І краще будь один, ніж разом із ким потрапило. Краще голодувати ніж їсти будь-що. Світ чоловіка Не пий з ким потрапило омар хайям

<<Чтоб мудро жизнь прожить, знать надобно не мало,

І краще будь один, ніж разом із ким потрапило.>>

Омар Хайям про життя. Омар Хайям - Гіясаддін Абу-ль-Фатх Омар Ібн Ібрахім аль-Хайям Нішапурі кому не зрозуміло غیاث ‌الدین ابوالفتح عمر بن ابراهیم філософ, математик, астроном, астролог, геній расовий араб. є, насправді, Омар був персом, але всіма сприймається саме як араб.Поет і запійний алкоголік, водночас теолог і носій титулу «Стовп Віри» (Гіяс ад-Дін)(1048-1131)

<<Ранним утром, о нежная, чарку налей,
Пий вино і на чанг грай веселіше,
Бо життя коротке, бо немає повернення
Для тих, хто пішов звідси... Тому - пий!>>

Омар Хайям про себе.

Сучасники зверталися до нього - "Найвидатніший з мудрих!", так само "Наймудріший з великих!"

«Дурні мудрецем шанують мене,
Бачить бог: я не той, ким вважають мене,
Про себе та про світ я знаю не більше
Тих дурнів, що старанно читають мене.

Омар Хайям про Ніблерівців (шанувальників) <<Много лет размышлял я над жизнью земной.
Незрозумілого немає для мене під місяцем.
Мені відомо, що мені нічого не відомо, -
Ось останній секрет з осягнутих мною.>>

Омар Хайям

В імені відображено відомості про життя поета.

غیاث ‌الدین Гійяс ад-Дін - «Плечо віри», означає знання Корану.

ابوالفتح عمر بن ابراهیم Абу ль-Фатх Омар ібн Ібрагім - кунья. «Абу» – батько, «Фатх» – завойовник, «Омар» – життя, Ібрагім – ім'я батька.

خیام Хайям – прізвисько, лакаб – «наметовий майстер», посилання на ремесло батька. Від слова «хайма» – намет, від цього ж слова походить староруський «хамовник» – текстильник.

<<Чем ниже человек душой, тем выше задирает нос. Он носом тянется туда, куда душою не дорос.>>

Омар Хайям про ваші знайомі.

Хоча Хайям був не тільки теологом, але ще й математиком, лікарем, філософом і навіть астрономом, в історії він залишився, як автор циклу чотиривірш «Рубайят», в якому пройшовся і багатим, і бідним, і хворим на релігію головного мозку. << Я познание сделал своим ремеслом,

Крім смерті, зав'язаної мертвим вузлом.>>

Омар Хайям

В алгебрі він побудував класифікацію кубічних рівнянь та дав їх розв'язання за допомогою конічних перерізів. <<Ад и рай в небесах, уверяют ханжи
Я, зазирнувши, переконався в брехні.
Пекло і рай не кола в палаці світобудови -
Пекло і рай - це дві половинки душі.>>

В Ірані Омар Хайям відомий також створенням більш точного порівняно з європейським календарем, який офіційно використовувався з XI століття.

Омар Хайям один з моїх кумирів.

Омар Хайям Мудрості життя 1 Омар Хайям Мудрості життя 2 Омар Хайям Мудрості життя 3 Омар Хайям Мудрості життя 4 Омар Хайям Мудрості життя 5 Омар Хайям Мудрості життя 7 Омар Хайям мудрості життя 8 Омар Хайям мудрості життя 8 омар Хайям мудрості життя 8 Хроніка легенди 1 Серія
Творчість Хайяма

Все, що ми бачимо, - видимість тільки одна.
Далеко від поверхні світу до дна.
Вважай несуттєвим явне у світі,
Бо таємна сутність речей – не видно.
Переклад Германа Плісецького

Я пізнання зробив своїм ремеслом,
Я знайомий з найвищою правдою і з низьким злом.
Всі тугі вузли я розплутав у світі,
Окрім смерті, зав'язаної мертвим вузлом.
Переклад Германа Плісецького

Один завжди ганебний працю - звеличувати себе,
Та чи ти великий і мудрий? - зумій запитати себе.
Прикладом служать нехай очі - величезний бачачи світ,
Вони не ремствують від того, що їм не бачити себе.
Переклад Б. Голубєва

Хоч мудрець - не скупець і не збирає добра,
Погано у світі та мудрому без срібла.
Під парканом фіалка від жебрацтва нікне,
А багата троянда червона та щедра!
Переклад Германа Плісецького

Хтось мудрий вселяв, що задрімав мені:
«Прокидайся! Щасливим не станеш уві сні.
Кинь ти це заняття, подібне до смерті,
Після смерті, Хайям, відіспішся цілком!
Переклад Германа Плісецького

Благородство стражданням, друже, народжене,
Стати перлиною - чи всякій краплі дано?
Можеш все втратити, збережи тільки душу, -
Чаша знову наповниться, було б вино.
Переклад Гліба Семенова

Той, хто з юності вірить у свій розум,
Став у гонитві за істиною сухий і похмурий.
Той, хто претендує з дитинства на знання життя,
Виноградом не ставши, перетворився на родзинки.
Переклад Германа Плісецького

Чи довго ти будеш догоджати всяким худобам?
Тільки муха за харч може душу віддати!
Кров'ю серця харчуйся, але будь незалежним.
Краще сльози ковтати, ніж недоїдки.
Переклад Гліба Семенова

Ти скажеш це життя - одну мить.
Її цінуй, у ній черпай натхнення.
Як проведеш її, так і пройде,
Не забувай: вона – твоє творіння.
Переклад К. Арсеневої та Ц. Бану

Від удаваної любові - вгамування немає,
Хоч як світить гнилушка - горіння немає.
Вдень і вночі закоханому немає спокою,
Місяцями хвилини забуття немає!
Переклад Гліба Семенова

