Бухгалтерські проведення за рахунком 68.04 2. На яких рахунках обліковується сума податку на прибуток? "Перерахування коштів з розрахункового рахунку організації в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом з податку на прибуток"

ПБУ 18/02 – одне з найскладніших серед положень про бухгалтерський облік. Полегшити роботу бухгалтерів допомагають програми, в яких розрахунок податку на прибуток та облік за ПБО 18/02 автоматизовано. Найбільш поширена серед них – 1С: Бухгалтерія 8.

У 1С:Бухгалтерія 8 повністю автоматизовано облік постійних та тимчасових різниць в обліку ОЗ, курсових різниць, що виникають при відображенні більшості нормованих витрат у виробництві, а також розрахунок постійних та відстрочених податкових активів та зобов'язань. І хоча працювати в програмі досить просто, при виникненні помилок в обліку ПБУ 18/02 користувачі не завжди можуть їх знайти і методично перевірити всі аспекти обліку. Допомагають у пошуку помилок подані у програмі звіти. Однак, як показує практика, їх ефективність знижується у разі великої кількостірізниць.

Так як оперативно знайти та виправити помилки?

Вимоги законодавства

Формування прибуток у бухгалтерському обліку регулюється ПБУ 18/02.

Фрагмент документа

Згорнути Показати

Пункт 21 розділу IV ПБО 18/02

«… податком з прибутку визнається податку з прибутку з оподаткування, визначається виходячи з величини умовного витрати (умовного доходу), скоригованої суми постійного податкового зобов'язання (активу), збільшення чи зменшення відстроченого податкового активу і відкладеного податкового зобов'язання звітний період».

Отже, для коректного ведення обліку необхідно мати алгоритми розрахунку постійних та відстрочених податкових активів (зобов'язань). При цьому постійні податкові зобов'язання (активи) дорівнюють величині, що визначається як добуток постійної різниці, що виникла у звітному періоді, на ставку податку на прибуток, а відкладені - величині, що визначається як добуток віднімаються (оподатковуваних) тимчасових різниць, що виникли у звітному періоді, на ставку податку з прибутку. Далі ці податкові активи та зобов'язання будемо скорочено називати ПНО, ПНА, ВОНА та ВОНО відповідно.

Перевірка правильності ведення обліку за ПБО 18/02 зводиться до наступного алгоритму:

  • 1) перевірка того, чи всі різниці виявлені і чи правильно визначено їх тип;
  • 2) перевірка класифікації тимчасових різниць як віднімаються або оподатковуються;
  • 3) перевірка класифікації постійних різниць, що призводять до збільшення або зменшення податкових платежів;
  • 4) перевірка розрахунку та правильності відображення у бухгалтерському обліку ВОНО, ВОНА, ПНО та ПНА;
  • 5) перевірка інших операцій з ПБО 18/02 (збиток, перенесений на майбутнє; переоцінка при зміні ставки податку тощо).

Реалізація у програмі

Для контролю правильності обчислень з податку прибуток у програмах 1С передбачено ведення податкового обліку паралельно з бухгалтерським. Податковий облік у програмі 1С:Бухгалтерія 8 реалізовано через окремий «План рахунків податкового обліку (з податку прибуток)». Його рахунки практично ідентичні рахункам бухгалтерського обліку, та при формуванні проводок з бухгалтерського обліку документ формує та проведення з податкового обліку в окремому регістрі з видом обліку «НУ» (податковий облік). Відповідність між рахунками двох видів обліку встановлюється у таблиці «Відповідність рахунків БО та НУ». Слід зазначити, що не всім рахунків бухгалтерського плану рахунків створено рахунки податкового обліку. Наприклад, всім рахунків обліку взаєморозрахунків у відповідність поставлений єдиний рахунок ПВ («надходження / вибуття»), а рахунків обліку грошових коштіваналогів немає.

З ряду причин, таких, як розбіжності у способах нарахування амортизації або нормування витрат у НУ, можуть з'являтися відмінності в оцінці доходів та витрат у бухгалтерському та податковому обліку. Ці різниці за вимогами ПБО 18/02 слід класифікувати на тимчасові та постійні, а тимчасові різниці слід враховувати окремо за видами активів та зобов'язань. Однак насправді для коректного обліку різниць часто необхідно знати не тільки, до якого виду активів та зобов'язань вони належать, а й навіть прив'язувати до конкретного активу та зобов'язання. Тому ці різниці враховуються на тих самих рахунках, що й самі активи, з тією ж подробицею аналітичного обліку, тобто за різницями, слід робити окремі проводки. Різниці відносяться до бухгалтерського обліку, однак, щоб уникнути ускладнення структури регістру БО, вони зафіксовані у регістрі податкового обліку. Постійні різниці вносяться до регістру з видом обліку «ПР», а тимчасові – «ВР». І тоді виходить, що для правильного обліку характерна рівність БО = НУ + ПР + ВР, причому ліва частина фіксується у бухгалтерському регістрі (звичайне проведення), а права у податковому (до трьох проводок по одній операції). Ця рівність повинна виконуватися для рухів та сальдо за всіма рахунками, за якими встановлено відповідність.

Програма 1С:Бухгалтерія 8 автоматично формує проведення за рахунками податкового обліку. Для цього у всіх документах є можливість вказати рахунки податкового обліку та особливості визначення сум проведення. Так, суми доходів і витрат, прийнятих у податковому обліку, вказуються в документах окремо від бухгалтерських, а суми, що відносяться до постійних різниць, зазвичай також задаються в документах у явному вигляді або можуть бути визначені за деякими додатковими реквізитами, такими, як статті витрат. Суми тимчасових різниць практично завжди визначаються з наведеної вище рівності, тобто розраховуються за формулою ВР = БО - НУ - ПР. Якщо користувач формує ручні проводки з бухгалтерського обліку, він повинен сам формувати проводки й у податковому обліку і слідкувати за виконанням рівності.

Пораховані часові різниці діляться за видами активів та зобов'язань, причому відповідність між цими видами та рахунками податкового плану рахунків встановлюється за спеціальною «Таблицею видів активів та зобов'язань», зафіксованою в коді програми.

Наприкінці кожного місяця створюється документ «Закриття місяця», в якому відображаються суми ПНО, ПНА, ВОНО та ВОНА, виходячи з даних щодо ПР та ВР, внесених до регістру «Податковий облік». Документ формує проведення за рахунком 68.04.2 («Розрахунок податку на прибуток») за таким алгоритмом:

  1. ПНО визначається виходячи з дебетових оборотів податкових рахунків 90 та 91 (без урахування субрахунків 90.09 та 91.09) з видом обліку «ПР», помножених на ставку податку на прибуток, та фіксується у дебеті рахунку 99.02.3 «Постійне податкове зобов'язання» у кореспонденції 68.04.2.
  2. ПНА визначається виходячи з кредитових оборотів податкових рахунків 90 та 91 (без урахування субрахунків 90.09 та 91.09) з видом обліку «ПР», помножених на ставку податку на прибуток, та фіксується у кредиті того ж рахунку 99.02.3.
  3. Для розрахунку відкладених податків використовується спеціальна таблиця відповідності видів активів та зобов'язань та рахунків податкового обліку, яка зафіксована у коді програми. Розрахунок можна подати у вигляді двох частин:
    • а) якщо у податковому обліку виходить прибуток, то перевіряється, чи можна зарахувати збитки минулих років. Тобто якщо дебетове сальдо рахунку 99 у податковому обліку, помножене на ставку податку на прибуток, буде більшим за сальдо кінцевого дебетового за рахунком 09 за видом «Прибутки та збитки», то на суму цієї різниці створюється проведення в дебет рахунку 09 з кредиту 68.04.2 якщо менше - проводка робиться у зворотний бік;
    • б) для кожного виду активу або зобов'язання розраховуються суми, зафіксовані на рахунках податкового обліку (які визначаються із зазначеної таблиці) за видом обліку «ВР». З отриманих оцінок інших видів активів і зобов'язань, залежно таких умов, як активність/пасивність рахунків, розміри дебетових і кредитових сальдо, проводиться розрахунок відкладених і визнаних податкових зобов'язань. Після чого ВОНО фіксуються у бухгалтерському обліку проводками Дебет 68.04.2 Кредит 77 (визнання ВОНО) або Дебет 77 Кредит 68.04.2 (погашення ВОНО), а ВОНА - проводками Дебет 09 Кредит 68.04.2 (визнання ВОНА) або Дебет 68.04.2 Кредит 09 (погашення ВОНА).
  4. На суму бухгалтерського прибутку або збитку, помножених на ставку податку на прибуток, проводиться проведення Дебет 99.02.1 Кредит 68.04.2 або Дебет 68.04.2 Кредит 99.02.2.
  5. Сальдо, що вийшло, на рахунку 68.04.2 переноситься на рахунок 68.04.1 «Розрахунки з бюджетом з податку на прибуток».

