалися постійним страхом підпасти під репресії. Доповідь Хрущова на XX з'їзді КПРС «Про культ особистості та її наслідки» та відповідну постанову ЦК вирішували цю проблему найнадійнішим способом – політичним засудженням сталінських чисток, насамперед засудженням його політики «в галузі порушення радянської законності».

З іншого боку, не слід забувати про об'єктивну закономірність процесу десталінізації, в основі якого лежало прагнення основної маси радянського населення жити вільно, без тих кайданів, які накладав на суспільство сталінський політичний режим. Як влучно зауважив один філософ, Сталін «гнув суспільство під себе», але така політика не могла продовжуватися нескінченно.

Найважливіша мета хрущовської доповіді – покласти всю провину за все погане в минулому на Сталіна і цим реабілітувати радянський лад, соціалістичні ідеї та комуністичну партію. Хрущов прагнув підвести слухачів до думки, що свою частку відповідальності за злочини минулого поділяють і деякі люди з числа тих, хто входить до нинішнього політичного керівництва країни, але конкретних імен не назвав.

З Програми КПРС

«При комунізмі не буде класів, зникнуть соціально-економічні та культурно-

побутові відмінності між містом та селом; за рівнем розвитку продуктивних сил і характером праці, формами виробничих відносин, побутовими умовами, ступенем

добробуту населення село підніметься рівня міста. З перемогою комунізму

відбудеться органічне поєднання розумової та фізичної праці у виробничій діяльності людей. Інтелігенція перестане бути особливим соціальним прошарком, працівники фізичної праці за своїм культурно-технічним рівнем піднімуться рівня людей розумової праці. Таким чином, комунізм покінчить із розподілом суспільства на класи та соціальні верстви, тоді як вся історія людства, за винятком первісних часів, була історією класового суспільства.

Поділ на протилежні класи вело до експлуатації людини людиною,

класової боротьби та антагонізму між націями та державами. За комунізму буде

відбуватися все більшого всебічного зближення націй на основі повної спільності

економічних, політичних та духовних інтересів, братньої дружби та співробітництва.

Комунізм - це лад, де розквітають і повністю розкриваються здібності та таланти, найкращі моральні якості вільної людини. Сімейні відносини остаточно очистяться від матеріальних розрахунків і будуть цілком будуватися на почуттях взаємної любові та дружби. КПРС, як партія наукового комунізму, висуває і вирішує завдання комуністичного будівництва в міру підготовки та дозрівання матеріальних та духовних передумов, керуючись тим, що не можна перестрибувати через необхідні щаблі розвитку, так само як і затримуватись на досягнутому, стримувати рух уперед.

Вирішення завдань будівництва комунізму здійснюється послідовними

етапами. У найближче десятиліття (1961-1970 роки) Радянський Союз створив

матеріально-технічну базу комунізму, перевершить з виробництва продукції душу населення найбільш потужну і багату країну капіталізму - США; значно

підніметься матеріальний добробут та культурно-технічний рівень трудящих,

всім буде забезпечено матеріальний достаток; всі колгоспи і радгоспи перетворяться на

високопродуктивні та високоприбуткові господарства; в основному будуть задоволені

потреби радянських людей у впорядкованому житлі; зникне важка фізична праця; СРСР стане країною найкоротшого робочого дня. У результаті другого десятиліття (1971-1980 роки) буде створено матеріально-технічну базу комунізму, що забезпечує достаток матеріальних і культурних благ для населення; радянське суспільство впритул підійде до здійснення принципу розподілу за потребами, відбудеться поступовий перехід до єдиної загальнонародної власності. Таким чином, в СРСР буде в основному збудовано комуністичне суспільство.

Повністю побудова комуністичного суспільства завершиться наступного

період. Величний будинок комунізму споруджується наполегливою працею радянського

народу – робітничого класу, селянства, інтелігенції. Чим успішніша їхня праця, тим ближче

здійснення великої мети – побудова комуністичного суспільства».

Запитання та завдання до документа:

1) Вкажіть, які характерні риси майбутнього комуністичного суспільства зазначені у

даному документі?

2) Вкажіть, якими обставинами керувалися члени Президії ЦК КПРС,

коли приймали рішення про публічне засудження культу особи та її наслідків на

ХХ та ХХП з'їздах партії.

1962 є переломним в історії. Карибська криза, що стала кульмінацією першого періоду холодної війни, послужив «захил холодної води», протверезив найзатятіших її прихильників і сприяв початку періоду розрядки міжнародної обстановки. Цей період ознаменувався такими яскравими подіями, як підписання Евіанських угод між Францією та Алжиром, рядом договорів про скорочення озброєнь між СРСР і США, закінчилася війна у В'єтнамі, і, нарешті, всі ці події створили умови для загальноєвропейського діалогу про скликання (1975р. ) Наради з безпеки та співробітництва в Європі (нині - ОБСЄ)

Для СРСР період розрядки ознаменувався великими досягненнями у різних галузях науки, у сфері освоєння космосу. Разом з тим, все більш відчутною стає недосконалість економічної моделі.

У СРСР із приходом нового лідера Л.Брежнєва була зроблена спроба проведення економічних реформ, що закінчилася провалом, загострюються соціальні протиріччя, що призвели до масових виступів (Новочеркаськ 1962). Наростає опозиційний рух.

Республіки. Отримавши слово, я заявив, що в моєму розпорядженні є безперечні докази організації Леніним та його співробітниками повстання проти Революційного уряду. Я заявив, що всі можливі заходи для придушення повстання вжиті та вживаються Тимчасовим урядом, що він буде до кінця

урядом у боротьбі з ворогами народу. У хвилину цього загального національного вибуху лише деякі вожді партій та угруповань, тісно пов'язаних із двома крайніми флангами російської громадськості, не могли подолати в собі пекучої ненависті до

уряду Березневої революції: вони продовжували сидіти, коли всі збори піднімалися як одна людина. Ці непримиренні були пан-інтернаціоналіст Мартов, к-д Мілюков і два-три корнілівські козаки. Впевнений у тому, що представники нації до кінця усвідомили всю виняткову тяжкість та відповідальність становища, я, не чекаючи

голосування Ради, повернувся до штабу до перерваної термінової роботи, впевнений, що не пройде 1,5 години як я отримаю повідомлення про всі рішення і ділові починання Ради Республіки та допомогу уряду. Нічого подібного не сталося».

Запитання та завдання до документа:

1) Які події світової історії відбулися в той же період, що і подія, що описана в мемуарах?

2) Вкажіть, які яскраві події у житті СРСР відбулися в зазначений у документі період?

1. 1917 масові страйки в Англії, Франції, Італії з метою припинення війни і укладання миру в Першій світовій війні.

2. 03. 02. 1917 року США розірвали дипломатичні відносини з Німеччиною та 06. 04 вступили у війну.

4. Військова операція у районі Камбре «тріумф танків» у листопаді-грудні 1917 року, коли було підірвано бойовий дух Антанти.

5. Поразка італійців під Капоретто у жовтні 1917 року, які рятувалися втечею.

6. У листопаді 1917 року США, Італія, Франція та Англія на Західноєвропейському театрі військових дій утворили Вищу військову раду на чолі з французьким генералом Фошем.

2. 1917, 4 жовтня – рішення Тимчасового уряду про евакуацію з Петрограда.
1917, 9 вересня - рішення Петроградської Ради робітничих та солдатських депутатів про готовність взяти справу оборони міста у свої руки.
1917, 10 жовтня - засідання членів ЦК партії більшовиків на чолі з В. І. Леніним, ухвалення рішення про необхідність збройного виступу проти Тимчасового уряду.
1917, 15 жовтня - засідання ЦК партії більшовиків, що підтвердило необхідність збройного повалення Тимчасового уряду.
1917, 20 жовтня – утворення Військово-революційного комітету, початок збройного виступу у Петрограді,
1917, 24-26 жовтня – перемога збройного повстання в Петрограді, арешт Тимчасового уряду.
1917, 25-26 жовтня - Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, перехід влади до рук Рад, створення першого радянського уряду - Ради народних комісарів на чолі з В. І. Ульяновим (Леніним). Декрети про землю та про світ.
1917-1924 - В. І. Ульянов (Ленін) на чолі Радянської держави.
1917, 2 листопада - ухвалення Декларації прав народів Росії, яка визнала за ними право на самовизначення.
1917, 5 листопада – відновлення на Всеросійському церковному соборі патріаршества.
1917, 11 листопада - скасування станів та цивільних чинів.
1917, 12 листопада – вибори до Установчих зборів.
1917, 20 листопада – початок переговорів про мир у Брест-Литовську.
1917, 7 грудня - утворення Всеросійської надзвичайної комісії з боротьби з контрреволюцією та саботажем (ВЧК).
1917, 14 грудня – Декрет про націоналізацію банків.

1918. 1 січня – Декрет ВЦВК про анулювання державних позик.
1918, 5-6 січня - скликання та розгін Установчих зборів.
1918,15 січня – Декрет про створення Червоної Армії.
1918, 20 січня – відокремлення Церкви від держави, а школи від Церкви.
1918, 24 січня – Декрет про введення з 1 лютого григоріанського календаря.
1918, 3 березня – Брестський мир.

Витяг з інтерв'ю журналу «Знання» чл. - Кор. АН СРСР А. Аганбегяна у квітні 1965р. (Опубліковано не було)

Запитання та завдання до документа:

1) Які внутрішні причини описаного у документі явища?

2) Назвіть основні риси радянської економіки цього періоду.

Відповідь. 1

--- Які внутрішні причини описаного у документі явища?

В економіці безроздільно панували державна та колгоспна форми власності, адміністративно-командна система. В ідеології не допускалися ідеї, які в чомусь відрізнялися від офіційної марксистсько-ленінської теорії.

Це стало головною причиною того, що в силі залишався старий економічний механізм, найсуворіша централізація в управлінні. Економіка країни розвивалася екстенсивним шляхом. З кінця 50-х років. темпи економічного розвитку суттєво сповільнилися. Наприкінці 50-х - у першій половині 60)-х гг. сталася низка великих провалів у сільському господарстві. Ситуація економіки 1959-1964 гг. багато в чому нагадувала явища кінця 40-х – початку 50-х років.

Відповідь.2

---Назвіть основні риси радянської економіки цього періоду.

Ø Реорганізація у системі плануючих органів.

Ø Децентралізація управління економікою.

Ø Перебудова управління промисловим будівництвом, перехід на територіальний принцип керування.

Ø Реорганізація МТС.

Ø Зміцнення матеріально-технічної бази колгоспів.

Ø Заходи щодо поглиблення науково-технічного прогресу.

Ø Освоєних цілинних земель.

Ø Згортання присадибних та підсобних господарств.

Реформи не принесли кардинальних змін в економіці, а лише посилили промислово-управлінську плутанину

«До питання про висилку з Росії меншовиків, народних с[оціалістів], кадетів і тому подібних я б хотів поставити кілька питань з огляду на те, що ця операція, розпочата до моєї відпустки, не закінчена і зараз. Чи рішуче «викорінити» всіх енесів? Пешехонова, М'якотіна, Горнфельда? Петрищева та інших. На мою думку, всіх вислати. Шкідніше за всякого есера, бо спритніше. Те саме А.І. Потресов, Ізгоєв і всі співробітники «Економіста» (Озерів і багато, багато інших). Ме[ньшеві]ки: Розанов (лікар, хитрий), Вігдорчик (Мігуло чи якось у цьому роді), Любов Микол[аївна] Радченко та її молода дочка (з чуток найлютіші вороги більшовизму); І.А. Рожков (треба його вислати, непоправний); С.Л. Франк (автор "Методології"). Комісія під наглядом Манцева, Мессінга та ін. повинна подати списки, і треба було б кілька сотень подібних панів вислати за кордон безжально. Очистимо Росію надовго. Щодо Лежнєва (колишній «День») дуже подумати: чи не вислати? Завжди буде підступним, наскільки я можу судити з прочитаних його статей. Озерів, як і всі співробітники «Економіста», – вороги найжорстокіші. Усіх їх - геть із Росії. Робити це треба одразу. До кінця процесу есерів не пізніше. Заарештувати кілька сотень і без оголошення мотивів - виїжджайте, панове! Усіх авторів «Дома літераторів», пітерської «Думки»; Харків обшарити, ми його не знаємо, це для нас «закордон». Чистити треба швидко, пізніше кінця процесу есерів».

Запитання до документа: 1) Про які невідкладні заходи пише автор? Для чого, на думку автора, необхідно вживати цих заходів? Проти кого вони спрямовані? 2) Яким є історичний (культурний) наслідок реалізації заходу про який йдеться в документі?

1) Цей лист В.І.Леніна І.В.Сталіну (16 липня 1922 р.). Ленін квапить Сталіна з арештами та вигнанням із країни у 1922-1923 рр. всіх соціалістів, інтелігентів і лібералів, викритих чи підозрюваних у інакомисленні (у слідчих справах їх називали не інакше як змовниками). Ці заходи необхідно було вживати проти людей, які чинили опір радянській владі. Справа в тому, що російська інтелігенція давала надію на розвиток демократичних форм суспільного життя суспільства, а це суперечило зміцненню тоталітарного режиму у радянській Росії.

2) Реалізуючи ідею В.Леніна щодо висилки противників режиму, Росія втратила талановитих діячів науки, культури, медицини. Справжньою причиною висилки інтелігенції в 1922 була невпевненість комуністичних правителів у своїй здатності утримати владу після закінчення Громадянської війни. Для більшості депортованої інтелігенції ця акція стала практично єдиним способом порятунку власного життя. Після «очищення країни від антирадянських елементів» більшовицьке керівництво прагнуло знайти якийсь варіант компромісу з лояльними представниками інтелігенції, що залишилися в країні.

На Тегеранській конференції глав урядів 1943 обговорювалися питання:

Відкриття другого фронту

Питання про Німеччину

Польське питання

Післявоєнний устрій миру

Створення міжнародної організації з метою збереження миру

Затягування питання про відкриття другого фронту представник США Ф.Рузвельт пояснив недоліком тоннажу британських кораблів та проведенням великих десантних операцій у Середземному морі.

Л. Каменевстверджував, що всередині більшовицького керівництва немає єдності щодо початку збройного повстання. Він вважав, що не тільки він, а й т. Зінов'єв, а й низка товаришів-практиків знаходять, що взяти на себе ініціативу збройного повстання зараз, при цьому співвідношенні громадських сил, незалежно і за кілька днів до з'їзду Рад було б неприпустимим , Згубним для справи революції та пролетаріату кроком». Що партія веде за собою «більшість робітників і значить частина солдатів» (але зовсім не більшість основної маси населення), вони висловлювали надію, що «при правильній тактиці ми можемо отримати третину, а то й більше місць в Установчих Зборах». Загострення потреби, голоду, селянського руху дедалі більше тиснутиме на партії есерів і меншовиків «і змушуватиме їх шукати союзу з пролетарською партією проти поміщиків і капіталістів, представлених партією кадетів». В результаті «наші противники змушені будуть поступатися нам на кожному кроці, або ми складемо разом із лівими есерами, безпартійними селянами та іншими правлячий блок, який здебільшого має проводити нашу програму».