Чим за спільне щастя без сенсу страждати -
Краще щастя комусь близькому дати.
Краще друга прив'язати до себе добротою,
Чим від пут людство звільняти.
Переклад Германа Плісецького

Щоб мудро життя прожити, знати треба чимало,
Два важливі правила запам'ятай для початку:
Ти краще голодуй, ніж будь-що,
І краще будь один, ніж разом із ким потрапило.
Переклад Осипа Румера

До таємниць ти не пускай негідника - їх приховуй,
І секрети бережи від дурня - їх приховуй,
Подивися на себе між людей, що проходять,
Про надії мовчи до кінця - їх приховуй!
Переклад Н. Тенігіної

Я знаю цей вид пихатих ослів:
Порожні, як барабан, а скільки голосних слів!
Вони – раби імен. Склади собі лише ім'я,
І повзати перед тобою кожен із них готовий.
Переклад Осипа Румера

Тільки суть, як гідно чоловіків, кажи,
Лише відповідаючи – слів пан – говори.
Юшка два, а мова дана одна не випадково -
Двічі слухай і раз лише один – кажи!
Переклад Н. Тенігіної

Вино заборонено, але є чотири "але":
Дивлячись хто, з ким, коли й у міру п'є вино.
За дотримання цих чотирьох умов
Всім розсудливим вино дозволено.
Переклад Осипа Румера

Не личить добрих людей ображати,
Не личить, як хижак у пустелі, гарчати.
Не розумно похвалятись здобутим багатством,
Не личить за звання себе почитати!
Переклад Н. Тенігіної

Змінюємо річки, країни, міста...
Інші двері... Нові роки...
А нікуди нам від себе не подітися,
А якщо подітися – тільки в нікуди.
Переклад І. Налбандяна

Визнаєш перевагу інших, значить - чоловік,
Якщо господар у вчинках своїх, значить – чоловік.
Честі немає в приниженні того, хто повалений,
Добрий до тих, що впали в нещасті їх, значить - чоловік!
Переклад Н. Тенігіної

Якщо млин, лазню, розкішний палац
Отримує в подарунок дурень і негідник,
А гідний іде в кабалу через хліб
Мені начхати на твою справедливість, творець!
Переклад Германа Плісецького

Ти, Всевишній, по-моєму, жадібний і старий.
Ти завдаєш рабу за ударом удар.
Рай - нагорода безгрішним за їхнє послух.
Дав би щось мені не в нагороду, а в дар!
Переклад Германа Плісецького

Краще пити і веселих красунь пестити,
Чим у постах та молитвах спасіння шукати.
Якщо місце в пеклі для закоханих та п'яниць,
То кого ж накажете до раю допускати?
Переклад Германа Плісецького

Кохання - фатальне лихо, але біда - з волі Аллаха.
Що ж ви заперечує те, що завжди - з волі Аллаха.
Виникла і зла, і добра черга - з волі Аллаха.
За що ж нам громи та полум'я Суду – з волі Аллаха?
Переклад Володимира Державіна

Душою ти безбожник з Писанням у руці,
Хоч визубрив літери в кожному рядку.
Без толку ти на землю головою вдаряєш,
Вдар краще обзем всім тим, що в голові!
Переклад Олександра Щербакова

Коли б я володів був над цим небом злим,
Я б поламав його і замінив іншим,
Щоб не було перешкод прагненням шляхетним
І людина могла жити, тугою не мучимо.
Переклад Германа Плісецького

Ніхто не бачив ні раю, ні геєни;
Чи повернувся хто звідти у світ наш тлінний?
Але ці привиди безплідні для нас
І страхів і надій джерело незмінне.
Переклад Осипа Румера

Той, хто світ підносить щасливчикам у дар,
Решті за ударом завдає удару
Не журись, що менше за інших веселився,
Будь задоволений, що найменше постраждав.
Переклад Германа Плісецького

Тому що істина вічно йде з рук
Не намагайся зрозуміти незрозуміле, друже!
Чашу в руки бери, залишайся невігласом
Немає сенсу, повір, у вивченні наук!
Переклад Германа Плісецького

«Пекло і рай - у небесах», - стверджують ханжі.
Я зазирнувши в себе, переконався в брехні:
Пекло і рай - не кола в палаці світобудови,
Пекло та рай – це дві половинки душі.

Будь обережний - доля-лиходійка поряд!
Меч часу гострий, не будь верхоглядом!
Коли доля тобі покладе в рот халву,
Обережися-не їж... У ній цукор змішаний з отрутою.
Переклад Германа Плісецького

Люди, які вважають, що самота = нещастя, і тому намагаються перезнайомити всіх своїх «одиноких» знайомих, гідні окремої задовбашки, але зараз йтиметься не про них, а якраз про тих, з ким вони мене намагаються звести.

Так, А., мене теж бентежить наша різниця у зростанні. Велике спасибі за компліменти на кшталт «Ну ні #$я собі ти здорова!», адже зріст 170 сантиметрів - це неймовірно багато для дівчини, і те, що ти опинився на голову нижче за мене, це теж моя проблема, незважаючи на те, що я навіть прийшла у балетках про всяк випадок.

Так, Ст, це татуювання. Так, під одягом ще є. І пірсинг також. Я дуже рада, що ти вважаєш це «гидотою» і що дівчина по-твоєму винна і повинна мати чисту шкіру. Червона помада - доля повій? Дуже цікава теорія щодо впливу макіяжу на професію. Хочеш одружитися з дівницею? Ех, я б ось теж хотіла чистого та непорочного юнака, але де такого взяти?

Ні, М., я не знущаюся, і це не сарказм. Я справді знаходжу твою роботу на заводі дуже цікавою. Мабуть, ти дуже господарський, можеш і поличку повісити, і машину полагодити. На відміну від усіх цих «худих педиків у сорочках», яких вибирають дівчата, а нормальні хлопці страждають на самоті. Ну як на самоті, в товаристві горілки та коханої мами. Адже вся зарплата йде на першу, а винна у всьому друга, раз не бере за ручку і не веде сина на посаду директора «Газпрому».