Якщо розрахунки зроблено правильно, всіх трьох рахунках (09, 77, 99) у кореспонденції з рахунком 68.04.2 «Розрахунок прибуток» буде відображено правильна сума прибуток, підлягає сплаті до бюджету.

Слід зазначити, що даний алгоритм розрахунку прибуток справедливий й у типової конфігурації 1С:Управління Виробничим Підприємством (крім таких деталей, як назви документів, виконують зазначені операції).

Можливі помилки

Як показує практика, помилки здебільшого виникають у зв'язку з введенням неточних даних. Безперечно, ніхто не застрахований від таких похибок, тому залишається навчитися оперативно їх знаходити та виправляти.

Основною ознакою наявності помилки в обліку за ПБО 18/02 є невідповідність суми податку, розрахованої на рахунку 68.04.2, сумі прибутку, визначеного за правилами податкового обліку. До такої ситуації можуть призводити різні помилки у веденні обліку:

  1. У системі відсутні дані розмір ставки прибуток. Як не дивно, це досить часта практика при першому розрахунку прибуток. Слід зазначити, що ставки мають бути вказані кожної організації.
  2. У системі не заповнено таблицю «Відповідність рахунків БО та НУ», яка встановлює зв'язок між рахунками бухгалтерського та податкового обліку. Ця таблиця автоматично заповнюється на початку роботи у базі, тому помилка стосується лише рахунків, доданих вручну, тобто якщо додається, наприклад, новий субрахунок до наявного бухгалтерського рахунку, слід зазначити йому відповідний податковий.
  3. При автоматизації нових розділів обліку система може знайти необхідного відповідності по таблиці новостворених рахунків у плані рахунків з податку прибуток і зробити розрахунок неправильно. Оскільки користувач не може внести необхідні зміни до таблиці зв'язку видів активів та зобов'язань з рахунками податкового обліку, цю проблему можна вирішити лише доопрацюванням конфігурації.
  4. Рівність БО = НУ + ПР + ВР має виконуватися для сальдо та оборотів за всіма рахунками, за якими встановлено відповідність, проте навіть у типовому налаштуванні не всі рахунки податкового обліку задовольняють цій вимогі. Наприклад, обороти по рахунку ПВ можуть зійтись із сумою оборотів за всіма рахунками обліку взаєморозрахунків. У цьому випадку слід знайти всі рахунки, за якими правило порушується, і оцінити, чи це дійсно призводить до помилки. У типовій конфігурації для перевірки рівності застосовуються звіти «Зіставлення даних бухгалтерського та податкового обліку».
  5. Невиконання рівності між сумою оборотів за місяць за всіма рахунками, крім 90 та 91, з видом обліку «ВР» у податковому обліку, помноженою на ставку податку на прибуток, та сумою оборотів за місяць за рахунками 77 та 09 у бухгалтерському обліку свідчить про наявність помилок у розрахунку ВОНА чи ВОНО. Перевірку можна провести типовим звітом «Довідка-розрахунок «Постійні та часові різниці».
  6. Невиконання рівності між сумою оборотів за місяць за рахунками 90 та 91 у податковому обліку з видом обліку «ПР», помноженою на ставку податку на прибуток, та сумою обороту за місяць за рахунком 99.02.3 (ПНВ + ПНА) у бухгалтерському обліку говорить про помилку у розрахунку ПНА та ПНО.
  7. Таблиця відповідності видів активів та зобов'язань та рахунків податкового обліку містить усі рахунки податкового обліку, що показують тимчасові різниці, крім рахунків 90, 91 та 99, на які ці різниці в результаті збираються. Звідси можна вивести ще одне правило: якщо у податковій проводці стоїть вид обліку «ВР» за рахунком з таблиці, то він має кореспондувати або з рахунком з таблиці, або з рахунком 90(91), причому обов'язково за видом обліку «ВР». Це правило може бути порушено користувачами під час створення ручних проводок, при автоматичному формуванні проводок типовими документами цього відбувається. Слід зазначити, що його порушення який завжди призводить до помилці у розрахунку прибуток.
  8. Рахунок 68.04.2 "Розрахунок податку на прибуток" повинен формуватися тільки автоматично, без ручних проводок.
  9. Як у бухгалтерському, і у податковому обліку має бути ручних проводок за рахунком 99.

Пошуковик для помилок

Перевірка вищезгаданих правил дозволить знайти помилку в обліку за ПБО 18/02. Однак на практиці нерідко одне або кілька з них не виконуються, а стандартна обробка «Експрес-перевірка ведення обліку» у типовій конфігурації не відслідковує такі помилки. Однак, цей інструмент влаштований таким чином, що до стандартного списку перевірок можна додавати ряд своїх правил. Так, дописавши лише кілька процедур, ми отримуємо універсальний засіб, здатний оперативно перевірити базу на наявність/відсутність помилок щодо ПБО 18/02 і навіть вказати, за якими рахунками та на скільки не зійшлися бухгалтерський та податковий облік (див. малюнок 1).

Як видно з Рисунку 1, обробка налаштовується на перевірку перерахованих вище правил шляхом встановлення потрібних «галочок» у формі налаштування.


Вступ.

Ведення обліку за ПБО 18/02 сьогодні є одним із найскладніших розділів бухгалтерського обліку. Багато організацій намагаються мінімізувати виникнення різниць між бухгалтерським та податковим обліком, але останні зміни у законодавстві лише збільшують кількість ситуацій, коли вони виникають. На ринку існує не так багато програмних продуктів, у яких би розрахунок податку на прибуток та облік за ПБО 18/02 були автоматизовані на належному рівні, одним з них є 1С:Бухгалтерія 8. У цьому продукті повністю автоматизовано облік постійних та тимчасових різниць в обліку ОС, курсових різниць, при відображенні більшості нормованих витрат у виробництві. 1С:Бухгалтерія 8 автоматично розраховує постійні та відкладені податкові активи та зобов'язання, забезпечує докладний аналітичний облік різниць, що виникають. За це відповідає цілий комплекс програмних засобів і з ним не так просто розібратися. Зазвичай розуміння та знання користувачів про роботу цієї підсистеми вистачає для грамотного відображення в обліку господарських операцій. Тим не менш, при виникненні помилок в обліку за ПБО 18/02 користувачі не завжди можуть знайти помилку та не здатні методично перевірити всі аспекти обліку. У програмі є звіти, але їм важко знайти помилку у разі великої кількості різниць.
У цій статті ми розповімо про різних видахпомилок, що виникають в обліку за ПБО 18/02 та опишемо засоби пошуку та виправлення цих помилок.

Вимоги законодавства.