А також, на його думку, більшовики можуть підірвати свої успіхи, якщо «візьмуть зараз на себе ініціативу виступу і тим поставлять пролетаріат під удар контрреволюції, що згуртувалася, підтриманої дрібнобуржуазною демократією». «Проти цієї згубної політики ми піднімаємо голос застереження».

Х1Х партконференція, що проходила влітку 1988 року, продовжила курс на «… всебічне та революційне оновлення радянського суспільства». Відзначено успіхи у внутрішній політиці, такі як

Введення нових методів господарювання

Йде переведення підприємств на госпрозрахунок та самоокупність

Ухвалено Закон про кооперацію

Йде перебудова організаційних структур управління

Здійснюються реформи освіти та охорони здоров'я

Ця конференція проходила в умовах реалізації курсу, який отримав назву «перебудова». Наслідки Перебудови в СРСР можна коротко оцінити як катастрофічні для всієї держави. Проголошені зміни не вийшли за межі паперових документів. Складена урядом програма не мала на увазі встановлення механізмів, які б дозволили реалізувати поставлені завдання. Якщо на початку Перебудови населення піддалося пропаганді і сприйняло ідею з ентузіазмом, то згодом стало з'являтися все більше сумнівів у спроможності Комуністичної партії – люди перестали вірити, що вона зможе змінити перебіг подій. Досить швидко люди зрозуміли, що владні дії надто далекі від реформації суспільства та економіки. У вищих колах розпочалася боротьба за владу, а в країні було суттєво підірвано виробничий потенціал, сільськогосподарський сектор став менш ефективним, науковий та технічний прогрес зупинився. До початку нового десятиліття індустріальна економіка держави, яка раніше трималася на грошових надходженнях від продажу нафти, була майже знищена.

«24 жовтня було вже цілком очевидним, що повстання неминуче, що воно вже почалося. Близько 11 години ранку я з'явився на засіданні Ради Республіки і попросив Н.Д. Авксентьєва, голови Ради, надати мені як голові Тимчасового уряду негайно слово для термінового повідомлення, яке я маю зробити Раді Республіки. Отримавши слово, я заявив, що в моєму розпорядженні є безперечні докази організації Леніним та його співробітниками повстання проти Революційного уряду. Я заявив, що всі можливі заходи для придушення повстання вжиті та вживаються Тимчасовим урядом, що він до кінця боротиметься зі зрадниками Батьківщини та революції, що він вдасться без жодних вагань до військової сили, але що для успішності боротьби уряду необхідне негайне сприяння всіх партій та груп, представлених у Раді Республіки, необхідна допомога всього народу. Я зажадав від Ради Республіки всієї міри довіри та сприяння. Щоб відновити собі атмосферу на той час, уявити настрій присутніх, досить згадати, що під час моєї промови члени Ради Республіки неодноразово стоячи, з особливим підйомом, свідчили про повну солідарність з Тимчасовим урядом у боротьбі з ворогами народу. У хвилину цього загального національного вибуху лише деякі вожді партій та угруповань, тісно пов'язаних із двома крайніми флангами російської громадськості, не могли подолати в собі пекучої ненависті до уряду Березневої революції: вони продовжували сидіти, коли всі збори піднімалися як одна людина. Ці непримиренні були пан-інтернаціоналіст Мартов, к-д Мілюков і два-три корнілівські козаки. Впевнений у тому, що представники нації до кінця усвідомили всю виняткову тяжкість та відповідальність положення, я, не чекаючи голосування Ради, повернувся до штабу до перерваної термінової роботи, впевнений, що не пройде 1,5 години як я отримаю повідомлення про всі рішення та ділові. починаннях Ради Республіки та допомогу уряду. Нічого подібного не сталося».

Запитання та завдання до документа:

1) Які три події світової історії відбулися того ж року, що й описана в мемуарах подія? Перерахуйте їх.

S.document, "yandexContextAsyncCallbacks");

Питання

ЄДІ 2018 Історія Завдання 12

Прочитайте уривок із телеграми воєначальника.

«Всі чудово усвідомлювали, що при обстановці, що склалася, і при фактичному керівництві і напрямку внутрішньої політики безвідповідальними громадськими організаціями, а також величезного розкладу впливу цих організацій на масу армії останню відтворити не вдасться, а навпаки, армія як така повинна розвалитися через два-три місяці. І тоді Росія має укласти ганебний сепаратний світ, наслідки якого були б для Росії жахливі. Уряд приймав напівзаходи, які, нічого не виправляючи, лише затягували агонію, і, рятуючи революцію, не рятував Росію. Тим часом завоювання революції можна було врятувати лише шляхом порятунку Росії, а для цього насамперед необхідно створити справжню сильну владу та оздоровити тил. Генерал Корнілов висунув низку вимог, проведення яких у життя затягувалося. За таких умов генерал Корнілов, не переслідуючи жодних особистих честолюбних задумів і спираючись на ясно виражену свідомість усієї здорової частини суспільства та армії, що вимагало якнайшвидшого створення міцної влади для порятунку Батьківщини, а з нею і завоювань революції, вважав за необхідне більш рішучі заходи, які забезпечили б встановлення порядку в країні ... »

Використовуючи уривок та знання з історії, виберіть у наведеному списку три вірні міркування.

Правильну відповідь

1) Описані в телеграмі події сталися 1916 р.

2) Уряд, про яке йдеться в телеграмі, називалося РНК.

2) З якою метою генерал Корнілов ініціював події, причину яких пояснює автор документа?

З резолюції ХІХ Всесоюзної партійної конференції

«XIX Всесоюзна партійна конференція… констатує: вироблений партією на квітневому Пленумі ЦК та XXVII з'їзді партії стратегічний курс на всебічне та революційне оновлення радянського суспільства та прискорення його соціально-економічного розвитку неухильно втілюється в життя. Зупинено сповзання країни до економічної та соціально-політичної кризи… Розпочався процес оздоровлення економіки країни, її поворот до задоволення нагальних потреб людей. Набирають чинності нові методи господарювання. Відповідно до Закону про державне підприємство (об'єднання) йде переведення об'єднань та підприємств на госпрозрахунок та самоокупність. Розроблено, широко обговорено та прийнято Закон про кооперацію. Входять у життя нові, прогресивні форми внутрішньовиробничих трудових відносин з урахуванням підряду та оренди, і навіть індивідуальна трудова діяльність. Йде перебудова організаційних структур управління, спрямовану створення сприятливих умов ефективного господарювання первинних ланок економіки. Розгорнута з ініціативи партії робота дозволила відновити зростання реальних доходів трудящих. Реалізуються практичні заходи щодо збільшення виробництва продуктів харчування та предметів споживання, розширення житлового будівництва. Здійснюються реформи освіти та охорони здоров'я. Духовне життя стає сильним чинником прогресу країни. Значна робота проведена з переосмислення сучасних реальностей світового розвитку, оновлення та надання динамізму зовнішньої політики. Таким чином, перебудова все глибше входить у життя радянського суспільства, надає на нього дедалі більший перетворюючий вплив».

Запитання та завдання до документа:

1) Які напрями внутрішньої політики КПРС та держави названі у резолюції? Вкажіть будь-які три напрямки

2) Який результат реалізації аналізованого стратегічного курсу партії?

З Програми КПРС

«При комунізмі не буде класів, зникнуть соціально-економічні та культурно-побутові відмінності між містом і селом; за рівнем розвитку продуктивних сил та характером праці, формами виробничих відносин, побутовими умовами, ступенем добробуту населення село підніметься до рівня міста. З перемогою комунізму відбудеться органічне поєднання розумової та фізичної праці у виробничій діяльності людей. Інтелігенція перестане бути особливим соціальним прошарком, працівники фізичної праці за своїм культурно-технічним рівнем піднімуться рівня людей розумової праці. Таким чином, комунізм покінчить із розподілом суспільства на класи та соціальні верстви, тоді як вся історія людства, за винятком первісних часів, була історією класового суспільства. Поділ на протилежні класи вело до експлуатації людини людиною, класової боротьби та антагонізму між націями та державами. При комунізмі відбуватиметься все більше всебічного зближення націй на основі повної спільності економічних, політичних та духовних інтересів, братньої дружби та співробітництва. Комунізм - це лад, де розквітають і повністю розкриваються здібності та таланти, найкращі моральні якості вільної людини. Сімейні відносини остаточно очистяться від матеріальних розрахунків і будуть цілком будуватися на почуттях взаємної любові та дружби. КПРС, як партія наукового комунізму, висуває та вирішує завдання комуністичного будівництва в міру підготовки та дозрівання матеріальних та духовних передумов, керуючись тим, що не можна

перестрибувати через необхідні щаблі розвитку, як і затримуватися на досягнутому, стримувати рух вперед. Вирішення завдань будівництва комунізму здійснюється послідовними етапами. У найближче десятиліття (1961-1970 роки) Радянський Союз, створюючи матеріально-технічну базу комунізму, перевершить з виробництва продукції душу населення найбільш могутню і багату країну капіталізму - США; значно підніметься матеріальний добробут та культурно-технічний рівень трудящих, всім буде забезпечено матеріальний достаток; всі колгоспи і радгоспи перетворяться на високопродуктивні та високоприбуткові господарства; в основному будуть задоволені потреби радянських людей у впорядкованому житлі; зникне важка фізична праця; СРСР стане країною найкоротшого робочого дня. У результаті другого десятиліття (1971-1980 роки) буде створено матеріально-технічну базу комунізму, що забезпечує достаток матеріальних і культурних благ для населення; радянське суспільство впритул підійде до здійснення принципу розподілу за потребами, відбудеться поступовий перехід до єдиної загальнонародної власності. Таким чином, в СРСР буде в основному побудовано комуністичне суспільство. Повністю побудова комуністичного суспільства завершиться у наступний період. Величний будинок комунізму споруджується наполегливою працею радянського народу - робітничого класу, селянства, інтелігенції. Чим успішніша їхня праця, тим ближчим є здійснення великої мети – побудова комуністичного суспільства».

Запитання та завдання до документа:

1) Які характерні риси майбутнього комуністичного суспільства зазначені у цьому документі? Вкажіть будь-які три характерні риси.

2) Залучаючи історичні знання, вкажіть, якими обставинами керувалися члени Президії ЦК КПРС, коли ухвалювали рішення про публічне засудження культу особи та його наслідків на ХХ та ХХП з'їздах партії.

З Програми КПРС

«При комунізмі не буде класів, зникнуть соціально-економічні та культурно-побутові відмінності між містом та селом; за рівнем розвитку продуктивних сил та характером праці, формами виробничих відносин, побутовими умовами, ступенем добробуту населення село підніметься до рівня міста. З перемогою комунізму відбудеться органічне поєднання розумової та фізичної праці у виробничій діяльності людей. Інтелігенція перестане бути особливим соціальним прошарком, працівники фізичної праці за своїм культурно-технічним рівнем піднімуться рівня людей розумової праці. Таким чином, комунізм покінчить із розподілом суспільства на класи та соціальні верстви, тоді як вся історія людства, за винятком первісних часів, була історією класового суспільства.

Поділ на протилежні класи вело до експлуатації людини людиною, класової боротьби та антагонізму між націями та державами. При комунізмі відбуватиметься все більше всебічного зближення націй на основі повної спільності економічних, політичних та духовних інтересів, братньої дружби та співробітництва. Комунізм - це лад, де розквітають і повністю розкриваються здібності та таланти, найкращі моральні якості вільної людини. Сімейні відносини остаточно очистяться від матеріальних розрахунків і будуть цілком будуватися на почуттях взаємної любові та дружби. КПРС, як партія наукового комунізму, висуває і вирішує завдання комуністичного будівництва в міру підготовки та дозрівання матеріальних та духовних передумов, керуючись тим, що не можна перестрибувати через необхідні щаблі розвитку, так само як і затримуватись на досягнутому, стримувати рух уперед.

Вирішення завдань будівництва комунізму здійснюється послідовними етапами. У найближче десятиліття (1961-1970 роки) Радянський Союз, створюючи матеріально-технічну базу комунізму, перевершить виробництво продукції на

душу населення найбільш потужну та багату країну капіталізму – США; значно підніметься матеріальний добробут та культурно-технічний рівень трудящих, всім буде забезпечено матеріальний достаток; всі колгоспи і радгоспи перетворяться на високопродуктивні та високоприбуткові господарства; в основному будуть задоволені потреби радянських людей у впорядкованому житлі; зникне важка фізична праця; СРСР стане країною найкоротшого робочого дня. У результаті другого десятиліття (1971-1980 роки) буде створено матеріально-технічну базу комунізму, що забезпечує достаток матеріальних і культурних благ для населення; радянське суспільство впритул підійде до здійснення принципу розподілу за потребами, відбудеться поступовий перехід до єдиної загальнонародної власності. Таким чином, в СРСР буде в основному збудовано комуністичне суспільство.

Повністю побудова комуністичного суспільства завершиться у наступний період. Величний будинок комунізму споруджується наполегливою працею радянського народу - робітничого класу, селянства, інтелігенції. Чим успішніша їхня праця, тим ближчим є здійснення великої мети – побудова комуністичного суспільства».

Запитання та завдання до документа:

1) Вкажіть, які характерні риси майбутнього комуністичного суспільства зазначені у цьому документі?

2) Вкажіть, якими обставинами керувалися члени Президії ЦК КПРС, коли ухвалювали рішення про публічне засудження культу особи та його наслідків на ХХ та ХХП з'їздах партії.

«Я ось уже скільки років перебуваю на становищі непрацюючого пенсіонера: особливих справ я не маю, у теперішньому й майбутньому я не маю особливих питань, тому я живу аналізом пройденого шляху. А шлях, пройдений мною, хороший, я його не тільки не соромлюся, а пишаюся ним. Карибська криза є окрасою нашої зовнішньої політики, у тому числі моєї як члена такого колективу, який проводив цю політику і досяг блискучого успіху для Куби, не зробивши жодного пострілу. Як далі розвивалася криза, коли ми прийняли рішення про те, що доцільно поставити ракети з атомними зарядами на території Куби і таким чином поставити США перед фактом, що якщо вони наважаться вторгнутися на Кубу, то Куба матиме можливість завдати нищівного удару у відповідь? Це був би, звісно, не розгром США. Але їм було б завдано дуже великих руйнувань. Звідси ми зробили висновок, що ця перспектива утримає можновладців у США від вторгнення на Кубу. Такого висновку всі ми дійшли після дворазового або триразового обговорення моєї пропозиції».

Запитання та завдання до документа:

1) Назвіть відомі вам події світової історії, які сталися в той же період, що й подія, що описана в мемуарах?