Добре-добре, К., я вже після десятого опису твоїх постільних втіх з колишніми зрозуміла, що мені дістався звір, самець і мачо. Шкода тільки, я не директор порностудії, можливо, в такому разі в нас трапилося б і друге «побачення».

Р., я дуже вдячна тобі за те, що ти такий прогресивний фемініст, не платиш за дівчину і навіть двері не притримуєш, ну так і я, як сильна та незалежна жінка, не хочу витрачати свої гроші на дешеве пиво та квитки на черговий шедевр російський кінематограф. Що я гуглю? Середні розцінки повій містом. Якщо ти вимагаєш від мене сексу на першому побаченні, тому що все ж таки заплатив за кіно, я хочу порахувати, скільки ще тижнів нам треба буде в нього ходити.

Так, С., який здавався мені в листуванні розумним та інтелігентним хлопцем, я на повному серйозі пропоную тобі провести перше побачення в мене вдома. Так-так, саме як у «тупих американських фільмах, де там чувак запрошує телицю, готує їй пожерти, а потім вино-кіно-доміно, ги-ги-ги». Хоча знаєш, щось я вже передумала.

Хлопці, зрозумійте, самотність – це не прокляття, не кошмар та не жах, від якого терміново треба рятувати. Я доросла жінка, гарна та розумна. Так, я не хочу вас образити, тому погоджуюсь на всі ці «побачення» тільки з ввічливості. Точніше, погоджувалася, бо ви та ваші кандидати мене вже задовбали. Зустрічайтеся із цими «чоловіками мрії» самі, а від мене відчепіться.

Образ великого поета Сходу Омара Хайяма овіяний легендами, а біографія сповнена таємниць та загадок. Стародавній Схід знав Омара Хайяма насамперед як видатного вченого: математика, фізика, астронома, філософа. У сучасному світі Омар Хайям відомий як поет, творець оригінальних філософсько-ліричних чотиривіршів — мудрих, сповнених гумору, лукавства і зухвалості рубаї.

Рубаї - одна з найскладніших жанрових форм таджицько-перської поезії. Обсяг рубаї - чотири рядки, три з яких (рідко чотири) римуються між собою. Хайям – неперевершений майстер цього жанру. Його рубаї вражають влучністю спостережень і глибиною розуміння світу і душі людини, яскравістю образів та витонченістю ритму.

Живучи на релігійному сході, Омар Хайям думає про Бога, але рішуче відкидає всі церковні догми. Його іронія та вільнодумство відбилися у рубаї. Його підтримували багато поетів свого часу, але через страх переслідувань за вільнодумство і богохульство вони приписували і свої твори Хайяму.

Омар Хайям — гуманіст, для нього людина та її душевний світ понад усе. Він цінує задоволення та радість життя, насолоду від кожної хвилини. А стиль викладу давав можливість висловлювати те, чого не можна було сказати вголос відкритим текстом.

15 глибоких і неперевершених цитат Омара Хайяма про людину, щастя та кохання:

Гарним бути - не означає їм народитися,
Адже красі ми можемо навчитися.
Коли красива душею Людина –
Яка зовнішність може з нею зрівнятися?

Чим нижча людина душею, то вище задирає ніс.
Він носом тягнеться туди, куди душею не доріс.

Хто життям битий, той більшого досягне.
Пуд солі, що з'їв вище, цінує мед.
Хто сльози лив, той щиро сміється.
Хто вмирав, той знає, що живе!

В одне вікно дивилися двоє. Один побачив дощ та бруд.
Інший - листя зеленої в'язь, весну та небо блакитне.
В одне вікно дивилися двоє.

Ми джерело веселощів - і скорботи копальні.
Ми містище кепські - і чисте джерело.
Людина, немов у дзеркалі світ – багатолик.
Він мізерний - і він же безмірно великий!

Як часто, у житті помиляючись, втрачаємо тих, ким цінуємо.
Чужим сподобатися, намагаючись, часом від ближнього біжимо.
Підносимо тих, хто нас не вартий, а найвірніших зраджуємо.
Хто нас так любить, ображаємо, і самі вибачення чекаємо.

Ми більше в цей світ повік не потрапимо,
повік не зустрінемося з друзями за столом.
Лови ж кожна мить, що летить, -
його не підстерегти вже ніколи потім.

Не заздри тому, хто сильний і багатий,
за світанком завжди настає захід сонця.
З цим життям коротким, рівним вдиху,
Звертайся, як із цією тобі напрокат.

Я думаю, що краще самотнім бути,
Чим жар душі «комусь» дарувати.
Безцінний дар віддавши будь-кому,
Рідного зустрівши, не зумієш полюбити.

Чи не смішно весь вік по копійці збирати,
Якщо вічне життя все одно не купити?
Це життя тобі дали, мій любий, на якийсь час, -
Постарайся ж часу не прогаяти.

Дарувати себе – не означає продавати.
І поруч спати – не означає переспати.
Не помститися - значить все пробачити.
Не поруч бути - значить не любити.

Можна спокусити чоловіка, у якого є дружина, можна спокусити чоловіка, який має коханку, але не можна спокусити чоловіка, у якого є кохана жінка.

Щоб мудро життя прожити, знати треба чимало,
Два важливі правила запам'ятай для початку:
Ти краще голодуй, ніж будь-що,
І краще будь один, ніж разом із ким потрапило.

Не роби зла - повернеться бумерангом,
Не плюй у колодязь - воду питимеш,
Не ображай того, хто нижчий за ранг,
А раптом доведеться щось просити.
Не зраджуй друзів, їх не заміниш,
І не втрачай коханих - не повернеш,
Не бреши собі - з часом перевіриш,
Що цією брехнею сам себе ти зраджуєш.