Формування прибуток у бухгалтерському обліку регулюється у законодавстві РФ становищем з бухгалтерського обліку ПБУ 18/02. Відповідно до цього документа, «податком на прибуток визнається податок на прибуток для цілей оподаткування, який визначається виходячи з величини умовної витрати (умовного доходу), скоригованої на суми постійного податкового зобов'язання (активу), збільшення або зменшення відкладеного податкового активу та відкладеного податкового зобов'язання звітного періоду». Отже, для коректного ведення обліку необхідно мати алгоритми розрахунку постійних податкових активів (зобов'язань) та відстрочених податкових активів (зобов'язань). Відповідно до ПБО, «Постійне податкове зобов'язання (актив) дорівнює величині, яка визначається як добуток постійної різниці, що виникла у звітному періоді, на ставку податку на прибуток», а «Відстрочені податкові активи (зобов'язання) дорівнюють величині, яка визначається як добуток віднімаються (оподатковуваних) тимчасових різниць, що виникли у звітному періоді, на ставку податку на прибуток». Надалі ці податкові активи та зобов'язання будемо скорочено називати ПНО, ПНА, ВОНА та ВОНО відповідно.
Перевірка правильності ведення обліку за ПБО 18/02 зводиться до наступного алгоритму:

  • перевірка того, чи всі різниці виявлені і чи правильно визначено їх тип
  • перевірка класифікації часових різниць як віднімаються або оподатковуються
  1. перевірка класифікації постійних різниць, що призводять до збільшення або зменшення податкових платежів
  2. перевірка розрахунку та правильності відображення у бухгалтерському обліку ВОНО, ВОНА, ПНО та ПНА
  3. перевірка інших операцій з ПБО 18/02 (збиток, перенесений на майбутнє; переоцінка при зміні ставки податку тощо)
Далі розглянемо як такий облік реалізований у типовій конфігурації «1С Бухгалтерія 8».

Реалізація у програмі.Для контролю правильності обчислень з податку прибуток у програмах 1С передбачено ведення податкового обліку паралельно з бухгалтерським. Податковий облік у програмі 1С:Бухгалтерія 8 реалізовано через окремий «План рахунків податкового обліку (з податку прибуток)». Його рахунки практично ідентичні рахункам бухгалтерського обліку та при формуванні проводок з бухгалтерського обліку, документ формує та проведення з податкового обліку в окремому регістрі з видом обліку «НУ» (податковий облік). Відповідність між рахунками двох видів обліку встановлюється у таблиці «Відповідність рахунків БО та НУ». Слід зазначити, що не для всіх рахунків госпрозрахункового плану рахунків створено рахунки податкового обліку. Наприклад, всім рахунків обліку взаєморозрахунків у відповідність поставлений єдиний рахунок ПВ («надходження / вибуття»), а рахунків обліку коштів аналогів немає.

З низки причин, таких як відмінності у способах нарахування амортизації або нормування витрат у НУ, можуть з'являтися відмінності в оцінці доходів та витрат у бухгалтерському та податковому обліку. Ці різниці за вимогами ПБО 18/02 слід класифікувати на тимчасові та постійні, а тимчасові різниці слід враховувати окремо за видами активів та зобов'язань. Однак у реальності для коректного обліку різниць часто необхідно знати як якого виду активів і зобов'язань вони ставляться, а й навіть прив'язувати до конкретного активу і зобов'язання. Тому було прийнято рішення враховувати ці різниці на тих самих рахунках, що й самі активи, з тією самою подробицею аналітичного обліку. Тобто за різницями слід робити окремі проводки. Різниці відносяться до бухгалтерського обліку, однак, щоб уникнути ускладнення структури регістру бухгалтерського обліку, було вирішено фіксувати їх у регістрі податкового обліку. Постійні різниці вносяться до регістру з видом обліку «ПР», а тимчасові «ВР». Звідси виходить, що для правильного обліку характерна рівність БО = НУ + ПР + ВР, причому ліва частина фіксується у бухгалтерському регістрі (звичайне проведення), а права у податковому (до трьох проводок по одній операції). Ця рівність повинна виконуватися для рухів та сальдо за всіма рахунками, за якими встановлено відповідність.
Програма 1С:Бухгалтерія 8 автоматично формує проведення за рахунками податкового обліку. Для цього у всіх документах є можливість вказати рахунки податкового обліку та особливості визначення сум проведення. Так, суми доходів і витрат, прийнятих у податковому обліку вказуються в документах окремо від бухгалтерських, а суми, що відносяться до постійних різниць, зазвичай також задаються в документах у явному вигляді, або можуть бути визначені за деякими додатковими реквізитами, такими як статті витрат. Суми тимчасових різниць практично завжди визначаються з наведеної вище рівності, тобто розраховуються за формулою: ВР = БО - НУ - ПР. Якщо користувач формує ручні проводки з бухгалтерського обліку, він повинен сам формувати проводки й у податковому обліку і слідкувати за виконанням рівності.

Пораховані часові різниці діляться за видами активів та зобов'язань, причому відповідність між цими видами та рахунками податкового плану рахунків встановлюється за спеціальною «Таблицею видів активів та зобов'язань», жорстко зафіксованою в коді програми.
Наприкінці кожного місяця проводиться документ «Закриття місяця», що визначає суми ПНО та ПНА, ВОНО та ВОНА виходячи з даних щодо ПР та ВР, внесених до регістру бухгалтерії «Податковий». Документ формує проведення за рахунком 68.04.2 («Розрахунок податку на прибуток») за таким алгоритмом:

Постійне податкове зобов'язання визначається виходячи з дебетових оборотів податкових рахунків 90 та 91 (без урахування субрахунків 90.09 та 91.09) з видом обліку «ПР», помножених на ставку податку на прибуток, та фіксується у дебеті рахунку 99.02.3 «Постійне податкове зобов'язання» із рахунком 68.04.2.
Постійний податковий актив визначається виходячи з кредитових оборотів податкових рахунків 90 та 91 (без урахування субрахунків 90.09 та 91.09) з видом обліку «ПР», помножених на ставку податку на прибуток, та фіксується у кредиті того ж рахунку 99.02.3.
Для розрахунку відстрочених податків використовується спеціальна таблиця відповідності видів активів та зобов'язань та рахунків податкового обліку. Ця таблиця жорстко зафіксована у коді програми. Розрахунок можна у вигляді двох частин:
Якщо у податковому обліку виходить прибуток, то перевіряється, чи можна зарахувати збитки минулих років. Тобто. якщо дебетове сальдо рахунку 99 у податковому обліку, помножене на ставку податку на прибуток, буде більшим за сальдо кінцевого дебетового за рахунком 09 за видом "Прибутки та збитки", то на суму цієї різниці створюється проведення в дебет рахунку 09 з кредиту 68.04.2. Якщо менше - проводка робиться у зворотний бік.
Для кожного виду активу чи зобов'язання розраховуються суми, зафіксовані на рахунках податкового обліку (які визначаються із зазначеної таблиці) за видом обліку «ВР». З отриманих оцінок інших видів активів і зобов'язань, залежно від низки умов, як-от активність/пасивність рахунків, розміри дебетових і кредитових сальдо, проводиться розрахунок відкладених і визнаних податкових зобов'язань. Після чого відстрочені податкові зобов'язання фіксуються у бухгалтерському обліку проводками «Дп 68.04.2 Кт 77» (визнання ВНЗ) або «Дт 77 Кт 68.04.2» (погашення ВНЗ); а відстрочені податкові активи фіксуються проводками «Дп 09 Кт 68.04.2» (визнання ВОНА) або «Дп 68.04.2 Кт 09» (погашення ВОНА).
На суму бухгалтерського прибутку або збитку, помножених на ставку податку на прибуток, проводиться проведення «Дп 99.02.1 Кт 68.04.2» або «Дп 68.04.2 Кт 99.02.2»
Сальдо, що вийшло, на рахунку 68.04.2 переноситься на рахунок 68.04.1 «Розрахунки з бюджетом з податку на прибуток»
У системі відсутні дані розмір ставки прибуток. Як не дивно, це досить часто ситуація при першому розрахунку податку на прибуток. Слід зазначити, що ставки мають бути вказані кожної організації.