боротися зі зрадниками Батьківщини і революції, що вона вдасться без будь-яких вагань до військової сили, але що для успішності боротьби уряду необхідне негайне сприяння всіх партій і груп, представлених у Раді Республіки, потрібна допомога всього народу. Я зажадав від Ради Республіки всієї міри довіри та сприяння. Щоб відновити собі атмосферу на той час, уявити настрій присутніх, досить згадати, що під час моєї промови члени Ради Республіки неодноразово стоячи, з особливим підйомом, свідчили про повну солідарність з Тимчасовим урядом у боротьбі з ворогами народу. У хвилину цього загального національного вибуху лише деякі вожді партій та угруповань, тісно пов'язаних із двома крайніми флангами російської громадськості, не могли подолати в собі пекучої ненависті до уряду Березневої революції: вони продовжували сидіти, коли всі збори піднімалися як одна людина. Ці непримиренні були пан-інтернаціоналіст Мартов, к-д Мілюков і два-три корнілівські козаки. Впевнений у тому, що представники нації до кінця усвідомили всю виняткову тяжкість та відповідальність положення, я, не чекаючи голосування Ради, повернувся до штабу до перерваної термінової роботи, впевнений, що не пройде 1,5 години як я отримаю повідомлення про всі рішення та ділові. починаннях Ради Республіки та допомогу уряду. Нічого подібного не сталося».

Запитання та завдання до документа:

1) Які події світової історії відбулися в той же період, що і подія, що описана в мемуарах?

2) Вкажіть, які яскраві події у житті СРСР відбулися в зазначений у документі період?

лПТОЙМПЧУЛПЕ ЧЩУФХРМЕОЙЕ Й ПФЪЧХЛЙ ЕЗП ПРО аЗП-ЪБРБДОПН ЖТПОФЕ

27 БЧЗХУФБ ЧЕЮЕТПН З ВЩМ ЛБЛ ЗТПНПН, РПТБЦЕО РПМХЮЕООЧНИЙ ЙЪ УФБЧЛЙ УППВЕЕОЙЕН, ПВ ПФЮЙУМЕОЙЙ ПФ ДПМЦОПУФЙ ЧЕТИПЧОПЗПЗМБЧПЗПЗПБП ЧБ.

фЕМЕЗТБННПК ВЕЪ ОПНЕТБ Й Ъ Б РПДРЙУША "лЕТЕОУЛЙК" РТЕДМБЗБМПУШ ЗЕОЕТБМХ лПТОЙМПЧХ - УДБФШ ПНХ, Й ОЕ ПЦЙДБС РТЙВЩФЙС ОПЧПЗП ЧЕТИПЧОПЗП ЗМБЧОПЛПНБОДХАЕЕЗП ЧЩЕІБФШ Ч РЕФТПЗТБД. ФБЛПЕ ТБУРПТСЦЕОЙЕ ВЩМП УПЛІТИОООП ОЕЪБЛПООЩН, Й ОЕПВСЪБФЕМШОЩН ДМС ЙУРПМОЕОЙС, ФБЛ ЛБЛ ЧЕТИПЧОЩК ЗМБЧОПЛПНБОДХАЕЙКОЙ ПП ДБФЕМА, ОЙ ФЕН ВЗМІЄ ФПЧБТЙЕХ лЕТЕОУЛПНХ, ОЙ Ч ЛБЛПК НЕТЕ РПДЮЙОЕО ОЕ ВЩМ.

оБЮБМШОЙЛ ИФБВБ, ЗЕОЕТБМ мХЛПНУЛЙК ПФЧЕФЙМ НЙОЙУФТХ-РТЕДУЕДБФЕМА ФЕМЕЗТБННПК? 640, ЛПФПТХА З РТЙЧПЦХ ОЙЦЕ. уПДЕТЦБОЙЕ ЇЇ Ч ЛПРЙЙ РЕТЕДБОП ВЩМП ОБН, ЧУЕН ЗМБЧОПЛПНБОДХАЕЙН ФЕМЕЗТБННПК? 6412, ЛПФПТБС Х НЕОС ОЕ УПІТБОЙМБУШ, ОП УНЩУМ ЇЇ СУЕО ЙЪ РПЛБЪБОЙС лПТОЙМПЧБ, Ч ЛПФПТПН ЗПЧПТЙФУС: "з РТЙЛБЪБМ НПЕ ТЕЫЕОЙ ФШ РТЕДЧБТЙФЕМШОП ПВУФБОПЧЛХ") Й ТЕЫЕОЙЕ ЗЕОЕТБМБ мХЛПНУЛПЗП, ДПЧЕУФЙ ДП УЧЕДЕОЙС ЗМБЧОПЛПНБОДХАЕЇ ЧУЕЇ ЖТПОФПЧ".

фЕМЕЗТБННБ мХЛПНУЛПЗП? 640 ЗМБУЙМБ:

"ЧУЕ, ВМЙЪЛП УФПСЧІЕ Л ЧПЕООПНХ ДЕМХ, ПФМЙЮОП УП'ОБЧБМЙ, ЮФП РТЙ УП'ДБЧІЕКУС ПВУФБОПЧЛЕ, Й РТЙ ЖБЛФЙЮЕУЛПН ТХЛПЧПДУФЧЙ ЧХЛПЧПДУФЧЙ ВЕЬПФЧЕФУФЧОООЧНИЙ ПВЕЕУФЧЕООЧНИЙ ПТЗБОЙЪБГЙСНИЙ, Б ФБЛЦЕ, ЗТПНБДОПЗП ТБ'МБЗБАЕЕЗП ЧМЙСОЙС ЬФЙІ ПТЗБОЙЪБГЙК ОБ НБУУХ БТ ОБПВПТПФ БТНЙС ЛБЛ ФБЛПЧБС ДПМЦОБ ТБЪЧБМЙФШУС ЮЕТЕЪ ДЧБ-ФТЙ НЕУСГБ.й ФПЗДБ тПУУЙС ДПМЦОБ ВХДЕФ 'БЛМАЮЙФШ РП'ПТОЩК УЕРБТБФОЩК НЙТ, РПУМЕД ЦБУОЩ.РТБЧЙФЕМШУФЧП РТЙОЙНБМП РПМХНЕТЩ, ЛПФПТЩЕ, ОЙЮЕЗП ОЕ РПРТБЧМСС, МЙИШ ЪБФСЗЙЧБМЙ БЗПОЙА Й, УРБУБС ТЕЧПМАГЙУ НЕЦДХ ФЕН, ЪБЧПЕЧБОЙС ТЕЧПМАГЙЙ НПЦОП ВЩМП УРБУФЙ МЙИШ РХФЕН УРБУЕОЙС ТПУУЙ, Б ДМС ЬФПЗП, РТЕЦДЕ ЧУЕЗП, ОЕПВІПДЙНП УПЪДБФ Й П'ДПТПЧЙФШ ФЩМ.ЗЕОЕТБМ лПТОЙМПЧ РТЕДЯСЧЙМ ТСД ФТЕВПЧБОЙК, РТПЧЕДЕОЙЕ ЛПЙІ Ч ЦЙОШ 'БФСЗЙЧБМПУШ. ОЙЛБЛЙІ МЙЮОЩІ ЮЕУФПМАВЙЧЩІ ЪБНЩУМПЧ, Й ПРЙТБСУШ ПРО СУОП ЧЩТБЦЕООПЕ УП'ОБОБЕ ЧУЕК ЪДПТПЧПК ЮБУФЙ ПВЕЕУФЧБ Й БТНЙЙ, ФТЕВП ПК ЧМБУФЙ ДМС УРБУЕОЙС ТПДЙОЩ, Б У ОЕК Й 'БЧПЕЧБОЙК ТЕЧПМАГЙЙ, УЮЙФБМ ОЕПВІПДЙНЩНЙ ВПМЕЕ ТЕЙФЕМШОЩЕ НІЩ, ЛПЙ ПВЕУРЕЮЙМТ ВЧ.

ЧНЕУФЕ У ФЕН З РТЙЛБЪБМ УРТПУЙФШ уФБЧЛХ, ЮЕН НПЗХ РПНПЮШ ЗЕОЕТБМХ лПТОЙМПЧХ. по ЪОБМ, ЮФП, ЛТПНЕ ВІДБЧУФЧЕООПЗП УПДЕКУФЧЙС, Ч НПЕН ТБУРПТСЦЕОЙЙ ОЕФ ОЙЛБЛЙІ ТЕБМШОЩІ ПП'НПЦОПУФЕК, Й РПЬФПНХ, РПВМБЗПДПБП ПМЄ ОЕ ФТЕВПЧБМ.

з ТБУРПТСДЙМУС: РЕТЕУМБФШ ЛПРЙА НПЕК ФЕМЕЗТБННЩ ЧУЕН ЗМБЧОПЛПНБОДХАЭЙН, ЛПНБОДХАЕЙН БТНЙСНИЙ азП-ЬБРБДОПЗП ЖТПОФБ, Й ЗМБХВПХ. ЧНЕУФЕ У ФЕН, РТЙЛБЬБМ РТЙОСФШ НІМЕЧ, ЮФПВЩ ЙЪПМЙТПЧБФШ ЖТПОФ ПФ РТПОЙЛОПЧЕОЙС ФХДБ, ВЕЪ ЧЕДПНБ ЫФБВБ, ЛБЛЙЙ-МЙВП УЧЕДЙ ЧЙДБГЙЙ УФПМЛОПЧЕОЙС. ФБЛЙЕ ЦЕ ТБУРПТСЦЕОЙС РПМХЮЕОЩ ВЩМЙ ПФ УФБЧЛЙ. РПМБЗБА, НВЦОП ОЕ РТЙВБЧМСФШ, ЮФП ЗПТСЮЙЕ УЙНРБФЙЙ ЧУЕЗП ЫФБВБ ВЩМЙ ПРО УФПТПОЕ лПТОЙМПЧБ, Й ЮФП ЧУЄ У ЧЕМЙЮБКИЙН ОЕФЕТ Е ЇЇ ОБДІСУШ ПРО ВМБЗПРПМХЮОЩК ЙУІПД.

нБТЛПЧ, ЛБЦДЩК ЧЕЮЄ, УПВЙТБМ ПЖЙГЕТПЧ ЗЕОЕТБМ-ЛЧБТФЙТНЕКУФЕТУЛПК ЮБУФЙ, ДМС ДПЛМБДБ ПРЕТБФЙЧОЩІ ЧПРТПУПЧ: Ч ЬФПФ ДЕОШ, ПП ЙЬЧЕУФОЧНИЙ ОБН ПВУФПСФЕМШУФЧБНЙ УФПМЛОПЧЕОЙС, Й ЗВИЧАЙНИЙ ФЕМЕЗТБННБНЙ, Й ОЕ ХДЕТЦБМУС, ЮФПВЩ Ч ЗПТСЮЕК ТЕЮЙ ОЕ ПЮЕТФЙФШ ЧБЦОПУФ РЕТЕЦЬЧБЕНЩИ УПВЩФЙК, ОЕПВІПДЙНПУФЙ РПУФБЧЙФШ ЧУЕ ФПЮЛЙ ОБД "Й"

чНЕУФЕ У ФЕН, ПП ЙУРПМОЕОЙЕ НПЕЗП РТЙЛБЪБОЙС, ЙН РТЙОСФ ВЩМ ТСД НЕМАЄ РП ВЕТДЙЮЄЧХ Й цЙФПНЙТХ: ХУЙМЕОЙЕ ДЕЦХТОПК ФЙЕ ЛБТБХМБНЙ ФЕМЕЗТБЖОЩІ УФБОГЙК, ТБДЙПФЕМЕЗТБЖБ Й ФЙРПЗТБЖЙК, ЧТЕНЕООХА ГЕОЪХТХ ЗБ'ЄФ Й Ф. Д. ЫФБВ ІПФЕМ ВЩМП, ДМС ПЗТБЦДЕОЙС МЙЮОПК ВЕ'ПРБУОПУФЙ ЗМБЧОПЛПНБОДХАЕЕЗП, Й РТБЧЙМШОПК ТБВПФЩ ЫФБВБ, РПФТЕВПЧБФШ 1-К юЕІПУМПЧБГЛЙК РПМЛПРПЦПФПЛПТБПЛПГБРЛП ЕМБС ЧЩЪЩЧБФШ РПМЙФЙЮЕУЛЙІ ПУМПЦОЕОЙК; Й ЪБЪПТОП ВЩМП ТХУУЛПНХ ЗМБЧОПЛПНБОДХАЕЕНХ ЪБЕЙБФШУС ПФ УЧПЙІ УПМДБФ ЮХЦЙНИЙ ЫФЩЛБНЙ.

ОЛЛБЛЙІ ТЕЙЙФЕМШОП РПРЩФПЛ Л МЙЮОПНХ ЪБДЕТЦБОЙА ЛПЗП ВЩ ФП Й ВЩМП ОЕ ДЕМБМПУШ, ФБЛ ЛБЛ ЬФП ОЕ ЙНЕМП УНЩУМБ Й УПЛАТІООПЙ ЧОПІЙ ОПЧЕОПЙ ЧОП.

НЕЦДХ ФЕН, ЗБІР ЖЖПОФПЧПК ТЕЧПМАГЙПООПК ДЕНПЛТБФЙЙ, РТПЙЪПИЕМ ВПМШИПК РЕТЕРПМПІ. юМЕОЩ ЖТПОФПЧПЗП ЛПНЙФЕФБ Ч ЬФХ ОПЮШ РПЛЙОХМЙ ПВЕЕЦЙФЙЕ, Й ОПЮЄЧБМ Ч ЮБУФОЩІ ДПНБІ ПРО ПЛТБЙО ЗПТПДБ. РПНПЕОЙЛЙ ЛПНЙУУБТБ ВЩМЙ Ч ЛПНБОДЙТПЛЧЕ, Б УБН йПТДБОУЛЙК Ч цЙФПНЙТЕ, - Й ПВТБЕЕООЩЕ Л ОЕНХ нБТЛПЧЩН РТЙЗМБЕЙС РТЙВЬ Л Й 28-ЗП, ОЕ ЙНЕМЙ ХУРЕЇБ: ЙПТДБОУЛЙК ЧУЄ ПЦЙДБМ "ЛПЧБТОПК ЪБУБДЩ".

оБУФХРЙМБ ОПЮШ, ДПМЗБС ОПЮШ ВЕЪ УОБ, РПМОБС ФТЕЧПЦОПЗП ПЦЙДБОЙС Й ФСЦЛЙІ ДХН. оЙЛПЗДБ ЕЕЕ ВХДХЕЕЕ УФТБОЩ ОЕ ЛБЪБМПУШ ФБЛЙН ФЕНОЩН, ОБИДІ ВЕУУЙМЙЕ ФБЛЙН ПВЙДОЩН Й ХЗОЕФБАЕЙН. ТБЪЩЗТБЧИБСУС ДБМЕЛП ПФ ОБУ ЙУФПТЙЮЕУЛБС ДТБНБ, УМПЧОП ПФДБМЕООБС ЗТПЬБ, ЛТПЧБЧЩНИЙ 'БТОЙГБНИЙ ВПТПДЙМБ ФЕНОЩЕ ФХЮЙ, ОБ. й НЩ ЦДБМЙ...