Зірвана квітка має бути подарована, розпочатий вірш - дописано, а кохана жінка - щаслива, інакше й не варто було братися за те, що тобі не під силу.

Жарознижувальні засоби для дітей призначаються педіатром. Але бувають ситуації невідкладної допомоги за лихоманки, коли дитині потрібно дати ліки негайно. Тоді батьки беруть на себе відповідальність і застосовують жарознижувальні препарати. Що можна давати дітям грудного віку? Чим можна збити температуру у старших дітей? Які ліки найбезпечніші?

За багато тисячоліть існування людей землі загальнолюдська культура накопичила багаті знання у сфері особливостей взаємовідносин між членами суспільства. Як сказав один із східних мудреців, «Краще голодувати, аніж є, що потрапило», краще залишитися на самоті, ніж спілкуватися з негідними.

Хто сказав ці слова?

Слова "Краще голодувати, аніж є, що потрапило", "краще бути одному, ніж серед нерівних тобі людей" належать перу відомого східного поета Омара Хайяма.

Родом він був із Персії, жив близько тисячі років тому, прославив себе як відомий математик та астроном. Протягом усього свого життя Омар Хайям писав короткі чотиривірші, які називалися рубаї.

У цих віршах він висловлював свою життєву філософію. Будучи поетом мусульманської культури, не розділяв частини віровчальних положень цієї релігії: скептично ставився до божественному задуму Аллаха, вдавався песимізму, спостерігаючи собі приклади несправедливості і пороку.

Філософія східного поета

За своєю життєвою позицією він, швидше за все, близький до діячів епохи Відродження, які також прагнули всім своїм життям довести право людини самостійно будувати свою долю і змінювати навколишній світ.

Власне, вірші Омара Хайяма отримали своєрідне «друге народження» саме в західному світі, коли позаминулому столітті їх став перекладати англійською мовою один із західних поетів. Завдяки інтересу до особистості далекого перського автора, були заново відкриті та його математичні та астрономічні досягнення, тому сьогодні ім'я цієї людини відоме будь-якому освіченому любителю словесності.

«Краще голодувати, аніж є, що потрапило»: краще, виходить, одному? Що означає ця фраза?

Маленьке рубаї О. Хайяма, в якому вказується, що потрібно ретельно вибирати собі коло друзів, стало предметом суперечки вже досить давно. Адже людина - істота соціальна, вона живе у спілкуванні з собі подібними, тому часто самотність для неї нестерпна.

Чому ж поет давнини пропонує усамітнення як рятівний острівець спокою для кожного з нас?

Постараємось відповісти на це запитання.

Зауважимо, що цей вірш (як твір істинного філософа) містить логічну дилему: «бути з ким потрапило» або «бути одному» (цитуємо останній рядок вірша: «Краще будь один, ніж разом з ким потрапив»).

Безумовно, альтернатива варта: чим спілкуватися з тими, хто тебе ніколи не зрозуміє і не оцінить, чи не краще побути в мовчанні та роздумі? Адже такий варіант буде найкращим для всіх, чи не так?

Іноді О. Хайяма звинувачують у зайвій зарозумілості, адже його фраза: «Краще голодувати, ніж є, що завгодно» краще нікому не робить. Що ж? Невже поет закликає нас утримуватись від їжі?

Ні, він, швидше за все, вчить нас розбірливості в їжі (що загалом дуже актуально для нас, людей 21 століття). Краще поголодати, ніж з'їсти продукти з ГМО, краще утриматися від їжі, ніж харчуватися товарами "Макдоналдса".

У їжі та у виборі друзів потрібно бути розбірливими, тоді на вас не чекатимуть тяжкі захворювання і люди, які знаходяться поряд з вами, не зрадять у скрутну хвилину.

Поет все-таки має рацію. І це мудрість, що йде з глибини віків.

Наскільки актуальною є сьогодні східна мудрість?

І афоризми актуальні завжди - і 1000 років тому, і сьогодні, у наш час комп'ютерних технологій. Людина залишається людиною, тому й тихі рубаї О. Хайяма завжди знайдуть свого читача. А в наш час, коли короткі висловлювання сприймаються набагато краще, ніж багатотомні твори Толстого та Достоєвського, тим паче.

Тому читайте безсмертного перського поета та отримуйте насолоду від його творів! А найголовніше – шукайте собі коло справжніх друзів, які б вас розуміли та цінували!

Вино пити – гріх? Подумай, не поспішай!
Сам проти життя явно не гріши.
В пекло посилати через вино та жінок?
Тоді в раю, мабуть, ні душі.

* * *
Якщо млин, лазню, розкішний палац
Отримує в подарунок дурень і негідник,
А гідний йде в кабалу через хліб –
Мені начхати на твою справедливість, творець!

* * *
Я в мечеть не за праведним словом прийшов,
Не прагнучи долучитися до основ прийшов,
Минулого разу я поцупив молитовний килимок,
Він стерся до дірок – я за новим прийшов.

* * *
«Треба жити, – нам твердять, – у постах та праці.
Як живете ви – так і воскреснете – де!»
Я з подругою та чашею вина нерозлучний, -
Щоб так і прокинутись на страшному суді.

* * *
«Пекло і рай – у небесах», - стверджують ханжі.
Я зазирнувши в себе, переконався в брехні:
Пекло і рай - не кола в палаці світобудови,
Пекло та рай – це дві половинки душі.

* * *
Не благай про кохання, безнадійно кохаючи,
Не брід під вікном у коханої, сумуючи.
Немов жебраки дервіші, будь незалежним –
Може статися, тоді й тебе полюблять.

* * *
Не заздри тому, хто сильний і багатий.
За світанком завжди настає захід сонця.
З цим життям коротким, рівним зітхання,
Звертайся, як із цією тобі напрокат.