У системі не заповнено таблицю «Відповідність рахунків БО та НУ», яка встановлює зв'язок між рахунками бухгалтерського та податкового обліку. Ця таблиця автоматично заповнюється на початку роботи у базі, тому помилка стосується лише рахунків, доданих вручну. Тобто, якщо ми додаємо, наприклад, новий субрахунок до наявного бухгалтерського рахунку, слід зазначити йому відповідний податковий.
Також завдяки описаній вище жорсткій і недоступній для зміни користувачами таблиці зв'язку видів активів та зобов'язань з рахунками податкового обліку, при створенні нових рахунків у плані рахунків з податку на прибуток система може не знайти потрібної відповідності по таблиці і розрахувати невірно. Це часто трапляється під час автоматизації нових розділів обліку. Цю проблему можна вирішити лише доопрацюванням конфігурації, втім, дуже нескладною.
За принципом формування проводок отримуємо, що дані бухгалтерського обліку повинні дорівнювати сумі даних податкового обліку та постійних та тимчасових різниць. Отже, для правильного обліку характерна рівність: БО = НУ+ПР+ВР. У принципі, ця рівність повинна виконуватися для сальдо та оборотів за всіма рахунками, за якими встановлено відповідність, проте навіть у типовому налаштуванні рахунків податкового обліку не всі рахунки задовольняють цю вимогу. Наприклад, обороти по рахунку ПВ можуть зійтись із сумою оборотів за всіма рахунками обліку взаєморозрахунків. У цьому випадку слід знайти всі рахунки, за якими правило порушується, і оцінити, чи це дійсно призводить до помилки. У типовій конфігурації для перевірки рівності використовуються звіти «Зіставлення даних бухгалтерського та податкового обліку»
Якщо розрахунок відстрочених податкових активів та/або зобов'язань здійснено правильно, то сума оборотів за місяць за всіма рахунками, крім 90 і 91, з видом обліку «ВР» у податковому обліку, помножена на ставку податку на прибуток, повинна дорівнювати сумі оборотів за місяць за рахунками 77 та 09 у бухгалтерському обліку. (Причому це порівняння найкраще проводити у розрізі видів активів та зобов'язань). Невиконання цієї рівності свідчить про наявність помилок. Подібну перевірку можна провести типовим звітом «Довідка-розрахунок «Постійні та часові різниці».
Якщо розрахунок постійних податкових активів та/або зобов'язань здійснено правильно, то справедлива така рівність: сума оборотів за місяць за рахунками 90 та 91 у податковому обліку з видом обліку «ПР», помножена на ставку податку на прибуток дорівнює обороту за місяць рахунку 99.02.3 (ПНО+ПНА) у бухгалтерському обліку. Відповідно, невиконання рівності є помилкою.
створення ручних проводок. Також слід зазначити, що порушення цього правила не обов'язково призводить до виникнення помилки в розрахунку податку на прибуток.
Рахунок 68.04.2 («Розрахунок податку на прибуток») має формуватися лише автоматично, без ручних проводок.
При правильному обліку повинно бути ручних проводок по 99 рахунку як у бухгалтерському, і у податковому обліку.

Усі організації незалежно від свого статусу визнаються платниками податків. Стан розрахунків з бюджетом відображає рахунок 68 «Розрахунки з податків та зборів». Аналіз записів дає уявлення про нараховані та виконані зобов'язання, наявність кредитової або дебетової заборгованості з податків.

Характеристика рахунку 68

Організації та підприємці за підсумками своєї економічної діяльності повинні частину своїх коштів перераховувати на користь бюджету. Такі ж обов'язки присутні і в фізичних осіб.

Нарахування податків у юридичних відбиває 68 рахунок у бухгалтерії. Операції зі сплати бюджетних зобов'язань формує бухгалтерський рахунок 68.

68 рахунок – активний чи пасивний?

Рахунок 68 у бухгалтерському обліку може мати і дебетове і кредитове сальдо, залежно від характеру заборгованості. У разі сплати податкових зобов'язань сальдо стає дебетовим. За наявності заборгованості, навпаки, сума, яку потрібно перерахувати до бюджету, розміщується на кредитових залишках.

Аналітичний облік за рахунком 68 ведеться окремо в кожному виду податку. Підсумковий результат підсумовується, при цьому за одними платежами сальдо може приймати дебетове значення, за іншими кредитове.

Таким чином, рахунок 68 відноситься до групи активно-пасивних рахунків. Сальдо за цими записами є розгорнутим, тобто дебетове відбивається в активі балансу, кредитове входить до складу пасиву.

Рахунок 68 у бухгалтерському обліку

Нарахування податкових зобов'язань за підсумками економічної діяльності відбувається з використанням рахунку 68. Кожному виду податку, які має перераховувати організація, відповідає субрахунок.

За способами нарахування розрізняють такі види податків:

  1. Майнові. Платяться за володіння будь-яким об'єктом - транспортом, землею, майном на балансі організації. Податки розраховуються з вартості оподатковуваної бази, залежить від результатів діяльності фірми.
  2. Непрямі податки входять у вартість товару або наданих послуг (ПДВ, акцизи, митні збори). Кінцевим платником вважається безпосередній споживач.
  3. Податки за наслідками економічної діяльності. Розраховуються виходячи з отриманого прибутку.

Кредит рахунки 68 показує нараховані суми, які потрібно перерахувати до бюджету. Дані мають співпадати з результатами податкової звітності – деклараціями, розрахунками. Дебет 68 рахунку показує операції з погашення заборгованості або зменшення суми податкових зобов'язань.

Проведення за рахунком 68

Аналітичний облік здійснюється за всіма видами податків. Кореспонденція рахунку 68 залежить від характеру операції, як характеризується в окремих випадках 68 рахунок активний або пасивний. Так, дебет рах. 68 формується у таких випадках:

  1. При сплаті до бюджету ― Дп 68 ― Кт 51.
  2. За наявності «вхідного» ПДВ ― Дп 68 ― Кт 19 ― прийняти до відрахування ПДВ за отримані товари, послуги.

За кредитом рахунок 68 у бухгалтерському обліку проводки може формувати такі:

  • Дп 99 - Кт 68 - нарахування податку на прибуток;
  • Дп 91 - Кт 68 - відображено ПДВ від реалізації за іншими (не основними) видами діяльності;
  • Дп 90 - Кт 68 - ПДВ враховано у вартості товару;
  • Дп 70 - Кт 68 - нарахований ПДФО при розрахунку заробітної плати, використовується рахунок 68. 1.

При заліку податкових зобов'язань проведення буде виглядати так:

  • Дп 68 Кт 68, за рах. 68 субрахунки відповідатимуть видам податків, що беруть участь в операції. Залік податків проводиться за наявності підтвердження податкової інспекції у межах бюджетів одного виду (федерального, регіонального, місцевого).

Приклад 1

Нараховано заробітня платана суму 45 000 рублів. Утримано та перераховано до бюджету ПДФО у сумі 5850 рублів. Для відображення податку на доходи фізичних осіб у проводках використовується рахунок 68 1:

  • Дп 26 - Кт 70 - 45 000 рублів - нарахована заробітна плата;
  • Дп 70 - Кт 68 1 - 5850 рублів - утримано ПДФО;
  • Дп 68 1 - Кт 51 - 5850 рублів - ПДФО перерахований до бюджету.

Приклад 2

Придбано товари у сумі 47 200 рублів, зокрема ПДВ 18% 7200 рублів. Виготовлена ​​для реалізації продукція на суму 88500 рублів, у тому числі ПДВ 18% 13500 рублів. Необхідно перерахувати до бюджету податок у сумі 6 300 рублів. ПДВ відображається як 68 субрахунки 2.

  • Дп 26 - Кт 60 - 40 000 рублів - оприбутковано товар від постачальника;
  • Дп 19 ― Кт 60 ― 7200 рублів ― відображено «вхідний» ПДВ;
  • Дп 62 - Кт 90 - 88500 рублів - реалізація продукції покупцю;
  • Дп 90 - Кт 26 - 75 000 рублів - відображена собівартість реалізованого товару без ПДВ;
  • Дп 90 - Кт 68 2 -13 500 рублів - нарахований ПДВ при реалізації товару покупцям;
  • Кт 68 2 ― Дп 19 ― 6300 рублів ― сума ПДВ до сплати.