ЬФБ ОПЮШ ОЕ ЪБВХДЕФУС ОЙЛПЗДБ. РЕТЕД НЩУМЕООЧН ЧЪПТПН НПЙН РТПІПДСФ ЛБЛ ЦЙЧЩЕ, РЕТЕЦЙФЩЕ ФПЗДБ ЧРЕЮБФМЕОЙС. юЕТЕДХАЕЙЄУС ДПЛМБДЩ ФЕМЕЗТБНН У РТСНПЗП РТПЧПДБ: УПЗМБІЕОЕ, РП-ЧЙДЙНПНХ, ПП'НПЦОП... лМЕНВПЧУЛПНХ... лМЕНВПЧУЛЙК, РП-ЧЙДЙНПНХ, ПФЛБЦЕФУС... ПДОБ ЪБ ДТХЗПК ЛПРЙЙ ФЕМЕЗТБНН чТЕНЕООПНХ РТБЧЙФЕМШУФЧХ ЧУЇ ЛПНБОДХАЕЙІ БТНЙСНЙ ЖТПОФБ, ЗЕОЕТБМБ ЬМШУОЕТБ Й ЇЇ ОЕУЛПМШЛЙІ УФБТІЇ ОБЮБМШОЙЛПЧ, П РТЙУПЕДЙОЕЙЙ ЙІ Л НОЕОЙА, ЧЩУЛ. фТПЗБФЕМШОПЕ ЙУРПМОЕОЙЕ ЗТБЦДБОУЛПЗП ДПМЗБ,УТЕДЙ БФНПУЖЕТЩ, ОБУЩЕЕООПК РПДПЪТЙФЕМШОПУФША Й ОЕОБЧЙУФША... УЧПЕЗП УПМДБФУЛПЗПДПМЗБ ПІЙ ХЦЕ ЧЩРПМОЙФШ ОЕ НПЗМЙ... й, ОБЛПОЄГ, ЗПМПУ ПФЮБСОЙС, ТБЪДБЧИЙКУС ЙЪ уФБЧЛЙ. ЙОБЮЄ ОЕМШЪС ОБЪЧБФШ РПМХЮЕООЩК ОПЮША ПРО 28-е РТЙЛБЪ лПТОЙМПЧБ:

"ФЕМЕЗТБННБ НЙОЙУФТБ-РТЕДУЕДБФЕМС ЪБ? 4163 {262} , ПП ЧУЕК УЧПЕК РЕТЧПК ЮБУФЙ, СЧМСЕФУС УРМПІОПК МПЦША: ОЕ З РПУМБМ ЮМЕОБ зПУХДБТУФЧЕООПК ДХНЩ ч. ОЙУФТБ-РТЕДУЄДБФЕМС. ФПНХ УЧЙДЕФЕМШ ЮМЕО зПУХДБТУФЧЕООПК дХНЩ БМЕЛУЄК БМБДШЙО.
фБЛЙН ПВТБЪПН, УЛІКИЙМБУШ ЧЕМЙЛБС РТПЧПЛБГЙС, ЛПФПТБС УФБЧЙФ ПРО ЛБТФХ УХДШВХ пФЕЮЄУФЧБ.
ТХУУЛЙЄ МАДЙ! чЕМЙЛБС ТПДЙОБ ОБІБ ХНЙТБЕФ. вМЙЪПЛ ЮБУ ЇЇ ЛПОЮЙОЩ.
ЧЧОХЦДЕООЩК ЧЩУФХРЙФШ ПФЛТЩФП - С, ЗЕОЕТБМ лПТОЙМПЧ, ЪБСЧМСА, ЮФП ФЧХЕФ Ч РПМОПН УПЗМБУЙЙ У РМБОБНІЙ ЗЕТНБОУЛПЗП ЗЕОЕТБМШОПЗП ЫФБВБ Й, ПДОПЧТЕНЕООП У РТЕДУФПСЄЕК ЧЩУБДЛПК ЧТБЦЕУЛЙІ РАЙМ ПРО ТЙЦУФТ СУБЕФ УФТБОХ ЧОХФТ.
ФСЦЕМПЕ УП'ОБОЙЕ ОЕНЙОХЕНПК ЗЙВЕМИЙ УФТБОЩ РПЧЕМЕЧБЕФ НОЕ, Ч ЬФЙ ЗТПЬОЩЕ НЙОХФЩ, РТЙЬЧБФШ ЧУЕЇ ТХУУЛЙІ МАДЕК Л УРБУЕОЙА ХНЙТБА. чУЕ, Х ЛПЗП ВШЕФУС Ч ЗТХДЙ ТХУУЛПЕ УЕТДГЕ, ЧУЄ, ЛФП ЧЕТЙФ Ч ВПЗБ - Ч ІТБНЩ, НПМЙФЕ ЗПУРПДБ ВПЗБ, ПВ СЧМЕОЙЙ ЧЕМЙЮБКИЕЗП ЮХДБ.
с, ЗЕОЕТБМ лПТОЙМПЧ, - УЩО ЛБЪБЛБ-ЛТЕУФШСОЙОБ, ЪБСЧМСА ЧУЕН Й ЛБЦДПНХ, ЮФП НОЕ МЙЮОП ОЙЮЕЗП ОЕ ОБДП, ЛТПНЕ ПІТБОЕОЙС ЧЕМЙУ - РХФЕН РПВЕДЩ ОБД ЧТБЗПН - ДП хЮТЕДЙФЕМШОПЗП уПВТБОЙС, ПРО ЛПФПТПН ПО УБН ТЕЙЙФ УЧПЙ УХДШВЩ, Й ЧЩВЕТЕФ ХЛМБД ОПЧПК ЗПУХДБТУФЧЕООПК ЦЙЪОЙ.
РТЕДБФШ ЦЕ ТПУУЙА Ч ТХЛЙ ЇЇ ЙУЛПООПЗП ЧТБЗБ, - ЗЕТНБОУЛБЗП РМЕНЕОЇ, - Й УДЕМБФШ ТХУУЛЙК ОБТПД ТБВБНИЙ ОЄНГЕЧ, - З ОЕ Ч УЙМБІ. й РТЕДРПЮЙФБА ХНЕТЕФШ ПРО РПМ ЮЕУФЙ Й ВТБОЙ, ЮФПВЩ ОЕ ЧЙДЕФШ РПЪПТБ Й УТБНБ ТХУУЛПК ЬЕНМЙ.
ТХУУЛЙК ОБТПД, Ч ФЧПЙІ ТХЛБІ ЦЙОШ ФЧПЕК ТПДЙОЩ!"

ЬФПФ РТЙЛБЪ ВЩМ РПУМБО ДМС УЧЕДЕОЙС ЛПНБОДХАЕЙН БТНЙСНЙ. ОБ ДТХЗПК ДЕОШ РПМХЮЕОБ ВЩМБ ПДОБ ФЕМЕЗТБННБ лЕТЕОУЛПЗП, РЕТЕДБООБС Ч ЛПНЙУУБТЙБФ, Й У ЬФПЗП ЧИТАНЬОЇ ЧУСЛБС УЧСЬШ ПОБІТ У ЧОЇ {263} .

йФБЛ - ЦТЕВЙК ВТПІО. НЕЦДХ РТБЧЙФЕМШУФЧПН Й уФБЧЛПК ЧЩТПУМБ РТПРБУФШ, ЛПФПТХА ХЦЕ РЕТЕКФЙ ОЕЧП'НПЦОП.

* * *

оБ ДТХЗПК ДЕОШ, 28-ЗП, ТЕЧПМАГЙПООЩЕ ХЮТЕЦДЕОЙС, ЧЙДС, ЮФП ЙН ТЕИЙФЕМШОП ОЙЮЕЗП ОЕ ХЗТПЦБЕФ, РТПСЧЙМЙ МЙІПТБДПЮОХА ДЕОШ. ч цЙФПНЙТЕ РПД РТЕДУЕДБФЕМШУФЧПН йПТДБОУЛПЗП 'БУЕДБМЙ НЕУФОЩЕ ПОНКУЛПЩЕ ЛПНЙФЕФЩ Й РТЕДУФБЧЙФЕМЙ УПГЙБМЙУФЙЮЕУЙ. дЕМЕЗБФЩ ЖТПОФПЧПЗП ЛПНЙФЕФБ, ОЕ ПРТБЧЙЧИЕУС ЕЕЕ ПФ ЙУРХЗБ, РТПУФТБООП ДПЛМБДЩЧБМЙ УПЧЕЕБОЙА, ЛБЛ ДБЧОП ХЦЕ ОБ'ТЕЧБМ ЕМБМБУШ РПДЗПФПЧЛБ, ЛБЛ ТБЪВЙЧБМЙУШ ЧУЕ ХУЙМЙС ЛПНЙФЕФБ РТЙЧМЕЮШ Ч ПВЕЄ ТХУМП "ТЕЧПМАГЙПООПК ЦЙЙОЙ" ЛБЪБЛПЧ 1-ЗП ПТЗХТ. ЙПТДБОУЛЙК РТЙОСМ ПРО УЄВС "ЧПЕООХА ЧМБУФШ", РТПЙЬЧЕМ Ч цЙФПНЙТЕ ТСД ОЕОХЦОЩИ БТЕУФПЧ, УТЕДЙ УФБТИЙІ ЮЙОПЧ ЗМБЧОПЗП УРТБВ УША, ПФ ЙНЕОЙ УЧПЕЗП, ТЕЧПМАГЙПООЩІ ПТЗБОЙЪБГЙК Й ЗХВЕТОУЛПЗП ЛПНЙУУБТБ, ЧЩРХУФЙМ ППЪЧБОЙЕ, Ч ЛПФПТПН ЧЕУШНБ РПДТПВПВП , ЙЪМБЗБМПУШ, ЛБЛ ЗЕОЕТБМ дЕОЙЛЙО ЪБНЩУМЙМ "ЧПЪЧТБФЙФШ УФБТЩК ТЕЦЙН, Й МЙЙЙФШ ТХУУЛЙК ОБТПД ЬЕНМЙ Й чПМЙ".

ч ФП ЦЕ ЧТЕНС, Ч ВЕТДЙЮЄЧЕ РТПЙЪЧПДЙМБУШ ФБЛБС ЦЕ ЬОЕТЗЙЮОБС ТБВПФБ, РПД ТХЛПЧПДУФЧПН ЖТПОФПЧПЗП ЛПНЙФЕФБ. ЫМЙ ВЕУРТЕТЩЧОП 'БУЕДБОЙС ЧУЄЇ ПТЗБОЙЪБГЙК, Й ПВТБВПФЛБ ФЙРЙЮОЩІ ФЩМПЧЩІ ЮБУФЕК ЗБТОЙЪПОБ. 'ДЕУШ ПВЧЙОЕОЕ ВЩМП ЧЩУФБЧМЕОП ЛПНЙФЕФПН ДТХЗПЕ: "ЛПОФТТЕЧПМАГЙПООБС РПРЩФЛБ ЗМБЧОПЛПНБОДХАЕЕЗП, ЗЕОЕТБМБ дЕОЙЛЙОБ, УЧЕТЧЕФЕФПФ, ОБЛІК Й ЧПУФБОПЧЙФШ ПРО РТЕУФПМ ОЙЛПМБС II". РТПЛМБНБГЙЙ ФБЛПЗП УПДЕТЦБОЙС, ПП НОПЦЕУФЧЕ ТБУРТПУФТБОСМЙУШ НЕЦДХ ЛПНБОДБНЙ, ТБУЛМЕЙЧБМЙУШ ПРО УФЕОБІЙ Й ТБ'ВТБУЩЧБМЙПВ У НПЦЕУФЧ. оЕТЧОПЕ ОБРТСЦЕОЙЕ ТПУМП, ХМЙГБ ИХНЕМБ. юМЕОЩ ЛПНЙФЕФБ, Ч УЧПЙІ ПФОПІЕОЙСІ Л нБТЛПЧХ, УФБОПЧЙМЙУШ ЧУЄ ТЕЬЮЄ Й ФТЕВПЧБФЕМШЕ. РПМХЮЕОЩ ВЩМЙ УЧЕДЕОЙС П ЧПЪОЙЛЫИ ЧПМОЕОЙСИ ПРО МЩУПК ЗПТІ. ЫФБВ РПУМБМ ФХДБ ПЖЙГЕТПЧ, ДМС ТБ'ЯСУОЕОЙС ПВУФБОПЧЛЙ Й ЧПЪНПЦОПЗП ХНЙТПФЧПТЕОЙС. ПДЙО ЙЪ ОЙИ - ЮЕИУЛЙК ПЖЙГЕТ, РПТХЮЙЛ лМЕГБОДП, ЛПФПТЩК ДПМЦЕО ВЩМ РПВЕУЕДПЧБФШ У ЛПНБОДБНЬОЇ РМЕООЩІ БЧУФТЙКГЕЧ, РПДПТП ДБФ, Й УБН МЕЗЛП ТБОЙМ ПДОПЗП ЙЪ ОЙІ. ЬФП ПВУФПСФЕМШУФЧП ЇЇ ЇЇ ВПМЕЕ ХУЙМЙМП ППМОЕОЙЕ.

йЪ ПЛОБ УЧПЕЗП ДПНБ З ОБВМАДБМ, ЛБЛ ПРО МЩУПК ЗПТЕ УПВЙТБМЙУШ ФПМРЩ УПМДБФ, ЛБЛ РПФПН ПІЙ ЧЩУФТПЙМЙУШ Ч ЛПМПООХ, ДПМЗП, ЮБУ ЇЇ ТЕИБСУШ. оБЛПОЄГ ЛПМПООБ, 'БЛМАЮБЧИБС Ч УЄВІ ЬУЛБДТПО ПТДЙОБТГЕЧ (ВЩЧІ РПМЕЧЩИ ЦБОДБТНПЧ), ЪБРБУОХА УПФОА Й ЇЇ ЛБЛЙЄ-ФП ПВПТХЦ ПЧ, Й Ч РТЕДІЕУФЧЙЙ ДЧХІ ВТПОЕЧНІ БЧФПНПВЙМЕК, ДЧЙОХМБУШ Л ЗПТПДХ. рТЙ РПСЧМЕОЙЙ ВТПОЕЧЙЛБ, ХЗТПЦБЧИЕЗП ПФЛТЩФФ ПЗПОШ, ПТЕОВХТЗУЛБС ЛБЪБЮШС УПФОС, ДЕЦХТЙЧИБС ППЪМЕ ІФБВБ Й ДПНБ ЗМБЧОПЛПНПБ. нЩ ПЛБЪБМЙУШ ЧУЕГЕМП ПП ЧМБУФЙ ТЕЧПМАГЙПООПК ДЕНПЛТБФЙЙ.