* * *
Деколи хтось гордо кидає погляди: «Це – я!»
Прикрасить золотом свої нагороди: "Це - я!"
Але тільки підуть на лад його справи,
Раптом смерть виходить із засідки: «Це – я!»

* * *
О душа! Ти мене перетворила на слугу.
Я твій гніть відчуваю на кожному кроці.
Для чого я народився на світ, якщо у світі
Все одно нічого змінити не можу?

* * *
З усього, що аллах мені для вибору дав,
Я вибрав черствий хліб і убогий підвал,
Для спасіння душі голодував і страждав, -
Ставши жебраком, багатшим став.
* * *
Хай буде зі мною любов і вино!
Будь, що буде: безумство, ганьба – все одно!
Чому бути суджено - неминуче буде,
Але не більше, ніж бути суджено.

* * *
Багато сект нарахував я в ісламі. З усіх
Я вибрав собі секту любовних втіх.
Ти мій Бог! Подаруй мені радості раю.
Злитися з богом, коханням палаюча, - не гріх!

* * *
Під цим небом життя - мук низка,
А чи пожалкуватиме вона над нами? Ніколи.
О ненароджені! Коли б про наші муки
Вам довелося дізнатися, чи не йшли б ви сюди.

* * *
Якщо бог не почує мене у висоті –
Я молитви зверну до сатани.
Якщо богові мої бажання неугодні –
Значить, диявол вселяє бажання мені!

* * *
Я в глечик націдив молодого вина,
Він вибалтувати таємниці мені почав п'яний:
"Був я шахом і чашу тримав золоту,
А тепер став глечиком і гріш мені ціна".

* * *
У цьому примарному світі втрат і тіней,
З чим порівняти тебе - думав я багато днів.
І вирішив, що обличчя твоє сонця світліше,
Що прекрасний твій стан кипариса стрункішою.

* * *
Кумире мій, виліпив тебе гончар,
Що перед тобою місяць своїх соромиться чар.
Інші до свята себе нехай прикрашають,
Ти – свято прикрашати собою маєш дар.

* * *
Немає у світу початку, кінця йому немає,
Ми підемо назавжди - ні імен, ні прийме.
Цей світ був до нас і навіки буде,
Після нас простоїть ще тисячу років.

* * *
Запитав у чаші я, притулившись до неї вустами:
"Куди веде мене черга ночей та днів?"
Не відриваючи вуст, відповіла мені чаша:
"Ах, більше в цей світ ти не повернешся. Пий!"

* * *
П'ю я тільки з друзями - майте на увазі,
Пити вино – так написано мені на роду.
Сам Господь написав, і тому покинути
Не можу. Бо ці його підведу.

* * *
Жебрак уявляє себе шахом, напившись вина.
Левом лисиця стає, якщо п'яна.
Захмеліла старість безтурботна, як юність,
П'яна юність, як старість, розумна.

* * *
Ти при всіх на мене накликаєш ганьбу;
Я безбожник, я п'яниця, мало не злодій!
Я готовий погодитись з твоїми словами.
Але чи гідний виносити вирок?

* * *
Один Телець висить високо на небі,
Інший своїм хребтом підтримує порох.
А між обома тільцями, - подивіться, -
Яка безліч ослів пасе Аллах!

* * *
Я навчу тебе, як усім прийтись до вподоби,
Посмішки розточуй ліворуч і праворуч,
Євреїв, мусульман та християн хвали -
І добру собі набудеш ти слави.

* * *
Бог дає, Бог бере - ось і вся тобі оповідь,
Що до чого – залишається загадкою для нас.
Скільки жити, скільки пити - відміряють на око,
Та й то намагаються недолити щоразу.

* * *
Жорстока доля, наші плани краху.
Час настане - і тіло покине душа,
Не поспішай, посидь на траві, під якою
Скоро лежатимеш, нікуди не поспішаючи.

* * *
Океан, що складається з крапель, великий.
З порошин складається материк.
Твій прихід та догляд – не мають значення.
Просто муха у вікно залетіла на мить.

* * *
Світом правлять насильство, злість і помста,
Що ще на землі є?
Де щасливі люди в озлобленому світі?
Якщо є – їх на пальцях легко перерахувати.

* * *
На жаль, не багато днів нам тут побути дано,
Прожити їх без кохання та без вина – грішно.
Не варто міркувати, світ цей старий чи молодий:
Якщо судилося піти - чи не нам все одно?

* * *
Ні від життя мого, ні від смерті мого
Світ багатший не став і не стане біднішим.
Затримаюся ненадовго в обителі цій
І піду, нічого не дізнавшись про неї.

Фото: Sergejs Rahunoks/Rusmediabank.ru

Всім відомі заїжджені до лиску рядки Омара Хайяма: «Щоб мудро життя прожити, знати треба не мало, два важливі правила запам'ятай для початку: ти краще голодуй, ніж будь-що, і краще будь один, ніж разом з ким попало». Люди роблять їх гаслом свого життя. Але чи приносить це щастя, питання…

На мою думку, твердження спірне. Я хочу не те, щоб посперечатися з великим східним мудрецем, а просто подивитися на цей вислів з погляду сьогоднішньої реальності. Прекрасно бути ідеалістом, чекати великого кохання, в якому все буде прекрасно, харчуватися тільки корисними та якісними продуктами, але не всім це під силу і по кишені, між іншим. Давайте дивитися правді у вічі.

Мені здається, назріла необхідність написати рубаї-спростування цій затасканій істині, яку беруть на озброєння ті, хто не хоче працювати над стосунками та живе у вигаданому ідеальному світі. І страждає від цього, між іншим, тому що цей світ, придуманий Хайямом і виданий як істина в останній інстанції, зовсім не схожий на те, що нас оточує.

А що насправді?