Аналіз рахунку 68

Докладніше стан розрахунків із податків підприємства можна побачити, проаналізувавши субрахунки до рахунку 68. Кожному податку чи збору відповідає окремий субрахунок, розрахунки також проводяться окремо друг від друга. Чинний список закріплюється в обліковій політиці суб'єкта,

Як правильно відобразити в обліку збиток від продажу ОЗ, організація застосовує ПБУ 18/02.1) сформувала тимчасові різниці, що віднімаються, на суму збитку в податковому обліку Дт 97.21 Кт91.09 при цьому, коли формую декларацію на прибуток все правильно встає стр.100прил.2 л. 022) нарахувала відстрочені податкові активи у розмірі 20% від суми утворених тимчасових різниць, що віднімаються: Дебет 09 Кредит 68.04.2;3) списала відраховані тимчасові різниці та відстрочені податкові активи, що припадають на збиток від продажу основного кошти, визнаний у податковому обліку2 р.: Дебет 68.04.2 Кредит 09.Однак, коли формую Форму 2 йде розбіжність? (Якщо можна з прикладом).

Дебет 99
- Нараховано податок на прибуток (авансовий платіж) за податковий (звітний) період.

Це встановлено Інструкцією до плану рахунків (рахунки та ).

Для тих, хто застосовує ПБО 18/02

Якщо ви зобов'язані застосовувати ПБУ 18/02, то просто так взяти та відобразити у бухобліку податок на прибуток, зафіксований у декларації, ви не можете. Цю величину ви отримаєте, але тільки після того, як підсумуєте на рахунку 68 значення наступних показників за період:

  • умовна витрата з податку на прибуток, розрахований виходячи з бухгалтерського (балансового) прибутку;
  • умовний дохід з податку на прибуток, який рахують з бухгалтерського (балансового) збитку;
  • постійні податкові активи чи зобов'язання з постійних різниць, якщо вони є;
  • відстрочені податкові активи або зобов'язання з тимчасових різниць, якщо вони є.

Увага: існує думка, що всі витрати, які не враховують при розрахунку податків з прибутку, у бухобліку потрібно відображати у складі інших. Це не вірно. За помилку посадовців оштрафують. Якщо зрештою ще й податки занижені, то покарають і саму організацію, а розмір штрафів зросте. Але вихід є.

Якщо під час перевірки виявлять подібну помилку минулих років, через яку спотворено звітність та податки, то уникнути відповідальності не вдасться. Ви пом'якшите наслідки, якщо самостійно перерахуєте податки та здасте правильні відомості, заплатіть пені.

Що стосується помилок поточного року, то все можна виправити. Якщо правильно кваліфікувати витрати, то ви успішно сформуєте звітність та порахуєте податки. Помилки сторніруйте .

Пам'ятайте, витрати враховують залежно від їхнього призначення та умов, за яких вони понесені. Так, наприклад, у бухобліку витрати відносять не лише до інших, а й до витрат за звичайними видами діяльності (п. 4 ПБО 10/99).

Організація «Альфа» виплачує працівникові компенсацію, коли його автомобіль використовують у службових цілях. Компенсація складає 5000 руб. в місяць. Але при розрахунку прибуток враховують лише 1200 крб. (Постанова Уряду РФ від 8 лютого 2002 р. № 92).

Дебет 20 Кредит 73
- 1200 руб. – нараховано компенсацію співробітнику за особистий автомобіль у межах норм;

Дебет 91-2 Кредит 73
- 3800 руб. – нараховано компенсацію співробітнику за власний автомобіль понад норми.

Правильно так:

Дебет 20 (26, 44 ...) Кредит 73
- 5000 руб. – нараховано компенсацію співробітнику за власний автомобіль.

Ось як виправити помилку:

Дебет 91-2 Кредит 73
- 3800 руб. – сторнована компенсація співробітнику за власний автомобіль понад норми;

Дебет 20 Кредит 73
- 3800 руб. – донараховано компенсацію співробітнику за власний автомобіль.

Як визначити тимчасові різниці та відобразити у бухобліку відповідні їм податкові активи та зобов'язання

Тимчасова різниця виникає, якщо будь-який дохід або витрата в бухобліку враховують в одному періоді, а при оподаткуванні в іншому. Тимчасові різниці бувають двох видів – віднімаються (ВВР) та оподатковувані (НВР).

Віднімна часова різниця (ВВР)виникає, наприклад, у таких ситуаціях:

  • коли амортизацію у бухгалтерському та податковому обліку вважаю по-різному. Як варіант, у податковому обліку вважають лінійно, а у бухгалтерському – способом зменшуваного залишку;
  • за наявності збитків, перенесених на майбутнє, які врахують при оподаткуванні до закінчення 10 років;
  • якщо витрати по-різному враховуються в собівартості продукції в бухобліку та при оподаткуванні.

Оподаткова тимчасова різниця (НВР) утворюється, зокрема, в результаті:

  • застосування різних способівамортизації у бухгалтерському та податковому обліку. Наприклад, у податковому обліку вважають лінійно, а у бухгалтерському – способом зменшуваного залишку;
  • коли застосовують касовий метод у податковому обліку, а в бухобліку відображають доходи та витрати виходячи з тимчасової визначеності.


- Нараховано умовну витрату з податку на прибуток за звітний (податковий) період.

Приклад відображення у бухобліку нарахування та сплати податку на прибуток. Організація застосовує ПБО 18/02. За підсумками періоду у бухгалтерському та податковому обліку визначено прибуток

За підсумками роботи за I квартал за даними бухобліку ТОВ «Альфа» отримало прибуток у розмірі 1500000 руб. Податок на прибуток організація сплачує щокварталу. Застосовувана ставка прибуток – 20 відсотків.

Обороти за I квартал за рахунком 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток» склали:

Показник Сума Дебет Кредит
Умовні витрати з податку на прибуток 300 000 руб. (1500000 руб. х 20%) 99 68
ПНО 16000 руб. 99 68
Виникло ВОНО 2000 руб. 68 77
Погашено ВОНО 1000 руб. 77 68
Виник ВОНА 8000 руб. 09 68
Погашено ВОНА 2000 руб. 68 09

Сума поточного податку на прибуток, сформована на рахунку 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток», склала:
300 000 руб. + 16000 руб. - (2000 руб. - 1000 руб.) + (8000 руб. - 2000 руб.) = 321 000 руб.

За даними податкового обліку сума прибуток за I квартал також становила 321 000 крб.

Сплату податку на прибуток бухгалтер відбив проводками:


- 32 100 руб. - Перерахований до федерального бюджету податок на прибуток за I квартал;

Дебет 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток» Кредит 51
- 288 900 руб. - Перераховано до регіонального бюджету податок на прибуток за I квартал.

Як відобразити в бухобліку умовний дохід з податку на прибуток

Навіть якщо організація за даними бухобліку у звітному (податковому) періоді зазнала збитків, зафіксуйте податок на прибуток із цієї суми. Його називають умовним доходом з податку прибуток. Цей показник є твір чинної ставки податку з прибутку у сумі збитку, відбитого у бухобліку. Тобто вважати його потрібно так:

Такий порядок передбачено пунктом 20 ПБО 18/02.

Умовний дохід з податку на прибуток відображайте на однойменному субрахунку рахунка 99:


- Нараховано умовний дохід з податку на прибуток за звітний (податковий) період.

У податковому обліку зі збитків нічого не рахують. Так, якщо витрат більше, ніж доходів, прибутку немає, то й податок вважати нема з чого. База до розрахунку прибуток дорівнює нулю. Однак у майбутніх періодах збиток може зменшувати оподатковуваний прибуток (п. 8 ст. 274, п. 1 ст. 283 НК РФ).

Правилами бухобліку аналогічні норми не передбачено. Отже, виникає тимчасова різниця, що віднімається. Тому після того, як у бухобліку буде визначено умовний дохід з податку на прибуток і можна буде точно визначити розмір ВВР, відобразіть у бухобліку ВОНА (п. 14 ПБО 18/02).

У тому періоді, в якому визначили податковий збиток, у бухобліку зробіть запис:


– відображено відстрочений податковий актив із податкового збитку, який буде погашено у наступних звітних (податкових) періодах.

У міру перенесення збитку показник відстроченого податкового активу погашайте:


– списано відстрочений податковий актив із погашеного збитку.