чПЛТХЗ ДПНБ ВЩМЙ РПУФБЧМЕОЩ "ТЕЧПМАГЙПООЩЕ ЮБУПЧЩЕ"; ФПЧБТЙЕ РТЕДУЕДБФЕМС ЛПНЙФЕФБ, лПМЮЙОУЛЙК, НІЖ Ч ЧПН ЮЕФЩТЕІ ПВПТХЦЕООЧІ "ФПЧБТЙЕЕК" У ГЕМША БТЕУФПЧБФШ ЗЕОЄТБМБ БТ ТБОЙЮЙМУС ПУФБЧМЕОЙЕН Ч РТЙЕНОПК ЛПНОБФЕ ОБЮБМШОЙЛБ ИФБВБ ДЧХІ "ЬЛУРЕТФПЧ" ЙЪ ЖТПОФПЧПЗП ЛПНЙФЕФБ, ДМС ЛПОФТПМС ЕЗП ТБВПФЩ; РТБЧЙФЕМШУФЧХ РПУМБОБ ТБДЙПФЕМЕЗТБННБ: "зЕОЕТБМ дЕОЙЛЙО, Й ЧЕУШ ЕЗП ИФБВ, РПДЧЕТЗОХФЩ Ч ЕЗП УФБЧЛЕ МЙЮОПНХ ЪБДЕТЦПЛЮ. ЙОФЕТЕУБІ ПВПТПОЩ, ЧТЕНЕООП ПУФБЧМЕОП ЪБ ОЙНЙ, ВП УФТПЗП ЛПОФТПМЙТХЕФУС ДЕМЕЗБФБНЙ ЛПНЙФЕФПЧ".

оБЮБМЙУШ ВЕУЛПОЕЮОП ДМЙООЩЕ, ФПНЙФЕМШОЩЕ ЮБУЩ. ЙІ ОЕ ЪБВХДЕЫШ. й ОЕ ЧЩТБЬЙИШ УМПЧБНЙ ФПК ЗМХВПЛПК ВПМЙ, ЛПФПТБС ПІЧБФЙМБ ДХИХ.

ч 4 ЮБУБ 29-ЗП нБТЛПЧ РТЙЗМБУЙМ НЕОС Ч РТЙЕНОХА, ЛХДБ РТЙИЕМ РПНПЕОЙЛ ЛПНЙУУБТБ лПУФЙГЙО, У 10-15 ЧППТХЦЕООЧНЙ ЛПНП Ъ ЛПНЙУУБТБ аЗП-ЪБРБДОПЗП ЖТПОФБ йПТДБОУЛБЗП", Ч УЙМХ ЛПФПТПЗП С, нБТЛПЧ Й ЗЕОЕТБМ-ЛЧБТФЙТНЕКУФЕТ пТМПЧ, РПДЧЕТЗБМЙУШ РТЕДЧБТЙФЕМШОПНХ ЪБЛМАЮЕОЙА РПД БТЕУФПН, ЪБ РПРЩФЛХ ЧППТХЦЕООПЗП ЧПУФБОЙС РТПФЙЧ чТЕНЕООПЗП РТБЧЙФЕМШУФЧБ. мЙФЕТБФПТХ йПТДБОУЛПНХ РП-ЧЙДЙНПНХ, УФБМП УФЩДОП РТЙНЕОЙФШ БТЗХНЕОФЩ "ЬЕНМЙ", "чПМЙ" Й "ОЙЛПМБС ІІ", РТЕДОБ'ОБЮООЩОФУБ ЕК ФПМРЩ.

з ПФЧЕФЙМ, ЮФП УНЕУФЙФШ ЗМБЧОПЛПНБОДХАЕЕЗП НПЦЕФ ФПМШЛП ЧЕТИПЧОЩК ЗМБЧОПЛПНБОДХАЕЙК, - ЙМЙ чТЕНЕООПЕ РТБЧЙФЕМШУФЧПй, БЕФ СЧОПЕ ВЕЪЬБЛПОЙЕ, ОП ЮФП З ЧЧОХЦДЕО РПДЮЙОЙФШУС ОБУЙМЙА.

РПДЯЄІБМЙ БЧФПНПВЙМЙ, Ч УПРТПЧПЦДЕОЙЙ ВТПОЕЧЙЛПЧ, НЩ У нБТЛПЧЩНИЙ ВЕМЙ; РТЙИМПУШ ДПМЗП ЦДБФШ УДБЧБЧИЗП ДЕМБ пТМПЧБ ЧПЪМЕ ИФБВБ; НХЮЙФЕМШОПЕ МАВПРЩФУФЧП РТПІПЦЙІ, РПФПН РПЕІБМЙ ПРО МЩУХА ЗПТХ; БЧФПНПВЙМШ ДПМЗП ВМХЦДБМ, ПУФБОБЧМЙЧБСУШ Х ТБ'ОЩІ ЪДБОЙК; РПДЯЄІБМЙ, ОБЛПОЄГ, Л ЗБХРФЧБІФЕ; РТПИМИЙ УЛЧПЬШ ФПМРХ ЮЕМПЧЕЛ Ч УФП, ПЦЙДБЧИХ ФБН ОБІЗП РТЙЄЬДБ Й ЧУФТЕФЙЧИХ ОБУ ЧЬЗМСДБНЙ, РПОМОЧНИЙ ОЕОБЧЙУФЙ, Й ЗТХ; ТБЪЧЕДЕОЩ РП ПФДЕМШОЩН ЛБТГЕТБН; ЛПУФЙГЩО ЧЕУШНБ МАВЕЪОП РТЕДМПЦЙМ НОЕ РТЙУМБФШ ОЕПВІПДЙНЩЕ ЧЕЕЙ; З ТЕЪЛП ПФЛБЪБМУС ПФ ЧУСЛЙЇ ЄЗП ХУМХЗ; ДЧЕТШ ЪБИМПРОХМБУШ, У ИХНПН РПЧЕТОХМУС ЛМАЮ, Й З ПУФБМУС ПДЙО.

юЕТЕЪ ОЕУЛПМШЛП ДОЕК ВЩМБ МЙЛЧЙДЙТПЧБОБ уФБЧЛБ. лПТОЙМПЧ, мХЛПНУЛЙК, тПНБОПЧУЛЙК Й ДТХЗЙЕ ПФЧЕЄЕОЧ Ч ВЩИПЧУЛХА ФАТШНХ.

ТЕЧПМАГЙПООБС ДЕНПЛТБФЙС РТБЪДОПЧБМБ РПВЕДХ.

б Ч ФЕ ЦЕ ДІЙ, ЗПУХДБТУФЧЕООБС ЧМБУФШ ЙЙТПЛП ПФЛТЩЧБМБ ДЧЕТЙ РЕФТПЗТБДУЛЙІ ФАТЕН, Й ЧЩРХУЛБМБ ПРО ППМА НОПЗЙІ ЧМЙСФЕМШОЩІ ВПМШФ Ш, ЗМБУОП Й ПФЛТЩФП, ЧЕУФЙ ДБМШОЕКИХА ТБВПФХ Л ХОЙЮФПЦЕОЙА ТПУУЙКУЛПЗП ЗПУХДБТУФЧБ.

1-ЗП УЄОФСВТС чТЕНЕООЧН РТБЧЙФЕМШУФЧПН РПДЧЕТЗОХФ БТЕУФХ ЗЕОЕТБМ лПТОЙМПЧ, Б 4-ЗП УЄОФСВТС чТЕНЕООЧН РТБЧЙФЕМШУФЧП-УТ ПГЛЙК. ЬФЙ ДЧЕ ДБФЩ ДПМЦОЩ ВЩФШ РБНСФОЩ ТПУУЙ.

лБНЕТБ? 1. ДЕУСФШ ЛЧБДТБФОЩІ БТИЙО РПМБ. ПОЛПИЛ У ЦЕМЕ'ОПК ТЕІЕФЛПК. ч ДЧЕТЙ ОЕВПМШИПК ЗМБЪПЛ. ОБТЩ, УФПМ Й ФБВХТЕФ. дЩИБФШ ФСЦЕМП - ТСДПН ЪМПЧПООПЕ НЕУФП. рП ДТХЗХА УФПТПОХ - ? 2, ФБН нБТЛПЛ; ІПДЙФ ЛТХРОЩНИЙ ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ВИБЗБНИЙ. з РПЮЕНХ-ФП РПНОА ДП УЙІ РПТ, ЮФП ПО ДЕМБЕФ РП ЛБТГЕТХ ФТЙ ВИБЗБ, З ХІЙФТСАУШ РП ЛТЙЧПК ДЕМБФШ УЕНШ. ФАТШНБ РПМОБ ЗАЄСНОСТІ ЪЧХЛПЧ. ОБРТСЦЕООЩК УМХІ ТБЪВЙТБЕФУС Ч ОЙІ, Й НБМП-РПНБМХ ОБЮЙОБЕФ ХМБЧМЙЧБФШ ІПД ЦЙЙОЙ, ДБЦЕ ОБУФТПЕОЙС. лБТБХМ - ЛБЦЕФУС, ПІТБООПК ТПФЩ - МАДЙ ЗТХВЩЕ, НУФЙФЕМШОЩЕ.

ТБООЕ ХФТП. ЗХДЙФ ЮЕК-ФП ЗПМПУ. пФЛХДБ? 'Б ПЛОПН, ХГЕРЙЧИЙУШ ЪБ ТЕІЕФЛХ, ЧЙУСФ ДЧБ УПМДБФБ. ПІЙ ЗМСДСФ ЦЕУФПЛЙНИЙ ЪМЩНЙ ЗМБЪБНЙ, Й ЙУФЕТЙЮЕУЛЙН ЗПМПУПН РТПЙЪОПУСФ ФСЦЕМЩЕ ТХЗБФЕМШУФЧБ. вТПУЙМЙ Ч ПФЛТЩФПЕ ПЛОП ЛБЛХА-ФП ЗБДПУФШ. пФ ЬФЙІ ЧЪЗМСДПЧ ОЕЛХДБ ХКФЙ. пФЧПТБЮЙЧБАУШ Л ДЧЕТЙ - ФБН Ч ЗМБЪПЛ УНПФТЙФ ДТХЗБС РБТБ ОЕОБЧЙДСЕЙІ ЗМБЪ, ПФФХДБ ФБЛЦЕ УЩРМЕФУС ПФВПТОБС ВТБОШ. з МПЦХУШ ПРО ОБЩИЙ Ъ БЛТЩЧБА ЗПМПЧХ ЙЙОЕМША. мЕЦХ ФБЛ ЮБУБНЙ. ЧЕУШ ДЕОШ - ПДЙО, ДТХЗПК - УНЕОСАФУС "ПВЕЕУФЧЕООЩЕ ПВЧЙОЙФЕМЙ" Х ПЛОБ Й Х ДЧЕТЕК - УФТБЦБ УЧПВПДОП ДПРХУЛБЕФ ЧУЄЇ. й Ч ФЕУОХА ДХІОХА ЛПОХТХ МШЕФУС ОЕРТЕТЩЧОЩН РПФПЛПН ЪМПЧПООБС УФТХС УМПЧ, ЛТЙЛПЧ, ТХЗБФЕМШУФЧ, ТПЦДЕООЧІ ЧЕМЙЛПК ФЕНОПФПК ВПУФША... уМПЧОП РШСОПК ВМЕЧПФЙОПК ПВМЙФБ ЧУС ДХІБ, Й ОЕФ УРБУЕОЙС, ОЄФ ЧЩИПДБ ЙЪ ЬФПЗП ВІДБЧУФЧЕООПЗП ЪБУФЕОЛБ. п ЮЕН ПІЙ? "ІПФЕМ ПФЛТЩФШ ЖТПОФ"... "РТПДБМУС ОЄНГБН"... РТЙЧПДЙМЙ Й ГЙЖТХ - "ЪБ ДЧБДГБФШ ФЩУСЮ ТХВМЕК"... "ІПФЕМ МЙИЙЙФШ ЬЕНМЙ Й ЧПМФ..." ПЕ. зМБЧОПЛПНБОДХАЕЙК, ЗЕОЕТБМ, ВБТЙО - ПВФ ЬФП УЧПЕ! "РПРЙМ ЗБИК ЛТПЧХИЛЙ, РПЛПНБОДПЧБМ, ЗОПЙМ ВЗУ Ч ФАТШНЕ, ФЕРЕТШ ОБИБ ЧПМС - УБН РПУЙДЙ ЪБ ТЕІЕФЛПК... вБТУФЧПЧБМ, ТБУЛБФЩЧБМ Ч БЧФППРМРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРФРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРРР ПРО ОБТБІ, У. У... оЕДПМЗП ФЕВЕ ПУФБМПУШ... оЕ ВХОДЕН ЦДБФШ , РПЛБ УВЕЦЙИШ - УБНЙ УЧПЙНИЙ ТХЛБНЙ ЪБДХИЙН"... НЕОС ПІЙ - ЬФЙ ФЩМПЧЩЕ ППЙОЩ, - РПЮФЙ ОЕ ЪОБМЙ. оП ЧУЕ, ЮФП ОБЛБРМЙЧБМПУШ ЗПДБНЙ, УФПМЕФЙСНЙ Ч П'МПВМЕООЧІ УЕТДГБІ РТПФЙЧ ОЕМАВЙНПК ЧМБУФЙ, РТПФЙЧ ОЕТБЧЕОУФЧБ ЛМБУУПЧ, РТП ФП ЧЙОЕ - ЙЪМПНБООПК ЦЙЪОЙ, ЧУЄ ЬФП ЧЩМЙЧБМПУШ ФЕРЕТШ ОБТХЦХ У ВЕ'ЗТБОЙЮОПК ЦЕУФПЛПУФША. Й ЮЕН ЧЩІ УФПСМ ФПФ, ЛПФПТПЗП УЮЙФБМЙ ЧТБЗПН ОБТПДБ, ЮЕН ВПМШІ ВЩМП РБДЕОЙЕ, ФЕН ЗАХОЖЕНЕ ЧТБЦДБ ФПМРЩ, ФЕН ВПМШДХДПЧПХПХДХПХДХПХДХПХДХЧХПХДХПХДХПХДХПЧП . б ЪБ ЛХМЙУБНЙ ОБТПДОПК УГЕОЩ УФПСМЙ ТЕЦЙУУЕТЩ, РПДПЗТЕЧБАЕЙЙ Й ЗОЄЧ Й ЧПУФПТЗЙ ОБТПДОЩО, ОЕ ЧИТАЙЧІ Ч ЬМПДЕКУФЧП МЙГЕД МШ ДМС ЧСЕЕЗП ТЕБМЙЪНБ ДЕКУФЧЙС, Й ПП УМБЧХ УЧПЕЗП УЕЛФБОФУЛПЗП ДПЗНБФЙЪНБ. чРТПЮЕН, ЬФЙ НПФЙЧЩ Ч РБТФЙКОПК РПМЙФЙЛЕ ОБЩЩЧБМЙ УШ "ФБЛФЙЮЕУЛЙНИЙ УППВТБЦЕОЙСНИЙ"...