Коли я читаю це рубаї Омара Хайяма, я його уявляю. І розумію, що він сам, мабуть, написав ці рядки в хвилину розчарування та болю, від гіркого розуміння неможливості змінити світ і зробити його досконалим. Можливо, навіть від злості та безсилля досягти своєї нереальної мрії. Але в результаті вийшла ідеальна формула, яку багато людей зробили принципом свого життя.

Між іншим, «цар філософів Сходу та Заходу» народився в сім'ї ремісника і ніколи б не став перебирати харчами, і їв би, як і всі інші ремісники «що завгодно», тобто те, що дістанеться, якби його не запросили до палацу султана Малик-шаха як наближеного. Султан доручив астроному спорудження найбільшої у світі обсерваторії та дозволив займатися математикою та поезією. Просто казково ідеальні умови! Чому б і не вигадати ідеальну формулу мудрого життя.

Але Хайям був «найвченішим чоловіком століття», «наймудрішим з мудреців»… А чи можемо ми похвалитися тим самим? Більшість із нас є тим самим ремісником, який виготовляє намети і не щодня має ікру, щоб намастити її на хліб із олією. Подивіться правді у вічі, нарешті, і перестаньте міряти себе ідеальними мірками східного мудреця.

Що ми маємо насправді?
Натовпи зовсім неідеальних, незручних, неприємних, чужих та сумнівних особистостей.
Неякісна їжа: генномодифікована, нітратна, штучна, сурогатна, прострочена, отруєна.
Огидна екологія.
Складні взаємини з людьми (практично з усіма, навіть найкращими, на перший погляд).
Недосконалість світу, людей, себе.
Боротьба за виживання у прямому та переносному значенні слова, яка не додає людям емпатичності.
Перегони за грошима, статусом, престижем, славою – вічне змагання та зіткнення інтересів.

До речі, султан Омару Хайяму пропонував стати правителем його рідного міста Нішапура. Але далекоглядний мудрець, чудово розуміючи, що йому доведеться мати справу з повсякденними міськими проблемами та їх вирішенням, з людьми, простими та неідеальними, які відрізнялися від його багатих та могутніх покровителів, і відмовився від цієї пропозиції. Хто знає, як склалося б життя мудреця, якби йому не пощастило на дружбу з сильними цього світу і залишись би він поетом серед звичайних ремісників.

Категоричність та максималізм чи толерантність та толерантність?

Ще складніше, ніж з якістю їжі, справа з людьми, які нас оточують. З тими, кого ми не обираємо (нашими родичами) та з тими, з ким пов'язуємо своє життя, одного разу назвавши коханими. На жаль, людству нема чим особливо похвалитися у сфері покращення. Звичайно, ми вже трохи культурніші, ніж неандертальці, але дикості у нашому житті вистачає. Причому на звичайнісінькому побутовому рівні. Ми й самі можемо бути легко віднесені до тих, кого Омар Хайям у своєму вірші називає «ким попало».

Ідеальних людей не існує і це чудово, як на мене. Кожна людина, яка нас оточує, хоч колись та потрапить у розряд непотрібних, незручних, незатишних для когось. Що ж нам тепер не жити? Ізолюватися один від одного і чекати на ідеальних партнерів і досконалих відносин? Той же східний мудрець вже в іншому вірші знову максималістськи стверджує: «Хто живе з синицею в руках, свою жар-птах точно не знайде». Дякую, дідусю Хайям. Друкував! "Точно не знайде?!" Типун тобі на язик, старий! Ти ж усі крильця нам відрубуєш.

Наслідуючи таку пораду, можна все життя ганятися за міфічним журавлем, так і не зрозумівши, що та синиця, яку пропонувалося тримати в руках і яка здавалася сірою і незначною, і була нашим справжнім журавлем. Буває й таке!

А може, нам варто не за журавлями ганятися, а за коханням. За теплом та співзвуччям, за людьми, яким ми могли б віддати частину своєї душі та допомогти стати щасливими. Нехай ці синиці, на чийсь погляд, здадуться не такими блискучими, впливовими та високими, але це будуть близькі нам люди.

Кохання і дружба - це ж не пошук приємних людей, це близькість, в якій може бути все: радість і щастя, приємні та не дуже приємні моменти, добрі та не надто добрі слова та вчинки.

Кохання – це не ідеальна красива казка, яка приносить лише радість та легкість, це саме життя з усіма своїми складнощами, протиріччями, помилками та сумнівами. Кохання не буває ідеальним, але якщо воно є у вашому серці, навіть найбільші складності переборні.

Любов дає нам віру в себе і людей, хоч би якими неідеальними вони були. До речі, іноді ми навіть більше любимо тих, хто далекий від ідеалу. Любимо не через те, що вони літають як журавлі. А просто через те, що вони є на світі. Деколи важко пояснити, за що ми їх любимо. Але це єдине, що робить нас по-справжньому мудрими та щасливими.

Бідолашний, чи думав він, що його рубаї все раптом візьмуть на озброєння в буквальному сенсі і виправдовуватимуть ними своє невміння спілкуватися з людьми і бути терпимими до них і толерантними. Запитати б у Хайяма: «А що якщо коханий зробить щось неприємне для мене, поведеться як «хто потрапило», образить, у дурню зіграє, унітаз забризкає… Мені що його одразу в синиці записати? Викинути зі свого життя і знову голодувати наодинці?»

Цікаво, щоб старий відповів…

Краще вже голодувати, ніж будь-що;
Бути краще одному - ніж разом із ким потрапило!

Ми зачитуємося віршами Омара Хайяма, не підозрюючи про те, що ця дивовижна людина стояла біля витоків алгебри, розвивав астрономію та сестру її, астрологію. Його великим відкриттям стала астрологія харчування: він перший склав кулінарну книгу для знаків Зодіаку і винайшов безліч чудових рецептів.