Такий порядок випливає із положень пункту 14 ПБО 18/02, Податкового кодексуРФ, Інструкції до плану рахунків та листи Мінфіну Росії від 14 липня 2003 р. № 16-00-14/219.

Приклад відображення у бухобліку умовного доходу з податку на прибуток та відстроченого податкового активу. За підсумками податкового періоду організація зазнала збитків і в податковому, і в бухгалтерському обліку

За підсумками 2014 року ТОВ «Альфа» зазнало збитків:

  • за даними бухобліку - 100 000 руб.;
  • за даними податкового обліку - 100 000 руб.

За підсумками I кварталу 2015 року прибуток «Альфи» склав:

  • за даними бухобліку - 200 000 руб.;
  • за даними податкового обліку - 200 000 руб.

За підсумками II кварталу 2015 року прибуток «Альфи» склав:

  • за даними бухобліку - 50 000 руб.;
  • за даними податкового обліку - 50 000 руб.

У бухобліку організації зроблено такі записи.

Дебет 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток» Кредит 99 субрахунок «Умовний дохід з податку на прибуток»
20 000 руб. (100 000 руб. х 20%) - нараховано суму умовного доходу;


20 000 руб. (100 000 руб. х 20%) - Відбито відкладений податковий актив з податкового збитку.

Дебет 99 субрахунок «Умовна витрата з податку на прибуток» Кредит 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток»
- 40 000 руб. (200 000 руб. х 20%) - нарахований умовний податок на прибуток за I квартал;

Дебет 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток» Кредит 09
- 20 000 руб. (100 000 руб. х 20%) - погашено відстрочений податковий актив зі збитку.

Дебет 99 субрахунок «Умовна витрата (дохід) з податку на прибуток» Кредит 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток»
- 40 000 руб. – сторновано нарахований податок на прибуток (умовна витрата) за I квартал;

Дебет 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток» Кредит 09
- 20 000 руб. - Відновлено податковий актив зі збитку, відображений у I кварталі;

Дебет 99 субрахунок «Умовна витрата з податку на прибуток» Кредит 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток»
- 10 000 руб. (50 000 руб. х 20%) - нарахований умовний податок на прибуток за півріччя;

Дебет 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток» Кредит 09
- 10 000 руб. (50 000 руб. х 20%) - погашено відстрочений податковий актив з перенесеного податкового збитку, що зменшує оподатковуваний прибуток за півріччя.

Сума податку на прибуток, відображена у декларації за півріччя 2015 року, дорівнює 0 руб. Сальдо за рахунком 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток» дорівнює:
10000 руб. - 10 000 руб. = 0 руб.

Поточний податок на прибуток відображено правильно. Звітний період закрито коректно.

Приклад відображення в бухобліку умовної витрати з податку на прибуток під час закриття звітного періоду. У бухобліку організації визначено прибуток, а у податковому обліку збиток

ТОВ «Альфа» розраховує податок на прибуток щомісяця за фактичним прибутком. Доходи та витрати у податковому обліку визначає касовим методом. Організація застосовує ПБО 18/02. Альфа займається наданням інформаційних послуг і користується звільненням від сплати ПДВ.

У січні «Альфа» реалізувала послуги у сумі 1 000 000 крб.

Персоналу організації було нараховано зарплату у сумі 600 000 крб. Сума внесків на обов'язкове пенсійне (соціальне, медичне) страхування та страхування від нещасних випадків та профзахворювань із нарахованої зарплати становила 157 200 руб.

Станом на 31 січня виручку від реалізації не сплачено, зарплату персоналу не видано, обов'язкові страхові внескидо бюджету не перераховано.

15 січня менеджер "Альфи" А.С. Кондратьєв представив авансовий звіт з витрат на відрядження на суму 1200 руб. Того ж дня ці витрати йому було відшкодовано повністю. Через перевищення нормативного розміру добових у податковому обліку витрати на відрядження були відображені в сумі 600 руб.

У січні інших операцій «Альфа» не мала. У бухобліку організації зроблено такі записи:

Дебет 62 Кредит 90-1
- 1000000 руб. - Відбито виручка від реалізації інформаційних послуг;


- 200 000 руб. (1 000 000 руб. х 20%) - Відбито відкладене податкове зобов'язання з різниці між виручкою, відображеної в бухгалтерському та податковому обліку;

Дебет 26 Кредит 70
- 600 000 руб. – нараховано зарплату за січень;

Дебет 09 Кредит 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток»
- 120 000 руб. (600 000 руб. х 20%) - відбито відкладений податковий актив з різниці між зарплатою, відображеної в бухгалтерському та податковому обліку;

Дебет 26 Кредит 69
- 157 200 руб. – нараховано обов'язкові страхові внески із зарплати за січень;

Дебет 09 Кредит 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток»
- 31440 руб. (157 200 руб. х 20%) - відображено відстрочений податковий актив з різниці між сумою податків (внесків), відображених у бухгалтерському та податковому обліку;

Дебет 26 Кредит 71
- 1200 руб. – списані витрати на відрядження;

Дебет 99 субрахунок «Постійні податкові зобов'язання» Кредит 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток»
- 120 руб. ((1200 руб. - 600 руб.) Х 20%) - відображено постійне податкове зобов'язання з витрат на відрядження, відображених у бухгалтерському та податковому обліку;

Дебет 90-2 Кредит 26
- 758 400 руб. (600 000 руб. + 157 200 руб. + 1200 руб.) - Списано собівартість реалізованих послуг;

Дебет 90-9 Кредит 99 субрахунок «Прибуток (збиток) до оподаткування»
- 241 600 руб. (1 000 000 руб. - 758 400 руб.) - Відбито прибуток за січень;

Дебет 99 субрахунок «Умовна витрата з податку на прибуток» Кредит 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток»
- 48320 руб. (241 600 руб. х 20%) - нарахована сума умовної витрати з податку на прибуток.

У січні у податковому обліку «Альфи» відбито збиток у сумі 600 руб. (Оплачені витрати на відрядження). Оскільки цей збиток вплине на визначення податкової бази у наступних періодах, у бухобліку зроблено запис:

Дебет 09 Кредит 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток»
- 120 руб. (600 руб. х 20%) - Відбито відкладений податковий актив з податкового збитку.

Сума прибуток, відображена у декларації за січень, дорівнює нулю. Сальдо за рахунком 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток» дорівнює:
200000 руб. - 120 000 руб. - 31440 руб. - 120 руб. - 48320 руб. - 120 руб. = 0.

Умовна витрата з податку на прибуток відображена правильно. Звітний період закрито коректно.

Контрольна перевірка

Щоб перевірити, чи правильно ви відобразили розрахунки з податку на прибуток у бухобліку, скористайтесь формулою:

Якщо отриманий результат збігається із сумою, відображеною за рядком 180 листа 02 декларації з податку на прибуток, то розрахунки в бухобліку ви відобразили правильно.

Якщо в організації відсутні постійні та тимчасові різниці, то податок на прибуток у декларації має дорівнювати величині умовної витрати по ньому в бухобліку (п. 21 ПБО 18/02).

Докладно взаємозв'язок показників бухгалтерського та податкового обліку, що впливають на формування балансового та оподатковуваного прибутку, представлена ​​в таблиці .

Шпаргалка, з якою ви за дві секунди розберетеся із заплутаними правилами ПБУ 18/0

Витрати чи доходи у бухгалтерському та податковому обліку можуть визнаватись у різному порядку. У цьому випадку необхідно враховувати різниці, щоб пов'язати бухгалтерський та податковий прибуток. Для цього і потрібне ПБО 18/02. Не застосовувати його вправі тільки некомерційні організаціїта малі підприємства.

Постійні та часові різниці

Коли порядок визнання доходів чи витрат у бухгалтерському та податковому обліку відрізняється, то виникають різниці. Їх ПБУ 18/02 ділить на два типи – тимчасові та постійні. Розібратися, якого типу належить виявлена ​​різниця, допоможе схема (див. нижче. – Прим. ред.).