з МЕЦБМ ЪБЛТЩФЩК У ЗПМПЧПК ЫЙОЕМША, Й РПД ЗТБДПН ТХЗБФЕМШУФЧ УФБТБМУС ДБФШ УЄВЕ СУОЩК ПФЮЄФ:

рТПЧЕТЛБ ЬФБРПЧ ЦЙОЙ... пФЕГ - УХТПЧЩК ЧПЙО У ДПВТЕКІЙН УЕТДГЕН. дП 30 МЕФ ЛТЕРПУФОПК ЛТЕУФШСОЙО; УДБО Ч ТЕЛТХФЩ; РПУМЕ 22 МЕФ ФСЦЕМПК УПМДБФУЛПК УМХЦВЩ ОЙЛПМБЕЧУЛЙІ ЧТЕНЕО, ДПВЙМУС РТБРПТЕЙЮШЕЗП ЮЙОБ. ЧЩИМ НБКПТПН Ч ПФУФБЧЛХ. дЕФУФПП НПЕ ФСЦЕМПЕ, ВЕЪПФТБДОПЕ. оЙЕЕФБ - 45 ТХВМЕК РЕОУЙЙ Ч НЕУСГ. уНЕТФШ ПФГБ. еЕЕ ФСЦЕМЕЕ - 25 ТХВМЕК РЕОУЙЙ НБФЕТЙ. аОПУФШ - Ч ХЮЕОЙЙ Й Ч ТБВПФЕ ПРО ІМІВ. чПМШОППРТЕДЕМСАЕЙНУС - Ч ЛБЪБТНЕ ПРО УПМДБФУЛПН ЛПФМЕ. пЖЙГЕТУФПП. БЛБДЕНЙС. вЕЪБЛПООЩК ЧЩРХУЛ. цБМПВБ, РПДБООБС ЗПУХДБТА ПРО ЧУЕУЙМШОПЗП ЧПЕООПЗП НЙОЙУФТБ. чПЪЧТБЕЕОЙЕ ПП 2-А БТФЙММЕТЙКУЛХА ВТЙЗБДХ. вПТШВБ У ПФЦЙЧБАЕЕК ЗТХРРПК УФБТЩІ ЛТЕРПУФОЙЛПЧ; ПВЧЙОЕОЙЕ ЙНЙ Ч ДЕНБЗПЗЙЙ. зЕОЕТБМШОЩК ІФБВ. гЕОЪПЧПЕ ЛПНБОДПЧБОЙЕ ТПФПК Ч 183-Н РХМФХУУЛПН РПМЛХ. ЩЩЕ ПЛПОЮБФЕМШОП ТХЛПРТЙЛМБДУФЧП. оЕХДБЮОЩК ПРЩФ "УП'ОБФЕМШОПК ДЙУГЙРМЙОЩ". дБ, ЗПУРПДЙО лЕТЕОУЛЙК, Й ЬФП ВЩМП Ч НПМПДПУФЙ... пФНЕОЙМ ОЕЗМБУОП ДЙУГЙРМЙОБТОЩЕ ЧЩУЛБОЙС - "УМЕДЙФЕ ДТХЗ ЬБ ДТХЗПН, ПУФ ЦЕ ІПТПИЙЕ МАДЙ - ДПЛБЦЙФЕ, ЮФП НПЦОП УМХЦЙФШ ВЕЪ РБМЛЙ". лПОЮЙМПУШ ЛПНБОДПЧБОЙЕ: ТПФБ ЪБ ЗПД ЧЕМБ УЄВС СТІДНИЙ, ХЮЙМБУШ РМПІП Й МЕОЙЧП. РПУМЕ НПЕЗП ХІПДБ УФБТЩК УЧЕТИУТПЮОЩК ЖЕМШДЖЕВЕМШ уГЕРХТБ УПВТБМ ТПФХ, РПДОСМ НОПЗП'ОБЮЙФЕМШОП ЛХМБЛ Ч ЧП'ДХІ Й РТПЙДОШ ЧОП

ФЕРЕТШ ЧБН - ОЕ ЛБРЙФБО ДЕОЙЛЙО. РОЗСМЙ?..

ФБЛ ФПЮОП, З. ЖЕМШДЖЕВЕМШ.

ТПФБ, ТБУУЛБЪЩЧБМЙ РПФПН, УЛПТП РПРТБЧЙМБУШ.

РПФПН НБОЮЦХТУЛБС ППКОБ. вПЕЧБС ТБВПФБ. ОБДЕЦДЩ ПРО ЧПЪТПЦДЕОЙЕ БТНЙЙ. ПФЛТЩФБС ВПТШВБ Ч ХДХИБЕНПК РЕЮБФЙ У ЧЕТИБНИЙ БТНЙЙ, РТПФЙЧ ЛПУОПУФЙ, ОЕЧЕЦЕУФЧБ, РТЙЧЙМЕЗЙК Й РТПЙЪЧПМБ; ВПТШВБ ЪБ ПЖЙГЕТУЛХА Й УПМДБФУЛХА ДПМА. чТЕНС ВЩМП УХТПЧПЕ - ЧУС УМХЦВБ, ЧУС ЧПЕООБС ЛБТШЕТБ ВЩМБ РПУФБЧМЕОБ ПРО ЛБТФХ... лПНБОДПЧБОЙЕ РПМЛПН. оЕРТЕУФБООЩЕ ЪБВПФЩ ПВ ХМХЮЫЕОЙЙ УПМДБФУЛПЗП ВЩФБ. ФЕРЕТШ ХЦЕ РПУМЕ РХМФХУУЛПЗП ПРЩФБ - ФТЕВПЧБФЕМШОПУФШ РП УМХЦВЕ, ОП Й ВЕТЕЦЕОЙЕ ЮЕМПЧЕЮЕУЛПЗП ДПУФПЙОУФЧБ УПМДБФБ. лБЛ ВХДФП РПОЙНБМЙ ФПЗДБ ДТХЗ ДТХЗБ, Й ОЕ ВЩМЙ ЮХЦЙНЙ. пРСФШ ППКОБ. ЦЕМЕ'ОБС ДЙЧЙЬЙС. вМЙЪПУФШ Л УФТЕМЛХ, ПВЕБС ТБВПФБ. ЫФБВ - ЧУЕЗДБ ЧПЪМЕ РП'ЙГЙЙ, ЮФПВЩ ТБЪДЕМЙФШ У ЧПКУЛБНЙ Й ЗТСЬШ, Й ФЕУОПФХ, Й ПРБУОПУФЙ. РПФПН ДМЙООЩК УФТБДОЩК РХФШ, РПМОЩК УМБЧОЩІ ВПЕЧ, Ч ЛПФПТЩІ ПВЕБС ЦЙОШ, ПВЕЙЕ УФТБДБОЙС Й ПВЕБС УМБЧБ УТПДОЙМЙ ЕЕЙВП ЗБФЕМШОХА ВМЙЪПУФШ.

оЕФ, З ОЕ ВЩМ ОЙЛПЗДБ ЧТБЗПН УПМДБФХ. з УВТПУЙМ У УЕВС ЙЙОЕМШ Й, ЧУЛПЮЙЧ У ОБТ, РПДПИЕМ Л Поганий, Х ЛПФПТПЗП ПРО ТЕІЕФЛ РПЧЙУМБ УПМДБФУЛБС ЖЙЗХТБ, ЙЪТЩЗБЧБСБ.

ФЩ МЦЕИШ, УПМДБФ! ФЩ ОЕ УЧПЕ ЗПЧПТЙИШ! еУМЙ ФЩ ОЕ ФТХУ, ХЛТЩЧИЙКУС Ч ФЩМХ, ЕУМЙ ФЩ ВЩМ Ч ВПСІ, ФЩ ЧЙДЕМ, ЛБЛ ХНІМЙ ХНЙТБФШ ФЧПЙ ПЖЙГЕТЩ. ФЩ ЧЙДЕМ, ЮФП ПІЙ...

ТХЛЙ ТБЪЦБМЙУШ, Й ЖЙЗХТБ ЙУЮЄЪМБ. з ДХНБА - РТПУФП ПФ УХТПЧПЗП ПЛТЙЛБ, ЛПФПТЩК, ОЕЧЬЙТБС ПРО ВЕУРПНПЕОПУФШ ХЬОЙЛБ, ПЛБЪЩЧБМ УЧПЕ БФБЧЙУФЙЮЕУЛПЕ ДЕКУФЧІ.

ч ПЛОЙ Й Ч ДЧЕТОПНИЙ ЗМБЪЛЕ РПСЧЙМЙУШ ОПЧШЕ МЙГБ... чРТПЮЕН, ОЕ ЧУЕЗДБ НЩ ЧУФТЕЮБМЙ ПДОХ ОБЗМПУФШ. йОПЗДБ, УЛЧПЬШ ОБРХУЛОХА ЗТХВПУФШ ОБИЙ ФАТЕНЕЙЛПЧ, ЧЙДОП ВЩМП ЮХЧУФЧП ОЕМПЧЛПУФЙ, УНХЕЕОЙЙ ДБЦЕ ЦБМПУФШ. оП ЬФПЗП ЮХЧУФЧБ УФЩДЙМЙУШ. ч РЕТЧХА ІПМПДОХА ОПЮШ, ЛПЗДБ Х ОБУ ОЕ ВЩМП ОЙЛБЛЙІ ЧЕЕЕК, нБТЛПЧХ, ЪБВЩЧИЕНХ ЪБІЧБФЙФШ РБМШФП, ЛБТБХМШОЩК РТЙОЕУУ; ОП ЮЕТЕЪ РПМЮБУБ - УБНПНХ МЙ УФЩДОП УФБМП УЧПЕЗП ІПТПІЕЗП РПТЩЧБ, ЙМЙ ФПЧБТЙЕЙ РТЙУФЩДЙМЙ - ЧЪСМ ПВТБФОП. ч УМХЮБКОЩІ ЪБНЕФЛБІ нБТЛПЧБ ЄУФШ ФБЛЙЄ УФТПЛЙ: "обу ПВУМХЦЙЧБАФ ДЧБ РМЕООЧІ БЧУФТЙКГБ... лтПНЕ ОЙІ, ЗБІЙНИЙ НЕФТДПФЙ ДО УФТЕМПЛ (ТХУУЛЙК), ПЮЕОШ ДПВТЩК Й 'БВПФМЙЧЩК ЮЕМПЧЕЛ. ФЕРЕТШ ОЙЮЕЗП, РПХУРПЛПЙМЙУШ 'БВПФЩ ЕЗП П ЗБИЄНИЙ РЙФБОЙЙ РТСНП ФТПЗБФЕМШОЩ, Б ОПЧПУФЙ ХНЙМЙФЕМШОЩ РП ОБЙЧОПУФЙ. ФШ, ЛПЗДБ ОБУ ХЧЕЪХФ... з ЄЗП ХУРПЛПЙМ ФЕН, ЮФП УЛПТП ПРО ОБИДНІ НЕУФП РПУБДСФ ОПЧЩІ ЗЕОЕТБМПЧ - ЧЕДШ ЇЇ ОЕ ЧУЕЇ ЙЪЧЕМЙ...

фСЦЛП ПРО ДХІ. ЮХЧУФЧП ЛБЛ-ФП ТБЪДЧБЙЧБЕФУС: З ОЕОБЧЙЦХ Й РТЕЬЙТБА ФПМРХ - ДЙЛХА, ЦЕУФПЛХА, ВЕУУНЩУМЕООХА, ОП Л УПМДБФХ ЮХЧУФЧХА ЧУ К, УВЙФЩК У ФПМЛХ ЮЕМПЧЕЛ, УРПУПВОЩК Й ПРО ЗОХУОП РТЕУФХРМЕОЙЕ Й ПРО ЧЩУПЛЙК РПДЧЙЗ!..

уЛПТП ОЕУЕОЙЕ ЛБТБХМШОПК УМХЦВЩ РПТХЮЙМЙ АОЛЕТБН 2-К ЦЙФПНЙТУЛПК ЫЛПМЩ РТБРПТЕЙЛПЧ. уФБМП ЪОБЮЙФЕМШОП МЕЗЮЄ Ч НПТБМШОПН ПФОПІЕОЙЙ. оЕ ФПМШЛП УФПТПЦЙМЙ ХЬОЙЛПЧ, ОП Й ПІТБОСМЙ ЙІ ПФ ФПМРЩ. б ФПМРБ ОЕ ТБЪ, РП ТБЪОЩН РПЧПДБН, УПВЙТБМБУШ ЧПЪМЕ ЗБХРФЧБІФЩ Й ДЙЛП ТЕЧЕМБ, ХЗТПЦБС УБНПУХДПН. ч ДПНЕ ОБЙУЛПУШ УРЕИОП УПВЙТБМБУШ Ч ФБЛЙІ УМХЮБСІ ДЕЦХТОБС ТПФБ, ЛБТБХМШОЩЕ АОЛЕТБ ЗПФПЧЙМЙ РХМЕНЕФЩ. РПНОА, ЮФП Ч УРПЛПКОПН Й СУОПН УП'ОБІЙ ПРБУОПУФЙ, ЛПЗДБ ФПМРБ ПУПВЕООП ВХІЄЧБМБ, З ПВДХНБМ Й УЧПК УРПУПВ УБНП'БЕЙФЩ: ПРО УФПМК УФПМ; ЙН НВЦОП РТПМПНЙФШ ЮЕТЕР РЕТЧПНХ ЧПТЧБЧИЕНХУС Ч ЛБНЕТХ; ЛТПЧШ ПЦЕУФПЮЙФ Й ПРШСОЙФ "ФПЧБТЙЕЕК", Й ПІЙ ХВШАФ НЕОС ОЕНЕДМЕООП, ОЕ РТЕДБЧБС НХЮЕОЙСН...