Єдина дитина в сім'ї багатого ремісника, Омар, ім'я якого перекладається як "життя", було сенсом існування для батьків. Життя його до двадцяти років було привільним і приємним. У медресі його навчали найкращі вчителі - математики, філософи, медики, астрономи та астрологи, він із задоволенням займався науками, писав перші, ще невмілі вірші і, як і всі поети, нехтував прозою життя. Якщо вдома йому й доводилося іноді заглянути на кухню - то тільки для того, щоб отримати від матері смачне частування. Але, як-то кажуть, все хороше рано чи пізно закінчується. Після смерті батьків Хайяму довелося тікати з Нішапура, залишивши досить значний стан батька на пограбування.

У полотняному заплечному мішку втікача лежало лише кілька найбільш цінних книг та невеликий запас продуктів. Він вирушив у дорогу, розраховуючи лише на свої сили та витривалість. Коли збиті ноги благали про привал, а голова кружляла від спеки, вдалині з'явився самотній будинок біля дороги. На його порозі сидів старець, який сильно нагадав батькові Омару. - Зайди, мандрівнику, - сказав старий, не чекаючи ні участі, ні відмови.
- Є в тебе вода, тату? - Омар сів поруч із ним на поріг.
- У мене є все. Але немає сил, щоб підтримати своє бідне життя, – повільно промовив старець.
Омар уважно оглянув співрозмовника і зрозумів, що той вмирає від виснаження. Хлопець підхопив старого під пахви, відніс до будинку і поклав на лежанку. Збігав до арика, приніс води, напоїв старця, а потім пішов на кухню... І ось тут-то вперше пошкодував про те, що гадки не має, як треба готувати їжу!

Але робити нічого - побоювання, що старий може на його очах померти від виснаження, змусило його діяти негайно. Омар знайшов у коморі важкий шматок яловичини, нарізав його, радіючи, що смужки виходять тонкими. Розвів вогонь і поставив гріти важкий мідний казан. Згадавши, що у батьківському будинку м'ясо подавалося неодмінно з овочами, подався на город.
Омар раптом відчув дивне натхнення - ніби завжди знав, що йому слід робити, тільки трохи забув. Повернувшись у кухню, вже впевнено взявся за справу... Він згадав вчення Ібн Сини, який стверджував, що суміш часнику, вина та соєвого соусу швидко повертає людині втрачені сили, зрозумів, що м'ясо - поживний продукт, - витримане в цій цілющій суміші, вийде ще смачніше і корисніше і стане для виснаженого старого справжніми ліками. Незабаром яловичина була готова...
Посоливши, скуштувавши шматочок м'яса з дрібкою овочевого гарніру, Омар сам вразився, як смачно вийшло! З гордовитою усмішкою виклав м'ясо та овочі в невелику миску і відніс старому. Той скуштував:
- О-о-о, синку! Та у тебе справжній дар! — і, похитуючи сивою головою, глянув на юнака.
- Я готую вперше, - опустив очі Омар. - Ну, бачив пару разів, як мама і служниці вовтузяться з м'ясом... Але мені сподобалося це заняття!

Старий жадібно, не випустивши ні шматочка, з'їв частування. Омар теж за дві секунди спустошив свою миску, склавши долоні, короткою молитвою подякував Аллаху за притулок і хліб насущний і звернувся до господаря:
– Я вивчив у медресі чимало медичних трактатів. І часто відвідувала мене думка, що їжа – найкращі ліки від усіх хвороб. Великий Ібн Сіна не встиг дати цій науці гідного розвитку, але мені здається, я зможу продовжити і завершити розпочату справу...
- Та обдарує тебе Аллах успіхом, синку!
Через кілька місяців Хайям залишив гостинний будинок біля дороги, залишивши на диво зміцнілого і помолодшого старого в доброму здоров'ї, і продовжив свій шлях. Влаштувавшись в Ісфахані, він продовжив заняття математикою, написав свої перші рубай і при цьому захоплено вчився готувати, збирав та вдосконалював старовинні рецепти!

Чутки про Омара Хайяма - людину, яка вміє готувати дивовижні страви, рознеслися по всьому Ісфахану. Якось сам великий султан Малікшах прислав до поета свого візира з пропозицією стати придворним надіймом.
Наступні десять років він влаштовував для повелителя пишні прийоми, різноманітні розваги, винаходив нові приголомшливі рецепти і розробив таблиці астрологічного харчування, у яких докладно розписав, яку їжу слід є представникам різних знаків Зодіаку. (Ця праця принесла йому воістину всесвітню популярність - навіть сьогодні її таблицями користуються астрологи багатьох східних країн!)
Після смерті повелителя Омар Хайям залишив палац і вирушив до Бухари, де до останнього дня займався будівництвом обсерваторії, спостереженням світил, уточнював свої розрахунки в створеній ним новій науці - астрології харчування. Помер він у глибокій старості зі щасливою усмішкою на вустах, складаючи коментарі до лікувальних дієт.

Яловичина від Хаяма

яловича вирізка 450 г
соняшникова олія 4 ст. л.
редис 10 шт.
огірок 1 шт.
часник 4 зубчики
темний соєвий соус 8 ст. л.
сухий херес 4 ст. л.
цукор 4 ч. л.
тертий корінь імбиру 1 ч. л.
сіль за смаком

Часник очистити, пропустити через прес, злегка посолити. Змішати в мисці розчавлений часник, соєвий соус, додати|добавляти| херес. Всипати в одержану суміш цукровий пісок. Збивати до розчинення цукру. М'ясо вимити, обсушити, нарізати тонкими смужками. Залити приготованим маринадом та залишити на 12 годин. У глибокій сковороді підігріти олію та покласти м'ясо. Смажити на сильному вогні, постійно помішуючи протягом 5-7 хвилин. Нарізати тонкими смужками свіжий огірок. Змішати огірки з редькою, посолити, посипати імбиром і подавати на гарнір до м'яса.