Як визначити тип різниці згідно з ПБО 18/02

Якщо дохід чи витрата визнається лише одному обліку, то утворюється постійна різниця. У цьому випадку розбіжність між бухгалтерським та податковим обліком не усунеться навіть із часом. Наприклад, постійна різниця виникне, якщо витрати на бухобліку зізнаються, але з погляду податкового законодавства витратами є. До таких можна віднести представницькі витрати та витрати на рекламу понад ліміт. У бухобліку компанія визнає їх у повній сумі, а з метою податку на прибуток врахувати витрати понад норматив не вийде. Тоді виникне постійна різниця, яка збільшує суму податкового прибутку.

Іноді формується та постійна різниця, яка, навпаки, зменшує прибуток у податковому обліку. Щоправда, трапляється це не так часто. Як приклад можна навести ситуацію, коли в компанії виникає прибуток від передачі майна в рахунок частки у статутному капіталі іншої організації. У податковому обліку цей дохід визнавати не потрібно (подп. 2 п. 1 ст. 277 НК РФ), тоді як у бухгалтерському – навпаки.

Коли через постійну різницю прибуток у податковому обліку більший, ніж у бухгалтерському, формується постійне податкове зобов'язання (ПНО). А якщо, навпаки, бухгалтерський прибуток більший за податковий, відображається постійний податковий актив – ПНА. Щоб розрахувати ПНВ чи ПНА, потрібно помножити постійну різницю на ставку податку на прибуток.

В обліку ПНО відображається записом за дебетом рахунка 99 субрахунок «Постійні податкові зобов'язання» та кредитом рахунку 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток». А щоб зафіксувати актив, бухгалтер робить зворотне проведення за дебетом рахунку 68 та кредитом рахунку 99 субрахунок «Постійні податкові активи».

ПРИКЛАД 1

Постійні різниці
Розраховуючи податок на прибуток за 2014, бухгалтер виявив, що за рік сума представницьких витрат склала 30 000 руб. Однак оскільки витрати на оплату праці за рік дорівнюють 700 000 руб., У податковому обліку визнати можна тільки 28 000 руб. (700 000 руб. х 4%). І тут утворюється стала різниця у сумі 2000 крб. (30 000 - 28 000) та відповідне їй ПНО - 400 руб. (2000 руб. х 20%). Адже витрати, що перевищують норматив, ніколи не будуть визнані у податковому обліку, і вони збільшують суму податку на прибуток. Бухгалтер врахував представницькі витрати та нарахував ПНО проводкою:

ДЕБЕТ 26 КРЕДИТ 60
- 30 000 руб. – прийнято до обліку представницькі витрати;


КРЕДИТ 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток»
- 400 руб. - Нараховано постійне податкове зобов'язання.

Також у звітному року компанія придбала частку у статутному капіталі іншої організації у сумі 10 000 крб. У рахунок вкладу статутний капіталкомпанія передала товари, балансова вартість яких становила 7000 руб. Різницю між оцінною та балансовою вартістю вкладу в сумі 3000 руб. (10000 - 7000) бухгалтер включить до складу інших доходів. Для цього він зробить запис:

ДЕБЕТ 76 КРЕДИТ 91 субрахунок «Інші доходи»
- 3000 руб. - Відображено дохід від передачі товарів у рахунок вкладу в статутний капітал іншої організації.

Однак у податковому обліку доходу немає (подп. 2 п. 1 ст. 277 НК РФ). Тому утворюється постійний податковий актив у сумі 600 руб. (3000 х 20%), який бухгалтер відобразить в обліку так:



- 600 руб. – нараховано постійний податковий актив.

Коли витрата чи дохід у податковому обліку визнається в одному періоді, а в бухгалтерському в іншому, виникають часові різниці. В цьому випадку на відміну від постійних різниць різницю між бухгалтерським і податковим обліком з часом усувається. Наприклад, тимчасова різниця може виникнути, якщо у бухгалтерському та податковому обліку компанія по-різному нараховує амортизацію. Наочний приклад – амортизаційна премія. Така можливість є лише у податковому обліку, де компанія частину вартості основного кошти може списати одразу. А в бухобліку такий механізм не передбачено. Тут вартість майна списуватиметься у звичайному порядку.

Тимчасові різниці діляться на два типи – віднімаються та оподатковуються. Коли через різницю податковий прибуток більший за бухгалтерський, виникає віднімається тимчасова різниця. Тоді бухгалтер сформує відстрочений податковий актив (ОНА), величина якого дорівнює тимчасовій різниці, помноженій на ставку податку.

А якщо різниця, що виникла, зменшує прибуток у податковому обліку і збільшує в бухгалтерському, вона є оподатковуваною і формує відкладене податкове зобов'язання (ВОНО). Розраховується ВОНО за аналогією: множенням оподатковуваної різниці на ставку податку.

Для обліку ВОНА бухгалтер використовує рахунок 09 «Відстрочені податкові активи», а зобов'язань – рахунок 77 «Відстрочені податкові зобов'язання». Нарахування активу відображається проведенням за дебетом рахунку 09 та кредитом рахунку 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток», а зобов'язання – за дебетом рахунку 68 та кредитом рахунку 77 . У майбутніх звітних періодах доходи та витрати у бухгалтерському та податковому обліку почнуть поступово зближуватися, а відстрочені активи та зобов'язання погашатимуться зворотними проводками.

ПРИКЛАД 2

Податкові тимчасові різниці
У листопаді 2014 року компанія придбала автомобіль. Його первісна вартість - 1080000 руб. (без урахування ПДВ). Бухгалтер відніс транспортний засібдо другої амортизаційної групи та встановив термін корисного використання 36 місяців. В обліковій політиці компанії з податків передбачена можливість використовувати амортизаційну премію та одночасно списати 10 відсотків від первісної вартості автомобіля. У бухобліку сума щомісячної амортизації складе 30 000 руб. (1080000 руб.: 36 міс.).
А ось у податковому розрахунок буде іншим. Спочатку бухгалтер визначить суму амортизаційної премії. Вона становитиме 108 000 руб. (1080000 руб. х 10%). Цю величину бухгалтер включить у повному обсязі у грудні – у тому періоді, коли компанія почне експлуатувати основний засіб. Вартість автомобіля, з якою в податковому обліку нараховуватиметься амортизація, дорівнює 972 000 руб. (1080000 - 108000), відповідно, щомісячна сума відрахувань складе 27 000 руб. (972000 руб.: 36 міс.). Таким чином, у грудні сума витрат на амортизацію у податковому обліку дорівнює 135 000 руб. (27000 + 108000). На бухгалтерському – 30 000 крб. Виникне оподатковувана тимчасова різниця у сумі 105 000 руб. (135 000 – 30 000) та ВОНО – 21 000 руб. (105 000 руб. х 20%). У грудні бухгалтер зробить записи:

ДЕБЕТ 26 КРЕДИТ 02
- 30 000 руб. – нараховано амортизацію за грудень;

ДЕБЕТ 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток» КРЕДИТ 77
- 21 000 руб. - Відбито відкладене податкове зобов'язання.

А далі з січня наступного року витрата на амортизацію в бухгалтерському обліку побільшає, ніж у податковому, на 3000 руб. (30000 - 27000). На цю суму щомісяця скорочуватиметься тимчасова різниця. А ВОНО щомісяця бухгалтер погашатиме на 600 руб. (3000 руб. х 20%) проводкою по дебету рахунки 77 «Відстрочені податкові зобов'язання» та кредиту рахунку 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток».

ПРИКЛАД 3

Віднімні часові різниці
На балансі підприємства числиться виробниче обладнання первісною вартістю 120 000 руб. З метою бухобліку термін корисного використання устаткування становить 24 місяці. А у податковому обліку бухгалтер встановив більший термін – 40 місяців. Компанія ввела в експлуатацію обладнання у листопаді 2014 року, а в грудні почала нараховувати амортизацію. Її величина у бухгалтерському обліку складе 5000 руб. (120 000 руб./24 міс.). На податковому обліку сума щомісячної амортизації – 3000 крб. (120 000 руб.: 40 міс.).
Щомісяця бухгалтер фіксуватиме віднімається тимчасову різницю - 2000 руб. (5000 – 3000) та формувати відстрочений податковий актив записом:

ДЕБЕТ 09 КРЕДИТ 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток»
- 400 руб. (2000 руб. х 20%) - відображено відстрочений податковий актив.