чРТПЮЕН, ЪБ ЙУЛМАЮЕОЙЕН ФБЛЙІ ОЕРТЙСФОЩІ ЮБУПЧ, ЦЙОШ Ч ФАТШНЕ ЫМБ ТБЪНЕТЕООП, НЕФПДЙЮОП; ВЩМП ФЙІП Й РПЛПКОП; ЖЙЬЙЮЕУЛЙЕ УФЕУОЕОЙС ФАТЕНОПЗП ТЕЦЙНБ, РПУМЕ ФСЗПФ ОБІЙ РПІПДПЧ, Й Ч УТБЧООЙЙ У РЕТЕОЕУЕООЧНИЙ ВІДБЧУФЧООЧНИЙ ЙУРЩФЙ. ч ОБИ ВЩФ ЧОПУЙМЙ ТБ'ОППВТБЬЙЕ ОЕВПМШЕ РТЙЛМАЮЕОЙС: ЙОПЗДБ ЛБЛПК-ОЙВХДШ АОЛЕТ-ВПМШИЕЧЙЛ, УФБЧ Х ДЧЕТЙ, РЕТЕДБЕФ ОПЧПППФЙ ЫОП Ч ЛБНЕТЕ, ЮФП ПРО РПУМЕДОЕН НЕЙФЙОЗЕ ФПЧБТЙЕЙ мЩУПК ЗПТЩ, РПФЕТСЧ ФЕТРЕОЙЕ, ТІЙМЙ ПЛПОЮБФЕМШОП РПЛПОЮЙФШ У ОБНЙ УБНПУХДПН, Й ЮФП ФХДБ ОБН Й ДПТПЗБ. дТХЗПК ТБЪ нБТЛПЧ, РТПІПДС РП ЛПТЙДПТХ, ЧЙДЙФ АОЛЕТБ-ЮБУПЧПЗП, ПРЕТІЕЗПУС ПРО ТХЦШЕ, Х ЛПФПТПЗП ЗТБДПН УЩРМАФБ УМЬББ: УФТБООЩК, ОЕПВЩЮБКОЩК УЕОФЙНЕОФБМЙЪН ДМС ОБИЗП ЪЧЕТЙОПЗП ЧИТАННЯ...

дЧО ОЕДЕМЙ З ОЕ ЧЩИПДЙМ ЙЪ ЛБНЕТЩ ПРО РТПЗХМЛХ, ГО ЦЕМБС УФБФШ РТЕДНЕФПН МАВПРЩФУФЧБ "ФПЧБТЙЕЕК", ПЛТХЦБЧИЙ РМПЕБДЛХ ЙІ БТЕУФПЧБООЩІ ЗЕОЕТБМПЧ, ЛБЛ ЬЛУРПОБФЩ Ч ЧЕТЬОГЕ... оЙЛБЛПЗП ПВЕЕОЙС У УПУЕДСНЙ. нОПЗП ЧИТАННЯ ДМС УБНПХЗМХВМЕОЙС Ч ТБЪНЩЫМЕОЙС.

б ЙЪ ДПНБ ОБРТПФЙЧ ЛБЦДЩК ДЕОШ, ЛПЗДБ З ПФЛТЩЧБА ПЛОП, - ОЕ ЬОБА, ДТХЗ ЙМЙ ЧТБЗ, - ЧЩЧПДЙФ ЧЩУПЛЙН ФЕОПТПН РЕУОА: РПУМЕДХ ЗДОРОВ'Я ШС...

Зайве: - А.В. Колчак – лідер Білого руху в період громадянської війни; - Кронштадський заколот - повстання моряків у березні 1921 р.; – вересень 1934 р. – вступ СРСР до Ліги Націй.

Відповідь: 236498

B6 № 2606. Заповніть порожні комірки таблиці, використовуючи представлені в наведеному нижче списку дані. Для кожного осередку, позначеного літерами, виберіть номер потрібного елемента.

Правитель Договір Рік

(А) Ніштадський світ (Б)

Катерина II (В) 1774р.

(Г) (Д) 1807р.

Микола II Портсмутський світ (Е)

Пропущені елементи

1) Яський світ

4) Микола I

5) Тільзитський світ

8) Олександр I

9) Кючук-Кайнарджійський світ

A Б В Р Д Е

___ ___ ___ ___ ___ ___

Пояснення.

У 1721 р. внаслідок Північної війни (1700-1721) Петро (1682-1725) I підписав Ніштадтський мир. Внаслідок російсько-турецької війни 1768-1774 рр. в. при Катерині II 9 1762-1796) був підписаний Кючук-Кайнарджійський мир. У 1807 р. внаслідок розгрому IV антинаполеонівської коаліції Олександр I (1801-1825) підписав із Францією Тільзитський мир. У 1905 р. за Миколи II (1894- 1917) після поразки Росії у війні з Японією було підписано Портсмутський світ. Зайве: - Яський світ між Росією та Туреччиною 1791; - Микола I правил у 1825 –1855 рр.; - 1877 відноситься до періоду правління Олександра II.

Відповідь: 269853

B6 № 3200. Заповніть порожні комірки таблиці, використовуючи наведені в списку дані. Для кожного осередку, позначеного літерами, виберіть номер потрібного елемента.

Монарх Подія Дата події

Петро I (Г) 1721 р.

(Д) (Е) 1762 р.

Пропущені елементи

2) Ганна Іоанівна

4) прийняття Маніфесту про вільність дворянську

5) заснування Московського університету

6) заснування Святішого Синоду

Запишіть у таблиці вибрані цифри під відповідними літерами.

A Б В Р Д Е

Пояснення.

Єлизавета Петрівна 1755р. взяла активну участь у відкритті Московського університету;

Петро заснував 1727г. Священний Синод;

Петро III 1762г. видав Маніфест про вільність дворянську.

Правильна відповідь: 591634

Відповідь: 591634

B6 № 3240. Заповніть порожні комірки таблиці, використовуючи наведені в списку дані. Для кожного осередку, позначеного літерами, виберіть номер потрібного елемента.

ПОДІЯ ДАТА УЧАСНИК (-І)

Захоплення більшовиками влади (А) В.І. Ленін, Л.Д. Троцький

штурм Перекопу (Б) (В)

(Р) серпень 1917р. А.М. Кримів

створення Тимчасового уряду (Д) (Е)

Пропущені елементи

4) корнілівський заколот

5) розгін Установчих зборів

6) М.В. Фрунзе

7) А.В. Колчак

8) П.М. Мілюков

9) Г.В. Плеханов

Запишіть у таблиці вибрані цифри під відповідними літерами.

A Б В Р Д Е

Пояснення.

Захоплення більшовиками влади було здійснено у жовтні 1917р; Штурм Перекопу військами Червоної армії під командуванням Фрунзе листопаді 1920г; Активним учасником корнілівського мятяжа був козачий корпус генерала Кримова; у березні 1917р. було створено Тимчасовий уряд за активної участі лідера кадетів Мілюкова.

Правильна відповідь:236418

Відповідь: 236418

Завдання B7.

Аналіз текстових історичних джерел B7 № 1795. Прочитайте уривок із телеграми воєначальника.

1) описані в телеграмі події сталися 1916 р.

2) уряд, про який йдеться в телеграмі, називалося РНК

5) більшовики підтримували дії генерала Корнілова

6) «рішучі заходи» генерала Корнілова, які вказані у телеграмі, не були здійснені

Пояснення.

B7 № 2160. Прочитайте уривок із літопису.

«У рік 6390 (літочислення від Створення світу). Виступив у похід Олег, взявши з собою багато воїнів: варягів, чудь, словен, мірю, весь, кривичів, і прийшов до Смоленська з кривичами, і прийняв владу в місті, і посадив у ньому свого чоловіка. Звідти вирушив униз, і взяв Любеч, і посадив чоловіка свого. І прийшли до гор Київських, і дізнався Олег, що княжать тут Аскольд та Дір. Сховав він одних воїнів у човнах, а інших залишив позаду, і сам приступив, несучи немовля Ігор. І підплив до Угорської гори, сховавши своїх воїнів, і послав до Аскольда і Діра, кажучи їм, що "ми купці, йдемо в Греки від Олега та княжича Ігоря. Прийдіть до нас, до родичів своїх". Коли ж Аскольд та Дір прийшли, вискочили всі інші з човнів, і сказав Олег Аскольду та Діру: "Не князі ви і не княжого роду, а я княжого роду", і показав Ігоря: "А це син Рюрика". І вбили Аскольда та Діра, віднесли на гору й поховали Аскольда на горі, що називається нині Угорською, де тепер Ольмин двір; на тій могилі Ольма поставив церкву святого Миколи; а Дірова могила – за церквою святої Ірини. І сів Олег, княжа, у Києві, і сказав Олег: "Хай буде це мати містам руським". І були в нього варяги, і слов'яни, і інші, що звалися руссю. Той Олег почав ставити міста і встановив данини словенам, і кривичам, і мері, і встановив варягам давати данину від Новгорода по 300 гривень щорічно заради збереження миру, що й давалося варягам до самої смерті Ярослава».

Використовуючи уривок, виберіть у наведеному списку три правильні міркування.

1) Олег був першим скандинавським князем, запрошеним на Русь слов'янськими та фінськими племенами

2) після Олега правив Руссю князь Святослав

3) Олег першим із князів підписав вигідний для Русі договір із Візантією

4) зазначені події належать до кінця IX ст.

5) варяги – наймані воїни зі Скандинавії на службі давньоруських князів

6) чудь, мірячи, весь ставляться до східнослов'янських племен

Пояснення.

Вірно: 345. У 907,911 рр. Олег підписав договори у Візантією, в 882 р. (IX ст.) Олег об'єднав Київ та Новгород, варяги – наймані воїни зі Скандинавії на службі давньоруських князів.

Невірно: 126, тому що - Олег був російським князем; - після Олега правив Ігор; -чудь, мірячи, весь - фінно-угорські племена.

B7 № 2161. Прочитайте уривок із літопису.

«У рік 6472 (літочислення від Створення світу). Коли Святослав виріс і змужнів, почав збирати багато воїнів хоробрих, і швидким був, немов пардус (гепард), і багато воював. А в походах не возив за собою ні возів, ні казанів, не варив м'яса, але, тонко нарізавши конину, чи звірину, чи яловичину і засмаживши на вугіллі, так їв; не мав він намету, але спав, постила пітник із сідлом у головах, - такими ж були і всі інші його воїни, І посилав в інші землі зі словами: "Хочу на вас йти". І пішов на Оку річку та на Волгу, і зустрів в'ятичів, і сказав в'ятичам: "Кому данину даєте?". Вони ж відповіли: "Хазарам - по щілині (срібна монета невідомої гідності) із сохи даємо".

У рік 6473. Пішов Святослав на хозар. Почувши ж, хазари вийшли назустріч на чолі зі своїм князем Каганом і зійшлися битися, і в битві здолав Святослав хозар, і їхню столицю та Білу Вежу взяв. І переміг ясів та касогів.

У рік 6474. В'ятичів переміг Святослав і данину на них поклав.

У рік 6475. Пішов Святослав на Дунай на болгар. І билися обидві сторони, і здолав болгар Святослав, і взяв міст їх 80 по Дунаю, і сів княжити там у Переяславці, беручи данину з греків.

Використовуючи уривок, виберіть у наведеному списку три правильні міркування.

Запишіть у таблицю цифри, під якими вони вказані

1) мати Святослава княгиня Ольга вмовила сина прийняти православ'я

2) в'ятичі селилися в нижній течії Дніпра

3) крім хозар Святослав остаточно розгромив печенігів

4) Святославу не вдалося закріпитися на Дунаї у протиборстві з Візантійською імперією

5) даний текст літопису розповідає про події X ст.

6) отцем Святослава був князь Ігор

Пояснення.

Вірно::456. Святослав - син Ігоря та Ольги здійснював походи у 964-972 рр., розгромив хозар, але зазнав поразки у війні з Візантією. Невірно:123, оскільки Святослав не приймав православ'я; в'ятичі жили в міжріччі Оки та Волги; остаточно розгромив печенігів Ярослав.

B7 № 2162. Прочитайте уривок із літопису.

«І став Володимир княжити в Києві один, і поставив кумири на пагорбі за теремним двором: дерев'яного Перуна зі срібною головою та золотими вусами, і Хорса, Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош. І приносили їм жертви, називаючи їх богами, і приводили своїх синів та дочок, і приносили жертви бісам, і оскверняли землю жертвами своїми. І осквернилася кров'ю земля Руська і той пагорб. Але преблагою Бог не захотів загибелі грішників, і на тому пагорбі стоїть нині церква святого Василя, як розповімо про це після. Тепер повернемося до колишнього.

Володимир посадив Добриню, свого дядька, у Новгороді. І, прийшовши до Новгорода, Добриня поставив кумира над річкою Волховом, і приносили йому жертви новгородці як богу».

Використовуючи уривок, виберіть у наведеному списку три правильні міркування.

Запишіть у таблицю цифри, під якими вони вказані

1) князь Володимир зійшов на великокнязівський престол у Києві, згідно із заповітом свого отця Святослава

2) у літописі йдеться про «поганську реформу» князя Володимира

4) Хорс, Даждьбог та інших. – язичницькі боги, запозичені князем Володимиром зі Скандинавії

5) бог грому та блискавки Перун був покровителем дружинників до введення на Русі християнства

6) Новгород знаходився на знаменитому в давнину шляху «з варяг у греки»

Пояснення.

Правильно: 256. Князь Володимир I провів язичницьку реформу, зробивши спробу створити пантеон язичницьких богів на чолі з Перуном у російських містах. Невірно: 134, оскільки Володимир зійшов престол після перемоги над Ярополком; Хорс, Даждьбог – слов'янські божества; автор негативно оцінює результати реформи, наголошуючи на кровопролитті, загибелі людей.

B7 № 2163. Прочитайте фрагменти «Русской Правды», викладені у перекладі

1. Уб'є чоловік чоловіка, то мститься брат за брата, чи син за батька, чи син брата, чи син сестри; якщо не буде мститися, то 40 гривень за вбитого. Якщо вбитий - русин, або гридин, або купець, або ябідник, або мечник, або ізгой, або словенин, то 40 гривень сплатити за нього.<….>

4. Якщо вдарити мечем, не вийнявши його з піхви, або рукояттю меча, то 12 гривень за образу.<….>

8. Якщо хтось вийме меч, а не вдарить, то той платить гривню.<….>

10. Якщо холоп біжить і сховається у варяга чи колб'яга, а вони його протягом трьох днів не виведуть, а виявлять на третій день, то пану відібрати свого холопа, а 3 гривні за образу.

11. Якщо хтось поїде на чужому коні без попиту, то сплатити 3 гривні.<….>

16. Якщо холоп вдарить вільного чоловіка і втече в хороми свого пана і той почне його не видавати, то холопа взяти й пан платить за нього 12 гривень, а потім, де холопа застане той ударений чоловік, хай б'є його.

17. А якщо хтось зламає спис, щит чи зіпсує одяг, і той, хто зіпсує, захоче втримати в себе, то взяти з нього грішми; а якщо той, хто зіпсував, почне наполягати (на поверненні зіпсованої речі), платити грошима скільки коштує річ.

18. Якщо уб'ють огнищанина навмисне, то вбивці платитимуть за нього 80 гривень, а люди не платять; а за князівського під'їзного 80 гривень.<….>

20. Якщо уб'ють огнищанина у кліті, у коня, або в череди, або під час крадіжки корови, то вбити його, як пса; той самий закон і для тіуна.