Образ великого поета Сходу Омара Хайяма овіяний легендами, а біографія сповнена таємниць та загадок. Стародавній Схід знав Омара Хайяма насамперед як видатного вченого: математика, фізика, астронома, філософа. У сучасному світі Омар Хайям відомий як поет, творець оригінальних філософсько-ліричних чотиривіршів - мудрих, повних гумору, лукавства і зухвалості рубаї.

Омар Хайям – гуманіст, для нього людина та її душевний світ понад усе. Він цінує задоволення та радість життя, насолоду від кожної хвилини. А стиль викладу давав можливість висловлювати те, чого не можна було сказати вголос відкритим текстом.

15 глибоких і неперевершених цитат Омара Хайама про людину, щастя та кохання:

Гарним бути - не означає їм народитися,
Адже красі ми можемо навчитися.
Коли красива душею Людина –
Яка зовнішність може з нею зрівнятися?
Чим нижча людина душею, то вище задирає ніс.
Він носом тягнеться туди, куди душею не доріс.
Хто життям битий, той більшого досягне.
Пуд солі, що з'їв вище, цінує мед.
Хто сльози лив, той щиро сміється.
Хто вмирав, той знає, що живе!
В одне вікно дивилися двоє. Один побачив дощ та бруд.
Інший - листя зеленої в'язь, весну та небо блакитне.
В одне вікно дивилися двоє.
Ми джерело веселощів - і скорботи копальні.
Ми містище кепські - і чисте джерело.
Людина, немов у дзеркалі світ – багатолик.
Він мізерний - і він же безмірно великий!
Як часто, у житті помиляючись, втрачаємо тих, ким цінуємо.
Чужим сподобатися, намагаючись, часом від ближнього біжимо.
Підносимо тих, хто нас не вартий, а найвірніших зраджуємо.
Хто нас так любить, ображаємо, і самі вибачення чекаємо.

Ми більше в цей світ повік не потрапимо,
повік не зустрінемося з друзями за столом.
Лови ж кожна мить, що летить, -
його не підстерегти вже ніколи потім.
Не заздри тому, хто сильний і багатий,
за світанком завжди настає захід сонця.
З цим життям коротким, рівним вдиху,
Звертайся, як із цією тобі напрокат.
Я думаю, що краще самотнім бути,
Чим жар душі «комусь» дарувати.
Безцінний дар віддавши будь-кому,
Рідного зустрівши, не зумієш полюбити.
Чи не смішно весь вік по копійці збирати,
Якщо вічне життя все одно не купити?
Це життя тобі дали, мій любий, на якийсь час, -
Постарайся ж часу не прогаяти.
Дарувати себе – не означає продавати.
І поруч спати – не означає переспати.
Не помститися - значить все пробачити.
Не поруч бути - значить не любити.

Можна спокусити чоловіка, у якого є дружина, можна спокусити чоловіка, який має коханку, але не можна спокусити чоловіка, у якого є кохана жінка.
Щоб мудро життя прожити, знати треба чимало,
Два важливі правила запам'ятай для початку:
Ти краще голодуй, ніж будь-що,
І краще будь один, ніж разом із ким потрапило.
Не роби зла - повернеться бумерангом,
Не плюй у колодязь - воду питимеш,
Не ображай того, хто нижчий за ранг,
А раптом доведеться щось просити.
Не зраджуй друзів, їх не заміниш,
І не втрачай коханих - не повернеш,
Не бреши собі - з часом перевіриш,
Що цією брехнею сам себе ти зраджуєш.
Зірвана квітка має бути подарована, розпочатий вірш - дописано, а кохана жінка - щаслива, інакше й не варто було братися за те, що тобі не під силу.

Роздрукувати

Вислів «краще бути одному, ніж із ким потрапило» дуже актуальний для сучасного світу. Тому що люди бояться залишитися одні, жінки у віці після тридцяти прагнуть якнайшвидше «вискочити» заміж, аби не залишитися в старих дівах, хтось просто не помічає цих «хто завгодно». Але суть у тому, що закінчується таке спілкування плачевно. Давно досвідченими шляхами доведено, що ми починаємо поводитись так, як наше оточення. Тому краще одному, ніж разом із ким потрапило. Навіщо вплутуватися в погану компанію, задля уникнення самотності? Це як мінімум безглуздо.

Хто ці «хто потрапив»

Погані компанії - це ті, які не просто не принесуть у ваше життя нічого хорошого, але й зроблять його ще гіршим. Спочатку вам здається, що нові друзі розбавляють нудну рутину. Ви знаєте про якісь шкідливі звички знайомих, але не надаєте цьому значення. А потім поступово самі починаєте в них втягуватись, спрямовуючи своє життя до прірви. Краще бути одному, ніж із ким потрапило, навіщо себе прирікати на нещастя, тікаючи від самотності? Тим більше, що це не так погано. Деякі чекають не дочекаються, коли зможуть побути наодинці із собою, заспокоїтися, розслабитись. Ось і вам варто навчитися насолоджуватися кожною хвилиною у своєму житті.

«Краще бути одному, ніж із ким попало», - кажуть холостякам, які прагнуть якнайшвидше знайти сімейне щастя. У гонитві за коханням часом зовсім губляться з виду деякі мінуси та недоліки людини. Ось дивишся, наче щось не так, але це неважливо, аби не одному бути. А потім тільки з часом приходить розуміння того, що краще б ніколи не зустрічав цю людину.

Як же бути?

Не біжіть за спілкуванням, яке згубно на вас впливатиме. Мудрі люди знають одному, чим з ким потрапило. Не тікайте від самотності, у ньому теж є свої плюси. Омар Хайям навіть написав вірш, присвячений цій темі. Для вас таке вирішення проблеми утворює ще більші невдачі, виправити які набагато складніше.

Пам'ятайте про ці «золоті слова», що краще бути одному, ніж з ким попало, і чиніть мудро, тоді щастя знайде вас!