Через 24 місяці, коли в бухгалтерському обліку вартість обладнання буде повністю списана у витрати, а з метою податку на прибуток воно все ще амортизуватиметься, тимчасова різниця почне зменшуватися. І бухгалтер щомісяця погашатиме відкладений податковий актив проведенням:

ДЕБЕТ 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток» КРЕДИТ 09
- 600 руб. (3000 руб. х 20%) - погашено відстрочений податковий актив.

Податкові зобов'язання та активи компанія показує у звітності (див. таблицю нижче. – Прим. ред.). Відстрочені податкові активи та зобов'язання відображаються у балансі (рядки , ), а їх зміна – у звіті про фінансові результати (рядки. А у звіті про фінансові результати за

Різниця між ПНО та ПНА фіксується за рядком 2421 звіту про фінансові результати. Якщо різниця вийшла негативною, її потрібно вказати зі знаком «–»

Умовний дохід або витрата та поточний податок на прибуток

Постійні та часові різниці потрібні для того, щоб зв'язати прибуток у бухгалтерському та податковому обліку. Для цього ПБО 18/02 запроваджує додаткові поняття – «умовна витрата (дохід) з податку на прибуток» та «поточний податок на прибуток».

Щоб розрахувати умовну витрату, потрібно помножити прибуток за даними бухобліку на ставку податку. А якщо компанія отримала у звітному періоді збиток, то податок на прибуток із його суми формує умовний дохід. Для обліку умовної витрати чи доходу використовують рахунок 99):

ТНП = +(–) У – ПНА + ПНО +(–) ВОНА +(–) ВОНО,
де ТНП – поточний прибуток;
У – умовна витрата чи прибуток з податку прибуток.

Якщо у бухгалтерському обліку підприємства прибуток, до формули включається умовний витрата зі знаком «+», якщо отримано збиток, то умовний дохід зі знаком «–».

Як зрозуміти, який знак поставити у формулі для ВОНА та ВОНО? Тут працюватимуть ті самі правила, що й для заповнення рядків звіту про фінансові результати. Якщо різниця між дебетовим і кредитовим оборотом за рахунком 09 позитивна, то ВОНА входить у формулу зі знаком «+», і якщо негативна – зі знаком «–». Щоб визначити знак для відстроченого податкового зобов'язання, потрібно від обороту за кредитом рахунки 77 відняти оборот по дебету. Коли різниця позитивна, ВОНО включається до формули зі знаком «-», а негативну різницюпоказують зі знаком "+".

ПРИКЛАД 4

Поточний податок на прибуток
Скористайтеся даними прикладів 1–3. У обліку підприємства протягом року виникли такі постійні різниці:
- Збільшує податковий прибуток на суму 2000 руб. та відповідне їй ПНО – 400 руб.;
- Зменшує податковий прибуток на 3000 руб., яка сформувала ПНА на суму 600 руб.
І сформувалися тимчасові:
- Оподатковувана, що зменшує податковий прибуток на суму 105 000 руб. (ВОНО - 21 000 руб.);
– віднімається у сумі 2000 крб., яка підвищує податок з прибутку і утворює ВОНА – 400 крб.
Протягом року бухгалтер відобразив їх у обліку такими записами за рахунками:

ДЕБЕТ 99 субрахунок «Постійні податкові зобов'язання»
КРЕДИТ 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток»
- 400 руб. - Нараховано постійне податкове зобов'язання;

ДЕБЕТ 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток»
КРЕДИТ 99 субрахунок «Постійні податкові активи»
- 600 руб. – нараховано постійний податковий актив;

ДЕБЕТ 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток» КРЕДИТ 77
- 21 000 руб. - Відбито відкладене податкове зобов'язання;

ДЕБЕТ 09 КРЕДИТ 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток»
- 400 руб. – відображено відстрочений податковий актив.

У 2014 році компанія отримала за даними бухгалтерського обліку прибуток у сумі 800 000 руб. А через виниклих різниць податковий прибуток склав іншу величину - 696 000 руб. (800000 + 2000 - 3000 -105000 + 2000). Сума прибуток дорівнює 139 200 крб.(696 000 крб. x 20%).
Умовний витрата з податку прибуток дорівнює 160 000 руб. (800 000 руб. х 20%). Бухгалтер нарахував його проведенням дебету рахунка 99 субрахунок «Умовна витрата з податку на прибуток» та кредиту рахунку 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток».
А потім розрахував поточний податок на прибуток за алгоритмом пункту 21 ПБО 18/02. Він становив 139 200 крб. (160000 + 400 - 600 - 21000 + 400). Отриманий результат збігається із даними податкового обліку. А щоб дізнатися, чи не допущено помилки у проводках, бухгалтер перевірив сальдо за рахунком 68 субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток». Воно має дорівнювати поточному податку з прибутку.

Податок на прибуток який рахунок -Такий інтернет-запит зовсім нерідкий серед бухгалтерів-початківців. Розглянемо алгоритм обліку цього і дізнаємося, які рахунки використовують із його формування й у обліку розрахунків у ньому.

Облік податку на прибуток без використання ПБО 18/02

Коли фірма не застосовує ПБУ 18/02, у її обліку доходи і витрати поділяють на облікову і не враховані реалізації розрахунку прибуток, який у разі дуже простий, як і перевірка правильності його нарахування: досить звірити бухгалтерські і податкові регістри.

Облік податку на прибуток за ПБО 18/02

Застосування ПБО 18/02 дозволяє простежити всю схему формування податку з урахуванням різниць між бухобліком та податковим обліком, які бувають постійними та тимчасовими.

Постійні різниці утворюються доходами та витратами, які не враховуються для цілей оподаткування. Тимчасові різниці виникають при розбіжності за часом моментів прийняття доходів та витрат у бухобліку та з метою оподаткування. Переважну частину часових різниць утворюють витрати, що неоднаково враховуються в бухгалтерських та податкових цілях. Значна частина витрат у бухобліку приймається раніше, ніж у податковому обліку. Але мають місце й протилежні ситуації.

Проведення по дебету 68 рахунки при формуванні податку на прибуток

Зрозуміти, який рахунок податку на прибутокслід використовувати при застосуванні ПБО 18/02 можна за допомогою наступного алгоритму. Податок у разі формується так:

  1. Податок, розрахований від бухгалтерського прибутку, оформляється проводкою Дп 99 Кт 68.04.2.
  2. Враховуються суми податку (постійні податкові зобов'язання), нараховані від постійних різниць:
  • Дп 68.04.2 Кт 99 - від доходів, які не враховуються для цілей оподаткування;
  • Дп 99 Кт 68.04.2 - від витрат, які не враховуються з метою оподаткування.
  1. Враховуються суми податку, нараховані від тимчасових різниць у момент виникнення в обліку:
  • Дп 09 Кт 68.04.2 - відстрочені податкові активи (за видатками, що приймаються у бухобліку раніше, ніж у податковому);
  • Дп 68.04.2 Кт 77 - відстрочені податкові зобов'язання (за видатками, що приймаються у податковому обліку раніше, ніж у бухобліку).
  1. Враховуються суми податку за нарахованими раніше тимчасовими різницями, для яких з'явилася можливість закриття в даному періоді. Який рахунок обліку - відстрочених податкових активів чи відстрочених податкових зобов'язань - закривається, залежить від типу тимчасової різниці:
  • Дп 68.04.2 Кт 09 - відстрочені податкові активи (за видатками, що приймаються у бухобліку раніше, ніж у податковому);
  • Дп 77 Кт 68.04.2 - відстрочені податкові зобов'язання (за витратами, що приймаються у податковому обліку раніше, ніж у бухобліку).

Таким чином, відповідь на запитання, який рахунок податку на прибутоквикористовується для його обліку, залежить від конкретної ситуації. Зокрема, з цією метою активно застосовується дебет рахунки 68.

Поділіться з друзями або збережіть для себе:

Завантаження...