23. А за вбитого смерда чи холопу 5 гривень.<….>

Використовуючи фрагменти документа, виберіть у наведеному списку три правильні міркування.

Запишіть у таблицю цифри, під якими вони вказані

1) гривня - це арабська монета, що використовується в Стародавній Русі.

2) початкові статті «Руської Правди» з'явилися торік у першій чверті XI в.

3) холоп – представник напівзалежного населення Русі, який у залежність від позикодавця

4) варяг – воїн із народного ополчення

5) огнищанин - представник старшої дружинної знаті, керуючий княжим двором

6) гридин – княжий дружинник

Пояснення.

Вірно: 256. Початкові статті «Руської Правди» складені Ярославом Мудрим приблизно в 1016 р. Відповідно до "Руської Правди" огнищанин - представник старшої дружинної знаті, керуючий княжим двором, гридин - княжий дружинник.

Невірно: 134, оскільки гривня - це грошова одиниця Русі (зливок срібла); холоп – це раб на Русі; варяги – нормани, вихідці зі Скандинавії.

B7 № 2164. Прочитайте уривок із літопису.

«У рік 6605 (літочислення від Створення світу).<…>. Прийшли Святополк, і Володимир, і Давид Ігорович, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і його брат Олег, і зібралися на раду в Любечі для встановлення миру, і говорили один одному: "Навіщо губимо Російську землю, самі між собою влаштовуючи чвари? А половці землю нашу несуть по-різному і раді, що між нами йдуть воїни, та відтепер об'єднаємося єдиним серцем і будемо дотримуватися Руської землі, і нехай кожен володіє своєю батьківщиною: Святополк - Києвом, Ізяславовою отчиною, Володимир - Всеволодовою, Давид і Олег і Ярослав - Святославової, і ті, кому Всеволод роздав міста: Давиду – Володимир, Ростиславичам же: Володарю – Перемишль, Васильку – Теребовль”. І на тому цілували хрест: "Якщо відтепер хтось на кого піде, проти того будемо ми всі і хрест чесний". Сказали всі: "Хай буде проти того хрест чесний і вся земля Руська". І, попрощавшись, пішли геть».

Використовуючи уривок, виберіть у наведеному списку три правильні міркування.

Запишіть у таблицю цифри, під якими вони вказані

1) зазначена подія сталася 1097 р.

2) з'їзд поклав початок переходу влади в окремих князівствах Русі (крім Києва) за принципом «від батька до сина»

3) у цей час у Києві правив син Ярослава Мудрого «Ярославич» Святополк

4) одним із противників княжого з'їзду «на влаштування миру» був Володимир Всеволодович Мономах

5) Любеч знаходився на території Володимиро-Суздальського князівства

6) домовленість учасників з'їзду не зупинила надалі княжих усобиць

Пояснення.

У тексті йдеться про з'їзд князів у Любечі, який відбувся в 1097 р. На з'їзді було прийнято рішення - "нехай кожен тримає свою отчину". Це рішення не зупинило припинення усобиць та процес роздробленості.

B7 № 2165. Прочитайте уривок із літопису.

«…Була порада всіх князів у місті Києві, і вирішили на раді так: «Краще нам зустріти їх на чужій землі, ніж на своїй». На цій раді були Мстислав Романович Київський, Мстислав Козельський та Чернігівський та Мстислав Мстиславич Галицький – вони були найстарішими князями Руської землі. Великого ж князя Юрія Суздальського на тій раді не було. А молодшими князями були Данило Романович, Михайло Всеволодич, Всеволод Мстиславич Київський та інших князів багато.<…>Звідти вони йшли вісім днів до Калки. Зустріли їх татарські сторожові загони. Коли воювали сторожові стради, було вбито Івана Дмитровича і ще двох з ним. Татари від'їхали; біля самої річки Калки зустрілися татари з російськими та половецькими полками. Мстислав Мстиславич наказав спочатку перейти річку Калку Данилу з полком та іншим полкам із ними, а сам після них переїхав; сам він їхав у сторожовому загоні. Коли він побачив татарські полки, то приїхав сказати: "Озброюйтесь!" Мстислав Романович та Інший Мстислав сиділи і нічого не знали: Мстислав їм не сказав про те, що відбувається через заздрість, бо між ними була велика ворожнеча... Зійшлися полки разом. Данило виїхав уперед, і Семен Олєєвич і Василько Гаврилович ударили в татарські полки, і Василько був поранений. А сам Даниїл, будучи поранений у груди, по молодості та хоробрості не відчув ран на тілі своєму. Йому було вісімнадцять років, і він був сильний<…>За гріхи наші були переможені російські полки ... »

Використовуючи уривок, виберіть у наведеному списку три правильні міркування.

Запишіть у таблицю цифри, під якими вони вказані

1) участь у битві російських дружин пояснюється проханням половецьких князів підтримати їх у боротьбі з агресією монголо-татар

2) причиною поразки російських воїнів став перехід на бік противника половецького війська

3) битва на річці Калці відбулася 1223 р.

4) після битви монголо-татарське військо рушило на Рязань і після короткочасної облоги взяло її штурмом

5) описана у літописі битва закінчилася перемогою монголо-татарського війська

6) описані в літописі події відносяться до останнього десятиліття існування Давньоруської держави як єдиного цілого

Пояснення.

Вірно: 135. Йдеться про битву на річці Калка 31 травня 1223 р. Російські дружини виступили на допомогу половцям, щоб допомогти у боротьбі з монголами. Російсько - половецьке військо зазнало поразки. Невірно: 246, оскільки причиною поразки російських воїнів стала відсутність єдності серед російських князів; описані в літописі події належать не до останнього десятиліття існування Давньоруської держави як єдиного цілого, а до періоду роздробленості.

B7 № 2166. Прочитайте уривок з «Повісті про руйнування Рязані Батиєм»

«У рік 6745 (від Створення світу)….<…>Прийшов на Руську землю безбожний цар Батий з безліччю татарських воїнів і став на річці на Воронежі біля землі Рязанської. І прислав послів недолугих на Рязань до великого князя Юрія Інгваревича (Ігоровича) Рязанського, вимагаючи в нього десятої частки в усьому: у князях, і у всяких людях, і в іншому. І почув великий князь Юрій Інгваревич Рязанський про нашестя безбожного царя Батия, і одразу послав до міста Володимира до благовірного великого князя Георгія Всеволодовича Володимирського, просячи у нього допомоги проти безбожного царя Батия або щоб сам на нього пішов. Князь великий Георгій Всеволодович Володимирський і сам не пішов, і допомоги не надіслав, задумавши один битися з Батиєм. І почув великий князь Юрій Інґваревіч Рязанський, що немає йому допомоги від великого князя Георгія Всеволодовича Володимирського, і зараз послав за братами своїми: за князем Давидом Інгваревичем Муромським, і за князем Глібом Інгваревичем Коломенським, і за князем Олегом Червоним, і за князем Олегом Червоним, і за князем Олегом Червоним, та за іншими князями. І стали пораду тримати, як вгамувати нечестивця дарами. І послав сина свого князя Федора Юрійовича Рязанського до безбожного царя Батия з дарами та благаннями великими, щоб не ходив війною на Рязанську землю. І прийшов князь Федір Юрійович на річку на Вороніж до царя Батия, і приніс йому дари, і благав царя, щоб не воював землі Рязанської. Безбожний же, брехливий і немилосердний цар Батий дари прийняв і в брехні своїй удавано обіцяв не ходити війною на Рязанську землю. Але хвалився-погрожував повоювати всю Руську землю. І почав просити у князів рязанських дочок і сестер до себе на ложі. І хтось із заможних вельмож рязанських доніс безбожному цареві Батию, що є у князя Федора Юрійовича Рязанського княгиня з царського роду і що всіх прекрасніша вона красою тілесною. Цар Батий лукавий і немилостивий у невірстві своєму, розпалився в пожадливості своїй і сказав князеві Федору Юрійовичу: «Дай мені, княже, звідати красу дружини твоєї». Благовірний князь Федір Юрійович Рязанський посміявся і відповів цареві: «Не годиться нам, християнам, водити до тебе, безбожному цареві, дружин своїх на блуд. Коли нас здолаєш, тоді й нашими дружинами володітимеш». Безбожний цар Батий розлютився і образився й одразу наказав убити благовірного князя Федора Юрійовича, а тіло його вівся кинути на поталу звірам і птахам, та інших князів і воїнів кращих повбивав…».

Використовуючи уривок, виберіть у наведеному списку три правильні міркування.

Запишіть у таблицю цифри, під якими вони вказані

1) вторгнення на Русь військ Батия почалося взимку 1237 року.

2) невдовзі після загибелі Рязані удару військ Батия зазнали міста Володимиро-Суздальського князівства.

3) після розгрому Рязані на військо монголо-татар було скоєно напад дружини рязанського боярина Євпатія Коловрата

4) рухаючись через Чернігівське князівство, загін монголо-татар з ходу захопив і пограбував Козельськ.

6) захисники Новгорода зуміли витримати штурм міста війська Батия

Пояснення.

Вірно: 123. Йдеться про похід хана Батия на Русь, який розпочався у грудні 1237 р. із нападу на Рязанську землю. Героєм Рязанської землі був Євпатій Коловрат. Потім руйнування зазнало Володимиро-Суздальське князівство. невірно: 456, оскільки. Козельськ був розорений у 1238 р., а Чернігівське князівство було розорене у 1239 р.; монголи до Новгорода не дійшло 100 верст.

B7 № 2167. Прочитайте уривок із житійної літератури.

«… Цей князь Олександр народився від батька милосердного і людинолюбного, і найбільше - лагідного, князя великого Ярослава і матері Феодосії…<…>І гарний він був, як ніхто інший, і голос його – як сурма в народі, обличчя його – як обличчя Йосипа, якого єгипетський цар поставив другим царем у Єгипті, а сила його була частиною від сили Самсона, і дав йому бог премудрість Соломона, хоробрість же його - як у царя римського Веспасіана, який підкорив всю юдейську землю...<…>Почувши про таку доблесть князя Олександра, король Римської країни з північної землі подумав про себе: "Піду і завоюю землю Александрову". І зібрав силу велику, і наповнив багато кораблі своїми полками, рушив з величезним військом, пихкаючи духом ратним. І прийшов у Неву, п'яний безумством, і відправив послів своїх, запишавшись, у Новгород до князя Олександра, кажучи: "Якщо можеш, захищайся, бо я вже тут і руйную землю твою". Олександр же, почувши такі слова, розгорівся серцем, і ввійшов до церкви святої Софії, і, впавши навколішки перед вівтарем, почав молитися зі сльозами: "Боже славний, праведний, боже великий, сильний, боже праведний, що створив небо і землю і встановив. межі народів, ти наказав жити, не переступаючи чужих кордонів". І, пригадавши слова пророка, сказав: "Суди, господи, що скривдять мене і огорожі від тих, що борються зі мною, візьми зброю і щит і встань на допомогу мені". І, закінчивши молитву, він підвівся, вклонився архієпископу. Архієпископ був тоді Спіридон, він благословив його і відпустив. Князь же, вийшовши з церкви, осушив сльози і почав підбадьорювати свою дружину, кажучи: «Не в силі бог, а в правді. Згадаймо Піснотворця, який сказав: "Одні зі зброєю, а інші на конях, ми ж ім'я пана бога нашого покличемо; вони, повалені, впали, ми ж устояли і стоїмо прямо"». Сказавши це, пішов на ворогів із малою дружиною, не чекаючи свого великого війська, але сподіваючись на святу трійцю. …<…>Після того Олександр поспішив напасти на ворогів о шостій годині дня, і була січа велика з римлянами, і перебив їх князь безліч, а на обличчі самого короля залишив слід гострого списа свого. Проявили себе тут шість хоробрих, як він, чоловіків із полку Олександра. Перший – на ім'я Гаврило Олексич. Він напав на шнек і, побачивши королевича, тягнутого під руки, в'їхав до самого корабля сходами, якими бігли з королевичем; переслідувані ним схопили Гаврилу Олексича і скинули його зі схожих разом із конем. Але з божої милості він вийшов із води неушкоджений, і знову напав на них, і бився з самим воєводою посеред їхнього війська. Другий, на ім'я Сбислав Якунович, новгородець. Цей багато разів нападав на їхнє військо і бився однією сокирою, не маючи страху в душі своїй; і впали багато хто від руки його, і дивувалися силі та хоробрості його. Третій - Яків, родом полочанин, був спритним у князя. Цей напав на полк із мечем, і похвалив його князь. Четвертий – новгородець, на ім'я Меша. Цей піший із дружиною своєю напав на кораблі і потопив три кораблі. П'ятий – із молодшої дружини, на ім'я Сава. Цей увірвався до великого королівського золотоверхого намету і підсік стовп наметовий. Полиці Олександрові, бачивши падіння намету, зраділи…<…>На другий рік після повернення з перемогою князя Олександра знову прийшли із Західної країни і побудували місто на землі Олександровій. Князь Олександр незабаром пішов і зруйнував їхнє місто вщент, а їх самих - одних повісив, інших з собою повів, а інших, помилувавши, відпустив, бо був безмірно милостивий. Після перемоги Олександрової, коли переміг він короля, на третій рік, у зимовий час, пішов він з великою силою на землю німецьку, щоб не хвалилися, кажучи: "Підкоримо собі слов'янський народ". А було ними вже взято місто Псков і намісники німецькі посаджені. Він же незабаром вигнав їх із Пскова і німців перебив, а інших зв'язав і місто звільнив від безбожних німців, а землю їх повоював і спалив і полонених узяв безліч, а інших перебив. Німці ж, зухвалі, з'єдналися і сказали: "Ходімо, І переможемо Олександра, і захопимо його". Коли ж наблизилися німці, то провідали про них варти. А князь Олександр приготувався до бою, і пішли вони один проти одного, і вкрилося озеро Чудське безліччю тих та інших воїнів. Батько Олександра Ярослав прислав йому на допомогу молодшого брата Андрія з великою дружиною. Та й у князя Олександра було багато хоробрих воїнів, як у давнину у Давида-царя, сильних та стійких. Так і мужі Олександра справдилися духа ратного, адже були їхні серця як серця левів, і вигукнули: "О княже наш славний! Нині прийшов нам час покласти голови свої за тебе". Князь же Олександр підняв руки до неба і сказав: "Суди мене, боже, розсуди суперечку мою з народом неправедним і допоможи мені, господи, як у давнину допоміг Мойсею здолати Амалика і прадіда нашого Ярослава окаянного Святополка". Була тоді субота, і коли зійшло сонце, зійшлися противники. І була січа жорстока, і стояв тріск від копій, що ламаються, і дзвін від ударів мечів, і здавалося, що рушило замерзле озеро, і не було видно льоду, бо вкрилося воно кров'ю .... »

Використовуючи текст, виберіть у наведеному списку три правильні міркування.

Запишіть у таблицю цифри, під якими вони вказані